Неділя, 14 Серпня, 2022
العربية简体中文NederlandsEnglishFrançaisDeutschItalianoPortuguêsРусскийEspañolУкраїнська

Вибух на Балканах скасували чи просто перенесли? – експерти про сутички у Косово

Важливо

31 липня на Балканському півострові загострилася ситуація між Сербією та частково визнаною республікою Косово. Балканісти відзначають, що росія зацікавлена в розхитуванні ситуації в регіоні. Однак у сербській столиці Белграді грають у «багатовекторність».

Візит спікерки Палати представників американського Конгресу Ненсі Пелосі на Тайвань перемкнув увагу світової спільноти та українців. Однак проблема Балкан лишається актуальною, зважаючи на те, що там доволі сильний вплив на різних регіональних гравців має російський кремль.

Про те, чи можлива нова велика війна на Балканах і як Євросоюз може охолодити пару, BitukMedia поспілкувалося із українськими експертами-міжнародниками.

Конфлікт почав розгоратися через рішення Косово, де живуть в основному албанці,  скасувати сербські документи та автомобільні номерні знаки і замінити їх на місцеві. У відповідь місцеві серби, які живуть на півночі Косово, почали будувати барикади, а у Белграді заявили, що влада Косово, яка знаходиться у Приштині, готується нищити сербів на своїй території.

Сербія стягнула до півночі Косово авіацію, а Приштина відправила туди поліцію та військових на важкій техніці. Конфлікт розгорівся після того, як Косово 5 місяців попереджало, що з 1 серпня скасують сербські документи. Зрештою, Приштина вирішила перенести такий крок ще на місяць – до 1 вересня.

«Подібні загострення в Косово виникають ледь не щороку. Схема така – косовська влада намагається довести й укріпити свій суверенітет у північній частині Косова, де компактно живуть серби. А вони у відповідь опираються жорстко. І Сербія починає їх підтримувати. Щоразу те саме. Але зараз через російську агресію проти України все це більше небезпечно виглядає,» – пояснює Анатолій Демещук, історик-балканіст, спеціаліст із югославських конфліктів, дипломат.

Те, що сталося на вихідних між Сербією та Косово має під собою дві причини. Перша – застарілість системи колективної західної безпеки, яка сформувалася після 1945-го. Друга – відновлення Сербії після воєн в колишній Югославії у 1990-х-2000-х роках, каже Богдан Мироненко, експерт із центральної Європи та Балкан аналітичного центру AdAstra.

Він вважає, що намір Приштини скасувати сербські документи і автомобільні знаки правильний і він навіть запізнілий, адже Сербія давно уже вдалася до аналогічних кроків. Косово як суверенна країна просто нормалізує законодавство.

Хоча ситуація у Косово на вихідних дійшла до стрілянини у поліцію, чергової війни на Балканах не буде, погоджуються експерти. Реакція Сербії – це скоріше демонстрація м’язів, хайп і підживлення рейтингів, більше гра на внутрішню публіку.

Сербія готується повернути собі велич югославії

«Сербія готується повернути собі якщо не реально, то принаймні на колективно-ментальному рівні, велич колишньої Югославії. Але з таким собі православним собіратєльноземельним акцентом, а не комуністичним», – каже Мироненко.

І хоча правий сербський політик Володимир Джуканович заявив, що Сербії «доведеться, певно, провести денацифікацію Балкан», експерти радять не сприймати такі заяви всерйоз.

«Армій, які були б такі ж потужні, як російська, українська чи турецька, на Балканах у природі просто не існує. Тим паче, у серпні в європейських політиків починається сезон відпусток, тому напруга очевидно піде на спад», – каже Євген Магда, директор Інституту світової політики.

Мироненко додає, що якщо щось і буде відбуватися довкола Косово, то скоріше це буде мати характер «бродіння», ніж серйозного військового протистояння. І на інші країни такі настрої не перекинуться. Адже більшість балканських країн, які уже є членами ЄС і НАТО – Північна Македонія, Хорватія і Словенія – теж  мають заморожені територіальні конфлікти, і вони не будуть намагатися їх вирішити військовим шляхом.

Зараз барикади у сербському регіоні Косово розібрали, а протистояння між Приштиною і Белградом перейшло у політичне русло, лідери двох країн традиційно стали на шлях взаємних принижень. Прем’єр Косово Альбін Курті звинуватив Сербію в організації безпорядків, а президент Сербії Александар Вучич заявляє, що це він врятував ситуацію, яка була «на грані катастрофи». «Косово хотіло скористатися істерією довкола України», – каже сербський лідер.

Насправді ж Вучич зараз буде намагатися викрутитися. Тому що Сербія є кандидатом на приєднання до Євросоюзу, і Белграду треба балансувати із кроками стосовно Косово, пояснюють експерти.  

Експерти сходяться на думці, що путін підтримує настрої у Сербії. Разом з тим, кремлю вигідна «багатовекторність» Белграда. Сербія ж у свою чергу до останнього опирається прийняттю санкцій проти росії і запроваджує їх з болем і плачем, що її примусили.

«На прикладі Сербії путін показує Заходу, що, мовляв, хай собі країна рухається в ЄС, але вона дружня до нас, у НАТО не прагне, то ми їх і не чіпаємо», – каже Мироненко.

Сербія залежна від москви із кінця ХІХ сторіччя, з того часу, як росія сприяла звільненню Болгарії і Сербії від турецького панування. Але зараз це вже ближче до історичного рудименту, ніж до тренду, каже Магда.

«Пройде пару місяців, і Сербія буде нагадувати, що хоче стати членом Євросоюзу. В голові Вучича це цілком уживається», – додає він.  

Росія зацікавлена відкрити “новий фронт” проти Заходу у центрі Європи

Росія зацікавлена відкрити «новий фронт» проти Заходу у центрі Європи. Тож росіяни дуже хочуть дестабілізації, а особливо повноцінної війни на Балканах. Косово є якраз точкою, яка добре для цього підходить, каже Демещук. 

«Однак поки варіант прямого вторгнення сербської армії малоймовірний, бо в Косово знаходиться американська військова база та контингент миротворців КФОР. Але заворушення й провокації через місцевих сербських проксі на півночі Косова під гаслом “захисту від албанського терору” можуть бути», – каже він.

«Якщо у Євросоюзу знайдеться мудрість не заморозити питання Косова, а ув’язати його із рухом Сербії у ЄС, то буде добре», – каже Мироненко.  Він пояснює, що Євросоюз може спростити або ж навпаки – ускладнити бюрократичні процедури для Сербії. Наприклад, якщо Белград затягуватиме із імплементацією загальноєвропейської юридичної бази, так званої Acquis communautaire – «доробок спільноти» – то Євросоюз може скасувати поглиблену співпрацю із Сербією.

«Охолодження стосунків Сербії і ЄС буде просто смерті подібне. Оскільки більшість сербів працює у ЄС, а більшість сербських товарів експортується у ЄС. Якщо це станеться, то Сербія лишиться посеред європейських свободолюбних Балкан, як острів посеред синього моря», – каже Мироненко.

«Тож Вучича будуть дресерувати, допоки він не вирішить питання із Косово до такої міри, щоб це відповідало запитам європейської стабільності, а значить передбачуваності», – підсумовує він.  

Останні новини

Читайте позитивні новини у нашому Telegram каналі