Не лише гени: нове дослідження показало, що формує дитячий мозок

Чому одні діти легше навчаються, краще концентруються та швидше адаптуються до викликів, ніж інші? Багато хто назве генетику або виховання. Але нове масштабне дослідження американських науковців підказало іншу, значно менш очевидну відповідь.

Про це розповідає EuroNews.

Вчені з Вашингтонського університету в США дійшли висновку, що матеріальне становище сім’ї та середовище, в якому живе дитина, можуть впливати на розвиток мозку сильніше, ніж коефіцієнт інтелекту (IQ), стиль виховання чи навіть дані з медичної карти.

Дослідження охопило близько 12 тис. дітей віком 9–10 років. Науковці проаналізували 649 різних факторів, які потенційно можуть впливати на розвиток мозку. Серед них були рівень фізичного та психічного здоров’я, використання гаджетів, когнітивні здібності, особливості виховання, стать, расова приналежність та умови проживання.

Найбільший вплив, за результатами аналізу, мали саме соціально-економічні умови. За підрахунками авторів роботи, вони пояснювали приблизно 16% відмінностей у роботі мозку між дітьми. Жоден інший фактор не продемонстрував настільки сильного зв’язку.

Особливо помітним цей вплив був у ділянках мозку, пов’язаних із рухами, відчуттями та обробкою сигналів від навколишнього світу. Саме ці зони вважаються дуже чутливими до стресу, недосипання та повсякденних умов життя.

Один із авторів дослідження, професор Ніко Дозенбах, порівняв результати доволі образно. За його словами, мозок дитини з біднішого середовища часто нагадує мозок дитини із заможної родини, яка тривалий час недосипає та перебуває у стані стресу.

Водночас учений наголосив на важливому моменті: це не означає, що така дитина менш розумна. Навпаки, дослідники вважають, що частина відмінностей може бути пов’язана саме з хронічним стресом, нестачею сну та іншими наслідками складних життєвих обставин.

Перший автор роботи Скотт Марек зізнався, що навіть сам був здивований масштабом впливу соціально-економічних чинників. “Я думав, що вони матимуть значення, але не очікував, що настільки велике. Вони буквально затьмарили все інше”, — зазначив дослідник.

За його словами, аналізуючи сканування мозку, команда часто могла передбачити рівень добробуту родини, а також оцінити, скільки дитина спить і скільки часу проводить перед екранами.

Водночас сканування не дозволяло визначити рівень IQ. Саме тому дослідники висунули припущення, що деякі особливості мозку, які раніше могли пов’язувати з інтелектом, насправді відображають вплив середовища, стресу та способу життя.

Втім, цей висновок потребує обережного трактування.

Факт полягає в тому, що дослідження виявило сильний зв’язок між матеріальними умовами та особливостями роботи мозку дітей. Однак воно не доводить, що бідність безпосередньо викликає всі виявлені зміни або що IQ взагалі не має біологічного підґрунтя. Останнє є інтерпретацією одного з авторів дослідження і залишається предметом наукових дискусій.

Проблема дитячої бідності залишається глобальною. За даними ЮНІСЕФ, майже 900 млн дітей у світі живуть в умовах багатовимірної бідності — тобто не мають повноцінного доступу до їжі, чистої води, житла, освіти чи медичної допомоги.

На думку авторів дослідження, поліпшення умов життя дітей, зменшення рівня стресу та забезпечення якісного сну можуть допомогти значно скоротити частину виявлених відмінностей у розвитку мозку.

Як розповідало BitukMedia, вчені з Кембриджу стверджують, що знайшли точну відповідь на питання, коли саме мозок починає старіти. Вони простежили, як людський мозок змінюється від народження до глибокої старості.