Витівки парейдолії: на поверхні Марса помітили величезну морду ведмедя

“Морда” величезного марсіанського ведмедя дивиться у найпотужнішу міжпланетну камеру. Такий знімок Червоної планети опублікували астрономи проєкту Арізонського університету HiRISE. Камера, що зняла ведмедя,  встановлена на борту орбітального апарату Mars Reconnaissance Orbiter.

Про це розповідає Live Science.

Кругла морда з очима-намистинками, носом і відкритим ротом може бути, за припущенням вчених, зруйнованим пагорбом над стародавнім кратером і відкладеннями з лави та бруду. Їх посилює людська схильність знаходити обличчя всюди.

Камера HiRISE – найбільша з колись відправлених в космос. Вона  встановлена на борту орбітального апарату Mars Reconnaissance Orbiter. Він і надіслав знімок “ведмедя” на Землю після того, як пролетів приблизно за 250 кілометрів над поверхнею Марса у грудні 2022 року. Для вчених ця світлина — свідчення неймовірної різноманітності геологічних утворень на четвертій планеті від Сонця.

Фахівці пояснюють: швидше за все, це схили пагорба, що потріскалися. А просто під ним може бути стародавній кратер.

“Там є пагорб з V-подібною структурою руйнування (ніс), двома кратерами (очі) та круговим малюнком (голова). Круговий характер руйнування може бути викликаний відкладенням осаду над колишнім ударним кратером. Можливо, ніс — вулканічний або грязьовий отвір, а осадом можуть бути потоки лави або бруду”, — припускають фахівці, які обслуговують камеру HiRISE.

Також дослідники зазначають, що ми можемо бачити цю морду ведмедя, як і багато інших облич, які “дивляться” на нас з космосу, завдяки такому явищу, як парейдолія. Ця зорова ілюзія змушує нас “домальовувати” ілюзорні образи з урахуванням реальних об’єктів. Найпоширеніший приклад – хмари у формі тварин чи різних предметів. Раніше парейдолію вважали ознакою психозу, але згодом вчені з’ясували, що це нормальна властивість психіки.

Космос і фотографії поверхні загадкових небесних тіл, звичайно, багате середовище для парейдолії. Взяти хоча б туманність (випадковий потік газу та пилу), яка схожа на чудовисько Годзіллу, або марсіанську кам’яну формацію, яку НАСА ненадовго прийняло за персонажа “Маппет-шоу”.

Історик науки Майкл Шермер називає людську природу помічати такі об’єкти “патернальністю” — тенденцією знаходити осмислені закономірності безглуздого шуму.

Як повідомляло раніше BitukMedia, прилад MOXIE, який має марсохід Perseverance, може виробляти із повітря на Марсі 6 грам кисню за годину. Стільки ж продукує невелике деревце на Землі. Науковці тестують прилад з лютого 2021-го і він показав ефективність за різноманітних умов.