Відкладали з пенсії – пенсіонери створили музей на власні заощадження

Віктор та Тетяна Бондарчуки із села Іллінка Одеського району створили музей на власні заощадження. Артефакти збирали 11 років.

Про це розповідає Суспільне.

Предмети історії почали збирати з того часу, як торгували мотлохом в Одесі на Старокінному ринку.

“Грошей не було, зарплати не було, пенсія мінімальна, а музей хотів зробити”, каже Віктор Бондарчук. Родині допомогла місцева церква та Усатівська громада, до якої належить село.

“У музеї є римські динарії. Є скіфи, сармати. Є речі з курганів, які розпахали. Є зброя ще тих часів. Хрестики — срібляні, позолочені, мідні. Прикраси жіночі. Є карти. Карта Шуберта є. І хлопці, які цікавляться історією, вони копають тут, на міжлиманні. З тієї сторони лиману недавно була знайдена прикраса, якій десь 300 років. Багато знайдено на татарських стоянках”, — розповідає чоловік.

Місцеві принесли три патифони, із них зібрали один. Музикою із нього зустрічають усіх гостей. Сміються, танцювати можна. Є також робоча військова радіостанція із танка.

У музеї є весільня сукня, фасон якої був характерним у період після війни – вона зроблена із неочищеного шовку від шовкопрядів. Із заходу України привезли лляне вбрання, якому 130 років.

Село Іллінка знаходиться між Хаджибейським та Куяльницьким лиманами. У ХІХ ст. земля належала польському пану Йозефу Августу Іллінському. Серед кріпаків, які прибули з ним під Одесу, була і родина Бондарчуків. Є

“У 1809 році польський пан отримав землю на міжлиманні. І в 1910 році тут були організовані дві слободи: Іллінка та Августівка. У 1822 році із Житомирської губернії з села Великий Луг сюди були перевезені 11 сімей кріпаків, які тут заснували ці села”, – розповідають у родині.

Як розповідало BitukMedia, колекціонер і краєзнавець із Сум Сергій Гуцан створив унікальний музей “Причал Одіссея”. Там відчути на тодик можна кістки мамонта та скіфську кераміку.