Археологи з Каліфорнійського державного університету розкрили подробиці людських жертвоприношень у давніх жителів Центральної Америки. Вони вже три роки ведуть в Белізі розкопки печери майя, що отримала назву Печери опівнічного жаху. В зубах жертв ритуалів знайшли таємничу блакитну нитку. Вчені мають кілька версії, как вона туди потрапила.
Про це розповідає Live Science.
Археологи отримали нові несподівані дані про людей, які загинули в печері. Досліджуючи зуби деяких жертв, вони знайшли загадкові сині нитки з бавовни. Аналіз волокон показав, що вони опинилися у роті загиблих незадовго до смерті. Що воно таке?
Це сліди від кляпів. Їх використовували, поки вели нещасних до місця жертвоприношення. Це основна версія експертів.
15 років тому за 19 кілометрів від Бельмопана, столиці Беліза, місцеві жителі знайшли печеру з тисячами людських кісток. За це вона отримала назву Печери опівнічного жаху. Майя використовували це місце для поховання людей, принесених у жертву богу дощу понад тисячу років тому. Це 250–925 роки нашої ери. Після ретельного вивчення 10 тисяч кісток вчені припустили, що тут поховані щонайменше 118 людей.
Після кісток дослідники взялись за вивчення зубів жертв. Виявляється, зубний камінь, може розповісти не лише про харчування власника зубів, а й надати багато іншої інформації. Зокрема, вчені сподівались, що вони допоможуть з вивченням суті ритуалу.
І тут їх дійсно чекала несподіванка. Крім органічних компонентів, в зразках знайшли сині бавовняні волокна. Нитки потрапили до рота щонайменше двох людей з печери за кілька днів або тижнів до смерті. Вчені також звернули увагу на яскраво-синій колір, важливий у ритуалах майя. Дослідження було опубліковано в International Journal of Osteoarchaeology.
Існує кілька версій, як волокна могли потрапити до рота жертви. Наприклад, через вживання забарвленого в синій колір пульке. Це мексиканський традиційний алкогольний напій з ферментованого соку агави. За другою версією, нитки мають відношення до якоїсь стоматологічної маніпуляції. Або ж це волокна кляпів. До місця жертвоприношення жертв вели з міста до міста.
Саме останню версію автори дослідження вважають найвірогіднішою. Перед ритуалом жертви тривалий час перебували під вартою, їм могли затикати роти бавовняними ганчірками, а отже, волокна могли застрягти між зубами.
Як повідомляло раніше BitukMedia, археологи вивчають кістяк жінки, яку поховали як вампіра. Знахідку зробили у Польщі на цвинтарі XVII століття. На шиї покійниці серп, а палець ноги закутий у замок. Є припущення, що односельці воліли не дати їй повстати з могили.