Затори та аварії – чим загрожує зупинка транспорту під час повітряних тривог

Рада оборони Києва вирішила, що з 1 серпня водії наземного транспорту, в тому числі і «маршруток», мають висаджувати пасажирів під час повітряних тривог. На мою  думку, це просто спроба влади зняти із себе відповідальність. А в реальності це, звісно, не працюватиме.

Зрозуміло, що ракета на проїжджу частину не прилетить, але можуть впасти уламки від ракети, яку зіб’ють наші сили ППО. Якщо водій не зупиниться, і на «маршрутку» впаде уламок, то йому скажуть – «а ми ж попереджали про правила безпеки».

Крім того, у рішенні йдеться, що люди мають вийти із транспорту і йти у найближчі укриття. Ми вже бачимо, як це відбувається на прикладі торговельних центрів – люди просто виходять і чекають під дверима. Так же само буде і тут – люди стоятимуть на зупинках, під дверима «маршруток», тролейбусів і трамваїв. Якщо уламок ракети упаде на зупинку з людьми, їм теж скажуть – «а ми ж попереджали, треба було йти у бомбосховище».

Однак, є інша проблема. Усі бомбосховища, які зараз є, залишилися від Радянського Союзу – за 30 років жодних нових не звели. 95-96% столичних укриттів були передані у приватну власність і зараз вони уже не придатні для захисту населення. При тому населення Києва за цей час збільшилося у 3-4 рази, тому бомбосховищ у місті просто недостатньо. Тож чиновники пишуть інструкції, не думаючи, що їх ніхто виконувати не буде і їх неможливо виконати. Хоча б тому, що воно суперечить ряду законів.

По-перше, Закон про захист прав споживачів говорить, що нічого не може звільнити від надання послуги споживачу. Є такий нюанс, що навіть смерть не є причиною – спадкоємці покійного мають надати послугу або повернути гроші. Хто буде повертати гроші пасажирам за те, що послуга їм не буде надана? У «маршрутці» це може зробити водій. А у трамваях і тролейбусах розрахунок безготівковий, за допомогою карток – і повернути людям гроші буде неможливо. З іншого боку, водій «маршрутки» зобов’язаний наприкінці дня віднести певну суму власнику маршруту. А якщо повітряна тривога буде цілий день?

По-друге, у рішенні також сказано, що перевізник має зупинятися відповідно до правил дорожнього руху. У ПДР йдеться, що «маршрутник» не може зупинитися на проїжджій частині за виключенням ситуації поломки чи аварії. У всіх інших випадках він має зупинятися лише на зупинці для висадки і посадки пасажирів. Зважаючи на кількість «маршруток» у Києві, водії, виконуючи рішення Ради оборони, будуть змушені порушувати ПДР і займати проїжджі смуги.

Масова зупинка «маршруток» і тролейбусів спричинить корки на дорогах, адже приватним автомобілям ніхто не може заборонити рухатися, а їх у Києві минулого року нараховували 1 млн 60 тис. Разом зі щільністю транспортного потоку зросте і кількість аварій. Київ просто паралізує на певний час. Ні «швидка», ні поліція не зможуть приїхати на виклик своєчасно.  

Більш того, покарати «маршрутника» за невиконання нинішньої інструкції неможливо. Поліція керується лише законами і постановами Уряду. Вона не має права карати за невиконання інструкцій місцевої влади, а зміни до ПДР потрібно вносити через постанову Кабінету міністрів.

Тож приходимо до ситуації, подібної до тої, що була з карантинними обмеженнями. Пам’ятаєте, у нас був час, що водії не пускали у громадський транспорт людей без масок? Зараз і у магазинах, і в транспорті маски носять лише деякі люди. Але ж масковий режим же ніхто не скасував. Тому я думаю, що водії громадського транспорту не будуть сприймати рішення Ради оборони Києва щодо наземного транспорту всерйоз.