Кристали, зібрані місією “Аполлон”, “видали” справжній вік Місяця

Новий аналіз зразків, доставлених на Землю понад 50 років тому, відсуває початок формування Місяця на 40 млн. років. Науковці проаналізували місячний пил, отриманий завдяки місії “Аполлон-17” 1972 року.

Про це пише The Guardian.

Основна гіпотеза формування Місяця передбачає, що в ранній історії Земля, що тільки формувалась, зіткнулася з гігантським об’єктом розміром з Марс. Матерія, викинута на орбіту, згодом сформувала супутник. Спочатку поверхня супутника була розплавленою, а після охолодження океану місячної магми матеріал затвердів. Ця гіпотеза добре пояснює подібність хімічного складу Місяця та Землі, а також низку інших спостережень.

Геохіміки вважали, що Місяцю приблизно 4,42 млрд років, однак нинішня атомно-зондова томографія показала, що деякі частки місячного пилу зʼявилися раніше.

Зокрема, цирконій, виявлений як на Землі, так і на Місяці, не міг сформуватися і вижити на розплавленій поверхні: будь-які кристали цього металу на Місяці мали утворитися вже після того, як океан магми охолонув. Таким чином, визначення віку цих кристалів може виявити мінімально можливий вік Місяця, якщо припустити, що вони виникли одразу після зіткнення.

На основі зібраних даних дослідники порахували, що вік цирконію в місячних породах становить 4,46 млрд років тому, а не 4,42 млрд років, як показували попередні оцінки. Отже, Місяць сформувався до цього моменту щонайменше на 40 млн років раніше.

Проте висновки, зроблені завдяки зразкам місячного пилу з “Аполлона”, можуть не розповсюджуватися на весь місячний ґрунт, тому це питання потребує подальшого вивчення.

Як розповідало раніше BitukMedia, на Місяці виявили скляні кульки, заповнені водою. Китайські вчені стверджують, що ці місячні об’єкти можуть містити мільярди тонн води.