Понеділок, 2 Грудня, 2024
العربية简体中文NederlandsEnglishFrançaisDeutschItalianoPortuguêsРусскийEspañolУкраїнська

Жодна армія Європи, окрім української, не може і не вміє воювати

Важливо

Галя Акерман
Французька письменниця та журналістка, співзасновниця організації "Європейський форум для України", головний редактор видання Desk Russie.

На сьогодні жодна інша європейська армія, окрім української, не може і не вміє воювати. Крім того, за кількістю зброї Європа була геть зовсім не готова до війни.  Я наведу приклад із Францією. Париж дав Україні 18 гаубиць CAESAR. Але їх всього у Франції 72 одиниці. На виготовлення одної такої гармати потрібно 12-18 місяців – там складна електроніка і майже ручна робота.

Багато французьких військових говорять – раптом завтра Росія нападе на країну-члена НАТО, то чим ми будемо її захищати? Дехто думає, що ця війна триватиме роками, на взаємне виснаження Росії і Заходу. Чи зможе навіть Америка швидко налагодити випуск нового озброєння у великій кількості – невідомо. Єдине сподівання на те, що у Росії запаси теж не безмежні. І що електроніка в російських системах озброєння  західна, на сьогодні Росія під санкціями, тож коли технології перестануть працювати, їх буде нічим замінити.

Якщо раптом завтра Росія нападе на країну-члена НАТО, то чим ми будемо її захищати?

Захід зараз перебуває у дуже складній ситуації. Бо з одного боку він хоче допомагати Україні, він на її боці. Але з іншого боку, чим більш складне і сучасне озброєння поставляє, тим більше боїться, що воно потрапить в руки росіян.

Хоча на війну й очікували, на її початку взагалі ніхто не хотів давати зброю. Бо думали, що вона закінчиться за кілька днів перемогою Росії. Але чим більше Україна страшною ціною доводить, що вона уміє боротися, тим більш охоче будуть давати зброю.

Інший бік проблеми, що Захід був абсолютно не готовим до великої війни. Навесні 2021 року, коли російські війська стояли біля кордону України, я проводила круглий стіл на цю тему. Те, що Путін наважиться на цю війну, з нормальної точки зору видавалося на стільки кричущим, анахронічним, що до кінця у це ніхто не вірив – і навіть до останнього Росію не хотіли провокувати. Думали, що війська стоять задля тиску, , щоб примусити Україну виконати «Мінськ» у московській версії, щоб примусити НАТО прийняти ультиматуми. 21 лютого, коли Путін виголосив свою страшну промову і визнав «ДНР» і «ЛНР», я написала опозиційному російському письменнику Сергію Медведєву – «дуже страшно, схоже, що буде війна». Він мені відповів – «Галя, це блеф. Спіть спокійно, ніякої війни не буде». Зараз він поїхав із Росії, бо сказав, що «не може жити зі смаком крові у роті».

Ми припускали, що Кремль спробує ще щось захопити на Донбасі. Що буде війна на знищення України, ніхто не міг собі уявити. І це наша величезна помилка. Навіть коли американці за кілька днів оповістили про неминучий початок війни, готуватися до чогось було пізно.

Ніхто не міг собі уявити, що буде війна на знищення України

Але навіть Німеччина перемогла свої психологічні проблеми – для них це була дуже страшна картина – німецькі танки знову після Другої світової будуть воювати проти російських солдатів. Берлін тільки зараз зрозумів, що їм треба дуже сильно переозброюватися, на це виділили серйозний бюджет. Протягом багатьох років німці не брали участі в маневрах або надсилали дуже обмежений контингент. Тепер їх самохідки PzH 2000, які вони надали Україні, показують збій в електроніці і мають ознаки зносу. З одного боку, Німеччина просто пронизана російськими агентами, там кілька мільйонів росіян, повно колишніх агентів «Штазі». Тому я не виключаю, що може бути і зумисний саботаж. Але з іншого боку – сказати, чому Берлін надав браковану зброю, дуже складно. Більш ймовірно, так сталося, бо за цими машинами не було належного догляду, вони не використовувалися на полігонах під час навчань.

