Міжнародна команда дослідників, яка працювала в національному парку Кідале в Уганді, зняла на відео нехарактерну для приматів поведінку. А саме – шимпанзе показувала своїй матері зірваний лист, щоб та просто подивилась. Дослідники описали випадок як пробу привернення уваги до предмета жестом у шимпанзе. Спостереження показали, що мавпи не мали конкретної мотивації та користі від цієї дії. Дотепер схожа поведінка була відома лише в людей.
Про це розповідає Guardian.
Досі вважалось, що це винятково людська здатність ділитися спостереженнями про події та предмети, або хвалитися ними. Діти так роблять. Такі жести для залучення уваги виникають в людини вже на першому році життя.
Інші примати, зокрема людиноподібні мавпи, привертають увагу родичів лише з практичними цілями, наприклад, щоб добути їжу. Цю видову відмінність трактували як специфічну в людині, що призвела до еволюції складного пізнання в людей.
І от тепер вчені вперше виявили аналогічну поведінку у найближчого родича людини з приматів, що нині живуть. Під час спостережень за шимпанзе Нгого в Уганді антропологи та психологи побачили, як доросла самка Фіона спочатку зірвала лист, розгледіла його та погладила. Така поведінка для цих приматів цілком звичайна. Але потім вона зробила щось несподіване: простягла листок своій матері Сазерленд і продовжувала сунути предмет просто їй в очі, поки не отримала належної реакції.
Фіона не пропонувала його в їжу. Вона не хоче, щоб її мати щось робила. Вона просто хотіла, аби вони подивилися на нього разом і сказали: “О, круто, як мило!”. Як тільки Сазерленд звернула всю свою увагу на лист, Фіона була задоволена, відсунула його від матері та продовжила гладити.
У пошуках можливих пояснень команда вивчила 84 відео з шимпанзе, де примати оперували з листям і поряд була щонайменше одна інша особина. Спостереження показали, що мавпи скрізь дивилися на листя, але не їли його, і лише у 58 випадках потім починали грати з іншими.
За висновками вчених, Фіона не пропонувала матері їжу та не шукала якогось іншого заняття, вона просто поділилася тим, що її зацікавило. Тобто шимпанзе можуть добровільно вказувати на інформацію один одному просто так, без спонукань та корисливих інтересів.
Команда виявила поки що лише один такий яскравий приклад і збирається продовжити пошуки аналогічних випадків, щоб підтвердити висновки. А ще хочуть з’ясувати, чи це стало результатом еволюції.
Як повідомляло раніше BitukMedia, біологи з Німеччини довели, що не тільки людські діти зазнають сильного стресу при появі сиблінгів – молодших братів і сестер. Друзями за “нещастям” виявились найближчі родичі людини у тваринному світі — карликові шимпанзе бонобо. Науковці з’ясовували, до чого тут гормони і яка практична користь стресу.