Іноді для того, щоб зазирнути в історію великої цивілізації, достатньо маленької виноградної кісточки. Цього разу вона розповіла вченим, що шлях до сучасного келиха вина почався значно раніше, ніж вважалося, — і, можливо, був зовсім не червоним.
Про це розповідає The Guardian.
Сьогодні назва К’янті викликає асоціації насамперед із насиченим червоним вином родом з Італії. Але що, якби виявилося, що дві тисячі років тому на цих землях переважав зовсім інший виноград? Саме такого висновку дійшли вчені після аналізу стародавнього насіння, яке пролежало на дні криниць ще з часів Римської імперії.
Міжнародна група дослідників змогла відновити ДНК із 2000-річних виноградних кісточок, знайдених у Тоскані. За словами науковців, це наймасштабніше генетичне дослідження стародавніх виноградних лоз, проведене на одному археологічному об’єкті.
Знахідки походять із пагорбового поселення Четамура-дель-К’янті. Колись тут жили етруски (давні племена-попередники римлян, – ред.), пізніше — римляни, а ще згодом середньовічні італійці. Між 300 роком до нашої ери та 300 роком нашої ери мешканці поселення викидали виноградні кісточки у глибокі колодязі.
Саме це й урятувало їх для науки. Безкисневе середовище вологого мулу дозволило насінню зберегтися протягом двох тисячоліть. Дослідники секвенували ДНК 80 виноградних кісточок і виявили несподівану закономірність.
Більшість насіння належала до одного й того самого сорту винограду, який, судячи з генетичних даних, вирощували ще етруски. Після завоювання регіону римлянами цей сорт не зник, а продовжував культивуватися століттями.
Науковці також змогли визначити колір ягід. Результати показали, що цей домінуючий сорт давав білий виноград.
Для дослідників це стало справжньою несподіванкою. “Який чудовий сюрприз — дізнатися, що всесвітньо відомому сьогодні червоному вину передував білий сорт, який вирощували та підтримували протягом століть за часів етрусків і римлян”, — зазначила професорка Флоридського державного університету Ненсі Де Груммонд.
Після приходу римлян на території поселення почали з’являтися й нові сорти винограду.
На думку дослідників, це може свідчити про активний обмін сільськогосподарськими культурами між різними регіонами Римської імперії.
Додатковим підтвердженням цієї версії стали генетичні збіги між тосканським виноградом і двома стародавніми виноградними кісточками, раніше знайденими на території сучасної південної Франції.
Вчені вважають, що це може бути одним із перших біологічних доказів існування масштабної мережі обміну виноградними лозами та аграрними технологіями в межах Римської імперії.
Саме такі зв’язки, на думку авторів роботи, могли закласти основи стандартизованого виноробства, яке згодом вплинуло на розвиток сучасної винної індустрії.
Водночас важливо зазначити: дослідження дозволяє досить точно встановити генетичні зв’язки між стародавніми лозами, але не дає можливості визначити смак чи якість вина, яке виробляли з цього винограду дві тисячі років тому. Будь-які припущення про його аромат або схожість із сучасними винами залишаються лише гіпотезами.
Дослідження також не стверджує, що всі вина К’янті в античні часи були білими. Факт полягає лише в тому, що на дослідженому археологічному об’єкті переважав сорт білого винограду, який вирощували протягом кількох століть.
Як розповідало BitukMedia, у горах східного Тибету, на висоті понад дві тисячі метрів, росте рослина, що бачила більше, ніж будь-хто з нас. Її вік — 416 років, і вона щойно потрапила до Книги рекордів Гіннесса як найстаріша дика виноградна лоза у світі.