Неділя, 2 Жовтня, 2022
العربية简体中文NederlandsEnglishFrançaisDeutschItalianoPortuguêsРусскийEspañolУкраїнська

Україна повірить у себе після війни і буде задавати свої правила гри

Важливо

Мирослав Маринович
Член-засновник правозахисної Української Гельсінської групи, колишній радянський політв’язень, проректор Українського Католицького Університету у Львові

Закінчення війни означатиме дезінтеграцію росії, перелаштування її парадигми. Інакше це буде лише відкладення війни на пізніше. Після того, як росія розпадеться, вона більше не посміє на нас напасти. Інакше москва не відпустить Україну.  

Я не вірю у «китайську стіну» між Україною і росією. «Китайська стіна» видається потрібною у час війни.  Але я вважаю, що можливе продовження контактів із тими державами, які утворяться на місці росії. Із ними будуть стосунки на тому ж рівні, що були із Польщею та Словаччиною. Сподіваюся, що ми навчимося співіснувати поряд із росіянами.

нам потрібно відрізати пуповину від російської антицивілізації

Однак нам потрібно відрізати пуповину від російської антицивілізації. Українська еліта впродовж 30 років оглядалася на росію, дивилася на методи і моделі, які застосовувала росія, і намагалася пристосувати ці методи і моделі до України. Однак у сенці розвитку громадського суспільства, політичної та духовної культури Україна щораз більше віддалялася від росії. І путін розпочав війну в Україні, бо він зрозумів, що не може більше чекати. Настав момент, коли імперське почуття путіна дало йому зрозуміти, що якщо не зараз, то ніколи. Але такого вже не буде. Україна повірить у себе після війни і буде задавати свої правила гри – принаймні для себе.

Я не вірю, що війна триватиме десятиліттями. Зараз усі процеси ідуть прискорено. Я очікую подій, які радикально змінять усю геополітичну картину, яку ми маємо сьогодні. І як приклад радикальної зміни я хочу навести референдуми 1991 року. На першому референдумі за новий союз 17 березня  70% українців тоді проголосували «за». І я в паніці думав – ну невже Україна добровільно запихне свою шию у цю петлю? А потім несподівано стався путч. Який змінив усе абсолютно – усі настрої, розкладку сили. І першого грудня ми мали зовсім інше голосування – за незалежність України Тож, будуть реалізуватися не тільки ті плани, які є на столах путіна, Байдена чи Зеленського, а й ті, які є у Господа Бога.

Я не вірю, що війна триватиме десятиліттями

Україна найбільше долучається до процесу розпаду росії – уже зараз. Уявлялося, що «хохли» уміють лише танцювати і галушки їсти, здадуться на другий-третій день. А вони ще й увиразнили усю гнилість російської системи. Тепер треба, щоб вона впала. І це давно б сталося, аби цього захотів Захід.

Але Захід хоче допомогти Україні – і разом з тим не допустити падіння росії. Бо для Заходу дезінтеграція росії означає, що ядерна зброя опиниться в руках багатьох Захарченків. І це було б катастрофою. Тож Захід зараз робить все не для того, щоб знищити путінський режим, а для того, щоб змусити його не нападати. Але це немислимо. Імперський інстинкт мусить бути знищений. Його не можна пригасити. Через 10 років він спалахне знову.

Захід  робить усе, аби путінський режим не упав

Та все ж я згоден, що існує небезпека від стрімкого неконтрольованого падіння росії – бо уламки усі посипляться на Україну. Буде те, про що писав Тарас Шевченко – «Польща впала та й вас роздавила». Бажано було б, щоб Захід дійшов до розуміння, що уникнути  процесу розпаду росії не вдасться. А значить треба, щоб цей процес ішов контрольовано.

Тож треба, щоб Захід вийшов на ту частину еліти, яка уже починає усвідомлювати катастрофу – оскільки Україна цього не може зробити. Зараз наче йдуть сигнали із москви, що дехто хоче домовлятися. Поки що вони спробують домовитися про збереження усієї імперії. Але, як я вже говорив, зберегти цю імперію просто неможливо. Але Захід до цього просто не дозрів.

Розпад росії треба зробити контрольованим. Але захід до цього не дозрів

Що буде після війни? Звісно, я не виключаю конфліктів у нашому суспільстві. Українці «мусять» поділитися, зробити свого опонента найбільшим ворогом. Це уже увійшло у нашу етнопсихологію.  

Для мене дуже важливо, щоб була дуже чітко усвідомлена надія і мета. Українці уміють організовуються довкола відповідальної мети. Пригадайте собі Майдан. Пригадайте собі початок війни, як моментально Україна стала волонтерською. Якщо буде відчуття великої мети, яка потребує такої організації, відійде схильність до ворожнечі. Ця мета має стояти окремо від відбудови і розбудови держави.

Велика ідея народжується лише у великих чистих душах

Тому дуже багато залежить від еліт. Чи спроможні вони зараз задати велику духовну цивілізаційну мету України, можна сказати екзистенційну? Якщо так, то тоді довкола цієї мети буде реорганізоване українське суспільство. Більше того – довкола великої ідеї об’єднаються не тільки українці. До неї можуть доєднатися і наші найближчі сусіди включно із рештками російської імперії. Якщо еліта не буде на це спроможна, тоді в України будуть проблеми.

Але еліта, яка звикла до торгу, до корупції, до негідніх компромісів – вона не народить таку ідею. Велика ідея народжується лише у великих чистих душах. Тому це мусять бути нові люди. Україна мусить пережити духовне переродження. 




Джерело фото – https://www.instagram.com/libkos/

Останні новини

Читайте позитивні новини у нашому Telegram каналі