Як ведмедю знати, коли час спати: вчені розкрили несподіваний сигнал для зимової сплячки

Здавалося б, усе просто: стає холодно – і ведмідь вмощується спати до весни. Але американські чорні ведмеді, схоже, мають ще один орієнтир. Вчені з Вірджинії з’ясували, що температура – не єдине, що підказує їм зміну сезонів. Але є ще глобальне потепління. Чи може воно заплутати клишоногих?

Про це пише видання Popular Science.

Дослідники з Технологічного університету Вірджинії (Virginia Tech) вирішили розібратися, як саме американські чорні ведмеді визначають, коли настав час готуватися до зимової сплячки. Раніше вважалося, що головним сигналом для них є температура повітря.

Щоб перевірити це припущення, науковці спостерігали за чотирма дикими вагітними самками чорного ведмедя на різних етапах зимової сплячки. Для цього вони переглянули понад 22 тисячі годин відеозаписів із Дослідного центру чорних ведмедів (Black Bear Research Center).

Вчені виділили 45 різних типів поведінки тварин і зіставили їх із температурою, тривалістю світлового дня та змінами в організмі ведмедів упродовж періоду сплячки.

Результати виявилися цікавішими, ніж очікували. Температура справді відіграє ключову роль, але в багатьох ситуаціях вона діє не сама. На поведінку ведмедів впливає також кількість денного світла, причому ці два сигнали можуть взаємодіяти. Особливо помітно це під час важливих періодів – перед тим, як тварини залягають у барліг, і після виходу з нього.

На самому початку зимової сплячки поведінку ведмедів визначала переважно температура. Проте в інші періоди на активність тварин помітно впливали одночасно і температура, і тривалість світлового дня. Тобто ведмідь, образно кажучи, може орієнтуватися не тільки на те, наскільки холодно надворі, а й на те, скільки годин триває день.

“Наскільки нам відомо, жодне попереднє дослідження не вивчало взаємодію тривалості світлового дня і температури в екології зимової сплячки ведмедів”, — зазначили автори роботи.

Вчені наголошують: хоча температура залишається головним чинником, що визначає час зимової сплячки, механізм виявився значно складнішим, ніж проста схема “похолодало – час спати”.

І саме тут виникає питання, яке може стати особливо важливим у майбутньому. Через зміну клімату температура повітря змінюється, а тривалість світлового дня залишається прив’язаною до пори року.

Наприклад, осінь може бути незвично теплою, хоча світловий день уже скоротився. Або навесні температура може підвищитися раніше, тоді як тривалість дня змінюватиметься за звичним сезонним ритмом.

Таким чином, сигнали, на які ведмеді звикли покладатися протягом еволюції, можуть почати “розходитися”. Це здатне впливати на те, коли тварини вирушатимуть у барліг і коли виходитимуть із нього.

А зміна такого звичного графіка може мати наслідки далеко за межами самого барлогу. Якщо ведмеді почнуть активніше виходити з зимової сплячки раніше або, навпаки, пізніше, це може змінити їхню взаємодію з іншими видами та навколишнім середовищем. Крім того, зміни поведінки можуть збільшити кількість випадків контакту ведмедів із людьми.

Науковці також попереджають про можливу невідповідність між внутрішніми процесами в організмі ведмедів та сигналами довкілля в регіонах, де через потепління температура зростатиме.

Дослідники вважають, що результати роботи можуть допомогти фахівцям, які займаються охороною дикої природи. Розуміючи, які саме сигнали змушують ведмедів змінювати поведінку, вони зможуть краще передбачати реакцію тварин на майбутні зміни клімату та заздалегідь готуватися до нових викликів.

Як розповідало BitukMedia, новий експеримент учених показав, що жирафи можуть мати здатність стежити за кількістю предметів і навіть виконувати найпростіші обчислення – принаймні, коли йдеться про улюблені ласощі.