Ікона була просто за картушем: на Прикарпатті науковці знайшли невідомий образ святого Онуфрія

Під час дослідження старого вівтаря на Прикарпатті науковці звернули увагу на напис, закріплений над образом. Коли зняли картуш, за ним виявилася давня ікона, про існування якої досі не знали.

Про це повідомляє “Укрінформ”.

Незвичайну знахідку зробили у храмі Погінського монастиря. Йдеться про ікону “Небовзяття (Вознесіння) Святого Онуфрія”, яку дослідники виявили під час наукової експедиції.

Експедицію проводили для підготовки книги “Погоня”. Про знахідку розповіла співавторка видання, докторка мистецтвознавства, професорка кафедри дизайну і теорії мистецтва Карпатського національного університету Надія Бабій.

За її словами, науковці досліджували та описували старі вівтарі, які збереглися у храмі. Настоятель монастиря отець Терентій розповів дослідникам про нібито чудотворну ікону Святого Онуфрія.

Однак сама дослідниця звернула увагу на деталь, яка викликала сумнів. “Коли я на неї дивилась, розуміла, що вона не може бути чудотворною. На вершечку вівтаря знаходився картуш, на якому був напис про молитву до цього образу”, – розповіла Надія Бабій.

Тоді дослідники вирішили уважніше оглянути картуш. Взяли драбину, піднялися до нього і побачили, що він тримається на дротиках.

Коли картуш зняли, під ним і виявили іншу ікону — “Небовзяття (Вознесіння) Святого Онуфрія”. До цього про її існування не знали. “Ми її відкрили просто при отцях храму”, – зазначила професорка.

Подальше вивчення архівних матеріалів допомогло дослідникам зрозуміти, що знахідка є частиною композиції старого вівтаря. Архівні описи свідчать, що на місці, де нині розташована ікона Святого Миколая, раніше була ікона “Причастя святого Онуфрія”.

На другому ярусі вівтаря мала бути ікона “Смерть і поховання Святого Онуфрія”, а безпосередньо на вівтарі — “Небовзяття (Вознесіння) Святого Онуфрія”, яку й вдалося знайти.

Усі ці образи розташовувалися один над одним на вівтарі, який датується кінцем XVIII століття.

“Найнижче мала б бути ікона «Причастя святого Онуфрія», де він стоїть на колінах, перед ним — чаша терпіння і терновий вінок, що символізує його відречення від земних благ. Ікону “Причастя святого Онуфрія” ми не знайшли, її ідентифікували по візитаційних актах”, – пояснила Надія Бабій.

Святий Онуфрій вважається символом монашого життя, тому його образи часто зустрічаються в іконописі Василіанських монастирів. Сам Погінський монастир також свого часу носив ім’я Святого Онуфрія.

Дослідження храму стало частиною великої роботи над книгою «Погоня», над якою група науковців працювала близько року. До видання увійшли, зокрема, історія монастиря та одкровення отця Никодима, релігійного діяча і відновлювача святинь Української греко-католицької церкви.

Дослідники намагалися відтворити історію монастиря не лише за відомими матеріалами, а й за архівними документами.

За словами Надії Бабій, Погоню варто розглядати не лише як релігійний осередок. Тут свого часу існували важливі господарські та освітні центри, а монастир мав унікальні бібліотеки. У них зберігалася значна кількість книжок XVI–XVII століть, надрукованих у Венеції, Флоренції, Мілані та інших європейських містах.

Автори книги також відтворили розташування вівтарів і описали, що було в монастирі до XX століття, коли він поступово занепадав, а після приходу радянської влади його було цілковито знищено пожежею. “Цією книгою ми повертаємо Україні історію, яка була повністю викривлена”, — сказала професорка.

Під час роботи над виданням дослідниці також вдалося знайти архівні матеріали, які допомагають відтворити історію появи Погінської Богородиці та подальшу долю цієї святині.

Погінський монастир Успіння Матері Божої — діючий чоловічий греко-католицький монастир Чину Святого Василія Великого у селі Погоня Івано-Франківської області. Тут зберігається чудотворна ікона Божої Матері, історія появи якої у Погоні оповита численними легендами.

27 червня 2001 року цю ікону благословив Папа Римський Іван Павло II під час свого апостольського візиту в Україну.