Оскільки Росія довго готувалася до цієї війни, а Захід ні, він опинився на російській голці – у сенсі газу, нафти, деяких металів. Злізти із цієї голки дуже складно і болюче. Ми розуміємо, що Україна платить кров’ю, життям своїх кращих синів. Але у простих європейських громадян уже кінці з кінцями не сходяться, тому що пальне вдвічі здорожчало, сильно виросли ціни на продукти харчування, інфляція не компенсується.

французи готові приймати біженців, але вважають, що війна україни – це не їхня війна

Тому питання рівня нашого залучення до війні України з Росією дуже болюче. Санкції, які ми прийняли, – вони безпрецедентні. Але частина із них б’є по нас самих. У багатьох країнах, в тому числі у Франції, є сильні популістські партії. У Франції це «Національний фронт», представники якого говорять – у нас 9 млн населення живуть за межею бідності. Треба думати в першу чергу про них. А війна України і Росії – це не наша війна.

Треба було б вести сильнішу пропагандистську роботу, аби люди зрозуміли – війна зараз не між Україною і Росією, а між демократією і тоталітаризмом. І звісно, це наша війна також. Але цю роботу не зробили у достатній мірі. Тому приймати біженців у Франції згодна більшість. Але більше половини французів виступають за мир. При цьому не обговорюється, на яких умовах він має бути. Як його підписати, коли Росія зайняла більше 20% української території? Тому, окрім поставок зброї, треба говорити, що європейські країни поки не виграли боротьбу за суспільну думку свого населення.

Серед російських еліт зараз теж неспокійно. Кажуть, була спроба отруєння Анатолія Чубайса. Але російські спецслужби використовують отрути, які потім дають можливість виправдатися. У випадку із Олексієм Навальним говорили, що у нього цукровий діабет, у випадку із Чубайсом, – синдром Гієна-Барре. Тому вони часто прораховуються із дозою і жертва лишається живою. Однак отруєння у путінській Росії – це завжди сигнал елітам і завжди покарання зрадників.

Росія може використати Герхарда Шредера для переговорів щодо капітуляції України

Тим часом, між Китаєм і Росією існує абсолютно явний союз. Хоча Пекін і не хоче втручатися у війну Росії й України, він постійно голосує або за Росію, або утримується, постійно закликає до переговорів, хоча ясно, що зараз все вирішують військові дії.  

Однак Китай продовжує прогинати Росію. Бо для Пекіна ситуація антиросійських санкцій дуже вигідна. Для них це привід отримати дешеву нафту і газ в обмін на дружбу і моральну підтримку. Однак, рано чи пізно китайці доб’ються свого і Сибір буде китайським. Дочекаються, поки Росія остаточно зубожіє через жорсткі санкції просто щоб нав’язати свої умови. Якщо не зараз, то через 10, 20, 30 років. Китай – це дуже стара цивілізація, вони існують уже 5 тис. років, у них час є. Я думаю, вони отримають концесії на розробку копалин чи на землі, придатні для сільського господарства, експлуатацію тайги. А потім багато китайців одружаться з росіянками і відбудеться мирне захоплення, яке Росія буде вимушена прийняти.

Більш небезпечною є ситуація російських лобістів у Євросоюзі. Колишній канцлер Німеччини Герхард Шредер продався Росії із усім потрухом. Це путінський лакей, який за своє лакейство і за те, що підсадив Німеччину на нафтогазову голку, він отримує мільйони доларів. Можливо, Кремль захоче використати Шредера в переговорах з метою домогтися капітуляції України. Але я абсолютно не вірю, що це може бути успішним.

Останні новини

Читайте позитивні новини у нашому Telegram каналі