Тиранозаврів наділили розумом. Кого це не влаштувало?

Тиранозаври були набагато розумнішими, ніж прийнято вважати сьогодні. Таку сенсаційну заяву зробила популяризатор науки, фахівець з порівняльної нейробіології та нейроанатомії Сюзана Еркулано-Оузель. Її стаття, опублікована на початку січня, наробила багато галаса. Проте чимало вчених поставилися до висунутої гіпотези про високі розумові здібності Tyrannosaurus rex дуже скептично.

Про це розповідає Science Alert. 

Свої висновки Еркулано-Оузель зробила, розрахувавши приблизну кількість нейронів, яка могла бути присутня в теленцефалоні (кінцевому мозку) тиранозавра. Теленцефалон – найбільш розвинена частина головного мозку, що відповідає, серед іншого, за інтелектуальні здібності. Раніше Еркулано-Оузель довела на прикладі птахів та сучасних рептилій, що чим більша маса мозку, тим більше нейронів у теленцефалоні, а чим їх більше, тим вищий інтелект.

Розрахунки, проведені Еркулано-Оузель, показали, що в 343-грамовому кінцевому мозку Tyrannosaurus rex могло бути приблизно 3 млрд нейронів. Це навіть дещо більше, ніж в бабуїна. Еркулано-Оузель також розрахувала, що тиранозаври могли жити досить довго – понад 40 років.

Таке тривале життя і такий багатий нейронами мозок можуть свідчити про те, що у тиранозаврів та інших хижих динозаврів могла розвинутися культура, вони могли користуватися інструментами та передавати знання з покоління в покоління, як сучасні птахи та примати, припускає Еркулано-Оузель.

Тим часом зроблені нею висновки вже стали предметом критики з боку колег. Вони відзначають, що складну поведінку тварини неможливо прогнозувати, спираючись лише на кількість нейронів у неї в мозку. Крім того, неможливо встановити, яким саме був насправді розмір кінцевого мозку динозаврів.

Еркулано-Оузель виходила з того, що мозок теропод займав весь внутрішній простір черепа. Проте, як свідчать деякі дослідження, мозок міг займати лише половину або навіть третину цього простору.

Ще один суперечливий момент – зв’язок між розміром мозку, кількістю нейронів та інтелектом. Як зазначив, зокрема, німецький зоолог та фахівець з поведінки тварин Кай Каспар, для когнітивних (розумових) здібностей набагато більше значення має будова мозку та коннектом, тобто сукупність синаптичних зв’язків між нейронами.

Так, ворони, дуже розумні птахи, що перевершують за своїми інтелектуальними здібностями бабуїнів, мають порівняно маленький мозок. Ба більше, тварини з великим мозком, включно з тими ж бабуїнами, зазвичай не користуються інструментами.

Як повідомляло раніше BitukMedia, вчені склали опис нового виду прадавнього морського ящера –  серпентизухопса. Він схожий на гібрид змії з крокодилом. Цікаво, що скам’янілості великої морської рептилії пролежали у палеонтологічному музеї понад 20 років. Науковці зацікавились їм тільки зараз.