Неділя, 5 Січня, 2025
العربية简体中文NederlandsEnglishFrançaisDeutschItalianoPortuguêsРусскийEspañolУкраїнська

Роботи Казимира Малевича та Іллі Рєпіна визнали національним культурним надбанням України

Важливо

11 унікальних музейних предметів з чотирьох музеїв внесли до Державного реєстру національного культурного надбання України. Серед них – роботи українських художників Казимира Малевича та Іллі Рєпіна.

Про це повідомила пресслужба Міністерства культури.

Експертно-фондова комісія Міністерства культури та стратегічних комунікацій України після тривалої перерви відновила свою роботу і вже на першому засіданні 30 грудня збільшила перелік національних культурних надбань.

Йдеться про 11 унікальних музейних предметів зі збірок чотирьох вітчизняних музеїв. Серед них твори двох видатних українських художників — Казимира Малевича та Іллі Репіна. 

Зокрема, це картина Казимира Малевича “Суперматизм-65” з колекції Харківського художнього музею. Вона є яскравим прикладом стилю супрематизм, який Малевич започаткував у 1915 році. 

Казимир Малевич. “Супрематизм 65”. 1915 Фото – Wikipedia

Казимир Малевич народився в Києві, його батько — поляк, а мати — українка, уродженка Полтави. Він вважається першим художником, хто відобразив Голодомор в Україні (малюнок “Де серп і молот, там смерть і голод”). Під час арешту в графі “національність” Казимир Малевич власноруч написав “українець”. Відтепер провідні музеї світу ідентифікують його як українського митця.

Також з колекції Харківського художнього музею до Держреєстру занесли картину Іллі Рєпіна “Запорожці пишуть листа турецькому султанові”. Художник працював над двома варіантами картини майже 20 років, здійснював експедиції містами поселення вихідців із Запорозької Січі.

Всесвітньо відомий майстер живопису Ілля Рєпін народився в Україні. Перші професійні навички з написання ікон отримав й реалізовував у церквах Слобідської України. Свою батьківщину він любив всім серцем і був її патріотом. За власним бажанням Рєпіна було поховано на його власній садибі, поруч із  невеликим пагорбом — “Чугуївській горі” — як його пам’ять про рідне місто в Україні.

Ще один важливий артефакт, який занесли до держреєстру, — Євангеліє Апракос 1707 року зі збірки Харківського історичного музею імені Сумцова. Це унікальний поліграфічний шедевр, примірник-оригінал рідкісного ілюстрованого українського кириличного стародруку великого формату та один з найвидатніших проєктів в історії українського книговидання до ХІХ ст.

Рукописними Євангеліями-Апракос користувалися на початках розповсюдження християнства у Київській Русі. Євангеліє надруковано на папері найвищого ґатунку, так званому «олександрійському», й має розмір: 61/45/10 см та 318 аркушів. Надруковане у 1707 р., Євангеліє стало справжнім шедевром українського книгодрукування. Фото – rada.gov.ua

Експертно-фондова комісія МКСК – постійно діючий консультативно-дорадчий орган, утворений для надання рекомендацій та пропозицій з питань обліку та зберігання музейних предметів і музейних колекцій, занесення унікальних музейних предметів до реєстру національного культурного надбання. До її складу входять фахівці музейної справи з усієї України.

Як розповідало BitukMedia, у березні 2023-го амстердамський Стеделік-музей визнав Казимира Малевича українським, а не російським художником. Відтепер його представлятимуть митцем, який “народився в Україні у батьків польського походження”.

А за місяць до того Музей мистецтва Метрополітен у Нью-Йорку визнав Іллю Рєпіна, Івана Айвазовського та Архипа Куїнджі українськими, а не російськими художниками. Підписи до картин на сайті установи були змінені.

Останні новини

Читайте позитивні новини у нашому Telegram каналі