20 років безпорадності: місто епохи Відродження прощається з “металевим монстром”

У центрі Флоренції (Італія) нарешті завершиться епоха одного з найсуперечливіших символів міської забудови – будівельного крану заввишки понад 60 метрів. Його встановили для розширення Галереї Уффіці ще 2006 року, однак будівництво затягнулося, а сам кран став символом бюрократичної безпорадності.

Про це розповідає The Guardian.

У серці Флоренції, на площі навпроти всесвітньовідомої галереї Уффіці, вже 18 років височіє гігантський будівельний кран. Його встановили у 2006-му для першої фази розширення музею, а прибирати обіцяли ще десятиліття тому. І тільки тепер “металевого монстра”, як його прозвали мешканці, остаточно демонтують – завдяки ініціативі меценатів.

Місцеві жителі й туристи висміювали постійну присутність крана над архітектурними пам’ятками середньовічного міста – він роками залишався на місці, практично не використовуючись, породив Instagram-сатиру і перетворився на символ італійської бюрократії.

Демонтаж довго відкладали через складну систему дозволів і високу вартість. Нарешті завдяки зусиллям нового директора Уффіці Сімоне Верде та підтримці бізнесу необхідну суму вдалося зібрати.

Загальна вартість операції становить €180 тис. Частину коштів спрямують на встановлення нового, менш помітного та більш екологічного підйомника, який дозволить завершити реконструкцію музею без шкоди для історичного ландшафту столиці Тоскани.

Кран почнуть розбирати 16 червня, а офіційне святкування цієї події призначене на 21 червня. Відвідати захід на терасі Лоджії Ланці пообіцяв міністр культури Італії Алессандро Джулі.

Сімоне Верде назвав демонтаж завершенням “будівельної саги” й кроком до повернення справжньої краси міста. “Флоренція чекала на цей момент дуже довго. Металевий монстр іде, і краса міста знову буде незіпсованою”, – радіє Верде.

Як розповідало BitukMedia, будівництво храму Святого Сімейства у Барселоні (Іспанія) завершиться у 2026 році. Це відбудеться у 100-річну річницю від дня смерті архітектора Антоніо Гауді. Зведення собору виходить на фінішну пряму, але нюансів, як і раніше, вистачає.

Автор – Готмар Олександра