Site icon Bituk Media

Без замків та кайданів: знайшли спальню давньоримських рабів

Фото - Ufficio Stampa e Comunicazione MiC

Нова знахідка в Помпеях проливає світло на життя рабів в Стародавньому Римі. Йдеться про місце, що ніби застигло в часі майже на 2000 років через виверження вулкана.

Про це розповідає Business Insider.

Археологи виявили невелику спальню, яка використовувалася рабами під час розкопок поблизу Помпеї, йдеться в заяві міністерства культури Італії.

Приміщення для рабів знайшли на римській віллі Чівіта Джуліана, що за 600 метрів від міських мурів. Вона так само, як і стародавнє місто Помпеї, була похована під шаром попелу у 79 році нашої ери. Знахідка дозволила більше дізнатися про побут тогочасних людей, зокрема підневільних.

Фото – Ufficio Stampa e Comunicazione MiC

Кімната невелика. В ній два ліжка, на одному з яких лежав матрац. Поруч стояла лава. Є невеликі шафки для зберігання речей, посуд та амфори, в яких виявили рештки мишей, що говорить про погані санітарні умови.

А от жодних слідів замків чи кайданів у кімнаті дослідники не виявили. Це може говорити про те, що контроль здійснювався переважно за рахунок внутрішньої ієрархії та соціальних механізмів, а не через бар’єри та фізичні обмеження, – сказав Габріель Цухтрігель, директор археологічного парку Помпеї.

Вчені відтворили зліпки предметів, які знаходилися в кімнаті, заповнивши гіпсом порожнечі. Ті утворюються в шарі вулканічного попелу на місці речей, що з плином часу розкладаються. Цей спосіб дозволяє відтворити оригінальну форму предметів, які були в кімнаті, як можна побачити на зображенні, опублікованому міністерством культури Італії.

Дженнаро Санджуліано, міністр культури Італії, каже, що знахідки підтверджують необхідність продовження розкопок в цьому районі. “Те, що ми дізнаємося про матеріальні умови та соціальну організацію тієї епохи, відкриває нові горизонти для історичних та археологічних досліджень”, — сказав він.

Як розповідало раніше BitukMedia, археологи у місті Помпеї знайшли ймовірне зображення предка піци. Страву побачили на щойно відкритій фресці, якій близько 2 тис. років.