Згуба 86-річної давнини: рештки останнього сумчастого вовка знайшлись …у шафі музею

Рештки останнього відомого сумчастого вовка (тилацина), що вважалися втраченими з 1936 року, знайшлись у шафі музею в австралійському штаті Тасманія. Тепер шкура та скелет останнього тилацина Австралії включені до експозиції музею Хобарта.

Про це повідомляє Daily Mail.

Тилацин помер у неволі в зоопарку Хобарта в 1936 році, і його тіло передали до місцевого музею.

Але те, що сталося зі скелетом і шкірою тварини потім, донедавна залишалося таємницею. Тасманійський музей і художня галерея не могли знайти сліди рештків. Вважалося, що їх просто викинули.

І от зараз з’ясувалося, що всі ці 85 років вони були в музеї – збереглися, але не були належним чином каталогізовані.

“Роками багато кураторів і дослідників музеїв безуспішно шукали його рештки, оскільки жодних матеріалів щодо тилацина, датованих після 1936 року, не було зареєстровано”, — сказав Роберт Паддл, який у 2000 році опублікував книгу про вимирання цього виду.

Але він та один із кураторів музею знайшли неопублікований звіт таксидерміста, який і спонукав їх до ретельного огляду колекцій музею.

Зниклу самку зрештою знайшли в шафі у відділі освіти музею. Рештки возили по Австралії як експонат пересувної виставки. Про те, що це все, що залишилось від останнього сумчастого вовка, співробітники не знали, розповіла куратор Кетрін Медлок.

Вважалось, що популяції тасманійських вовків кочували Австралією, але через вплив людей і дінго скоротилися. Згодом сумчасту тварину виявили лише на острові Тасманія, де на неї остаточно полювали до знищення.

Паддл заявив, що сумчастий вовк, про якого йдеться, був літньою самкою. Її впіймав мисливець Еліас Черчілль на півдні Тасманії та продав у зоопарк у травні 1936 року. “Зоопарк не зафіксував дані про купівлю тварини, оскільки тоді використання пасток було незаконним, і Черчілля могли оштрафувати”, – пояснив фахівець.

У зоопарку сумчастий вовк прожив лише кілька місяців, після чого помер і його тушу передали музею. За словами Паддла, знахідка покладе край домислам, що останній відомий сумчастий вовк був самцем на ім’я Бенджамін. 

Шкура та скелет останнього відомого сумчастого вовка тепер включені до експозиції музею Хобарта.

Під час європейської колонізації Тасманії за вбивство сумчастих вовків, які були потайливими нічними тваринами, належали щедрі виплати, оскільки вважалося, що ці хижаки шкодять худобі.

Як повідомляло раніше BitukMedia, вчені склали опис нового виду прадавнього морського ящера –  серпентизухопса. Він схожий на гібрид змії з крокодилом. Цікаво, що скам’янілості великої морської рептилії пролежали у палеонтологічному музеї понад 20 років. Науковці зацікавились їм тільки зараз.