Колись клонування людини було предметом наукової фантастики – і багато людей досі так думають. Проте з розвитком науки розвинулась і наша здатність клонувати та відтворювати гени та ембріони, і навіть цілих ссавців. Але наскільки ми близькі до створення цілковитої копії людини?
Про це пише Express.
Весь світ пам’ятає овечку Доллі. Фінська вівця породи дорсет була першим ссавцем, клонованим з дорослої соматичної клітини. Бар’єри науки були розширені, репродуктивне клонування стало можливий. Перед вченими лежав цілий світ можливостей. Невдовзі і ті, хто займається біотехнологіями, і ті, хто від них далекий, сповістили про нову еру людських досліджень і потенціалу — і що може бути кращим за початок нового тисячоліття.
Але вже за два роки 19 європейських країн погодилися заборонити клонування людини. Це сталось після того, як тодішній президент Франції Жак Ширак закликав світ до цілковитої заборони клонування. І світ у своїй переважній більшості з ним погодився. Хоча згодом були проведені деякі експерименти, клонування потрапило у заборонену зону досліджень.
За минулі роки наука пройшла довгий шлях, з доведеними випадками клонування і більш радикальними заявами про повністю клонованих людей. Але де ми зараз у світі, що межує з науковою фантастикою?
Поп-культура багатьом насадила думку, що клонування означає створення точної копії людини. Майже щороку до кінотеатрів потрапляє фільм, що так чи інакше реалізує на екрані надуману ідею клонування – “Парк Юрського періоду”, “Логан”, “6 день”, “Острів”. Усі вони демонструють нам досконалу форму чи ідеал того, що тягне за собою клонування людини. Але вони були далекі від істини.
Хоча клонування людини технічно можливо, це не єдиний і найбільш логічний спосіб клонування. Є три види:
Клонування генів (також відоме як клонування ДНК);
Репродуктивне клонування (виробляє копії цілого ссавця, наприклад Доллі);
Терапевтичне клонування (виробляє ембріональні стовбурові клітини, найпоширеніший вид клонування).
Існує кілька тверджень різних людей про репродуктивне клонування, але переважно вони виходять із сумнівних, а пізніше і спростованих джерел. Найкраще, мабуть, з’явилося 2002 року від компанії Clonaid, яка пов’язана з релігійним рухом нового століття Раелізм. Тоді французький хімік Бріжит Буассельє заявила, що клонувала першу в історії людську дитину Єву, але відмовилася показати її вченим для вивчення.
“Це повна нісенітниця”, — сказав професор Метью Кобб, зоолог з Манчестерського університету, коли його запитали про Єву. “Було величезне піднесення після овечки Доллі. Але варто лише озирнутися довкола і подумати, почекай хвилинку, що сталось? Усі були дуже схвильовані. А потім… нічого не сталося”.
Професор Кобб, який багато писав про генетику та людей, які “грають у Бога”, сказав, що існує занадто багато “технічних труднощів”, пов’язаних з клонуванням людини, і не в останню чергу з його “безпечною роботою”.
“Причина, через яку нічого не сталось, полягає в тому, що це неймовірно складно зробити з ссавцями”, — пояснив він.
“Найбільше і найважливіше питання, яке, здається, ніхто не ставить, це чому? Чому ми хочемо це зробити? І які наслідки для здоров’я того, що ви створюєте, – що б ви не створювали: ссавеця, примата чи людину?» Зараз ми не знаємо. Ми не знаємо, що може статися з людьми, але ми знаємо, що трапилося з Доллі та її клонованим сином. Доллі померла передчасно через пухлину легень, але більшість ягнят, які були клоновані від неї, продовжували жити здоровим, нормальним життям.
Але щоб виростити Доллі з клітини молочної залози вченим знадобилося 277 спроб. Стверджувалося, що зробити це з людиною було б не етично з жодного боку.
І тут у гру вступають морально-етичні міркування: наскільки етично випускати в світ когось, хто був клонований від іншої людини? Яке місце ця людина могла б зайняти в суспільстві? Що б відчула, дізнавшись історію свого народження?
Поширена помилка, пов’язана з клонуванням людини, полягає в тому, що клон буде ідентичним людині, з якої його створили. Це омана. Йому належить народитися, вирости, пережити випробування та негаразди дитинства, юнацтва, дорослого життя. Дійсно, він буде виглядати як людина, з якої він був клонований, як близнюк. Але його думки, почуття, особистість і смаки будуть відрізнятися від їх “господаря”.
“Як би ви почувались, якби це сталося з вами?”, — запитав професор Кобб. Якби вам повідомили, що єдина причина, через яку ви існуєте, — це порятунок життя брата чи сестри, або виконання бажань ваших батьків, або клона-господаря?».
Це речі, які насправді не розглядалися у практичному застосуванні, і тому частково пояснюють, чому з часів Доллі не було жодного прогресу.
Як повідомляло раніше BitukMedia, Пекінська біотехнологічна компанія показала першого в світі клонованого полярного вовка. Малюку вже 100 днів. Народження ще одного клона чекають вже за кілька днів. Успіх китайських вчених відкриває великі можливості для збереження видів тварин, що вимирають.