Біологи з Німеччини довели, що не тільки людські діти зазнають сильного стресу при появі сиблінгів – молодших братів і сестер. Друзями за “нещастям” виявились найближчі родичі людини у тваринному світі — карликові шимпанзе бонобо. Науковці з’ясовували, до чого тут гормони і яка практична користь стресу.
Про це розповідає Science Daily.
Людиноподібні мавпи, як і люди, потребують від батьків тривалої опіки. Потомство приматів покладається на матерів у їжі та захисті протягом кількох років. Тоді як у більшості тварин дитинчата швидко встають на ноги у прямому та переносному розуміннях.
У шимпанзе бонобо вік повної зрілості – 12 років. Отже, брати і сестри, швидше, погодки. Відомо, що у молодих бонобо дуже міцний зв’язок зі своїми матерями. Якщо їх відібрати від батьків занадто рано, існує великий ризик того, що дитинчата загинуть. Команда зоологів вирішила з’ясувати, як молоді шимпанзе ставляться до «суперників» у вигляді молодших сестер і братів.
Дослідники вивчали поведінку карликових шимпанзе бонобо (Pan paniscus) у Національному парку Салонга. Це ізольований заповідник серед тропічних лісів у Демократичній Республіці Конго.
Вчені обрали 17 молодих тварин віком від 2 до 8 років. За їхньою поведінкою стежили протягом 650 годин, зібрали 319 зразків сечі – до та після народження сиблінгів. Вчені виключили такі фактори стресу, як відлучення від грудей, зміна корму тощо.
Вчені помітили, що народження брата або сестри викликало високий рівень кортизолу, який ще називають “гормоном стресу”, в усіх бонобо, незалежно від віку. “Це говорить про те, що реакція на стрес не стимулюється енергійними стрес-факторами, такими, як раптове припинення смоктання грудей”, – пояснила Верена Берінгер, вчений з лабораторії ендокринології Німецького центру приматів.
За словами авторів дослідження, вони очікували на підвищення кортизолу. От тільки не припускали, що реакція буде настільки сильною. У старших дітей бонобо на тлі народження молодших рівень “гормону стресу” у 5 разів перевищив норму та залишався підвищеним близько 7 місяців. Водночас було зафіксовано зниження неоптерину. Це говорить про зниження імунної відповіді.
Негативна реакція старших дітей на народження молодших пов’язана не лише із суперництвом за увагу батьків, а й із гормонами. Це головний висновок нинішнього дослідження.
Але який сенс у такому стресі, якщо практично всі види потомства складаються з понад однієї особини? Автори припускають, що це може бути своєрідним тренажером для розвитку стресостійкості.
“Цілком можливо, що гормональна проблема спонукає незрілих дітей розвивати стійкість до стресу, роблячи їх готовими до подальшого життя», – каже Андреас Бергхенель, співавтор дослідження з Університету ветеринарної медицини Відня. Берінгер додає, що брати і сестри також мають переваги: «Зрештою, молодші брати і сестри не тільки конкуренти, але й важливі соціальні партнери, які позитивно впливають на наш розвиток».
Як повідомляло раніше BitukMedia, науковці дослідили поведінку самців шимпанзе у лісах Уганди. Ці мавпи спілкують один з одним за допомогою постукування по дереву. При чому кожен обирає свій тембр звучання і ритм.