Британські паралімпійки Стефані Рiд та Софі Кемліш розкритикували бренд Nike. У своїх магазинах фірма використовує манекенів із протезом ноги, ніби говорячи про інклюзивність. Але на касі людей примушують купувати пару взуття. Тож спортсменки закликають бренд продавати кросівки по одній штуці. Зараз така опція доступна лише у США.
Про це повідомляє ВВС.
Стеф втратила частину ноги під час нещасного випадку, коли була ще підлітком. Однак, це не стримало її, жінка зробила спортивну кар’єру і брала участь у Паралімпіаді у Пекіні у 2008-му, у Лондон у 2012-му та у Ріо у 2016-му.
Зараз спортсменка покинула зайняття професійним спортом і живе у Британії. Вона займається фігурним катанням та є мотиваціним спікером.
Стефані поділилася історією, що в одному із місцевих магазинів спробувала купити один кросівок, але їй сказали, що взуття продається лише парами.
Жінка пояснила ситуацію, і їй запропонували одноразову знижку.
Стефані каже, що для неї не проблема заплатити за взуття. Вона просто не розуміє, чому повинна купувати товар, половину якого доведеться викинути геть.
“Я не хочу одноразового вирішення питання. Воно стосується не лише мене. Я хочу, щоб проблему почало розглядати керівництво Nike. Я хочу поговорити із компанією”, – сказала жінка.
Виробник уже відповів, що “розгляне можливості” вирішити проблему. Однак така можливісь уже існує. Має назву “програма One Shoe Bank” – там можна купувати лише половину пари взуття. Але доступна ця програма лише у США.
“Nike використовує образ інклюзивності. Це добре, ще кілька років тому ви б такого не побачили. Але вони нічим не можуть допомогти, коли треба придбати лише один кросівок”, – підтримує колегу 27-річна параолімпійка Софі Кемліш.
Вона каже, що їй поталанило знайти іншу параолімпійку, у якої не було іншої ноги і якій підійшов другий кросівок. Але усвідомлення, що дійсно хороше взуття доведеться викинути на смітник, дратує.
Джозефін Брідж, засновниця благодійної організації Positive Bones, яка теж має протез ноги, каже, що такий підхід допоможе не лише людям, що пережили ампутацію.
Є люди, у яких розмір двох ніг трохи відрізняється. Бувають також випадки, коли на одній нозі взуття просто зношується швидше, ніж на іншій. Загалом, від продажу розпарованого взуття виграє багато людей.
Як повідомляло BitukMedia, вчитель фізичної культури, який втратив руку на фронті, через 5 місяців після реабілітації зміг закинути баскетбольний м’яч у кошик. У Національному реабілітаційному центрі НЕЗЛАМНІ захиснику встановили біонічну кінцівку.