Неділя, 14 Серпня, 2022
العربية简体中文NederlandsEnglishFrançaisDeutschItalianoPortuguêsРусскийEspañolУкраїнська

Мавпяча віспа під час війни – чи загрожує Україні епідемія?

Важливо

Вірус мавпячої віспи у 10 разів смертельніший, ніж Covid-19, і в умовах війни в Україні може швидко поширюватися. Однак зараз є більш актуальні питання, ніж масова вакцинація населення.

Про це BitukMedia розповів біофізик, провідний науковий співробітник інституту фізики НАНУ Семен Єсилевський.

Зараз ВООЗ оголосила надзвичайну ситуацію через поширення мавпячої віспи у світі. Чи є вона дійсно такою небезпечною?

– Дивлячись, що вважати небезпечним. Якщо порівнювати із віспою натуральною, людською, яка була викорінена до 1980 року, то вона менш небезпечна. Для натуральної віспи смертність була 40% і більше, для мавпячої віспи вона сягає 10% Тобто, якщо порівнювати із грипом чи навіть з «ковідом», то це на порядок більше. Тобто цей вірус набагато більш смертельний, ніж всі распіраторні віруси, які у нас є зараз.

Вона дійсно може стати новою епідемією, яка замінить «ковід»?

– Тут треба розуміти, що це абсолютно різні віруси, які абсолютно по-різному передаються. Віспа не передається повітряним шляхом. Це контактна інфекція, якою можна заразитися, якщо тісно контактувати у побуті, користуватися спільним посудом і спільним одягом або мати сексуальний контакт.

Якщо на вас подихає заражена людина, то ви навряд захворієте на мавпячу віспу

Тобто, якщо на вас подихає людина, заражена віспою, то навряд чи ви захворієте. Контактні інфекції важче передаються, ніж повітряно-крапельні. Тому аж такого розповсюдження, як у «ковіду» навряд чи варто чекати.

Нею можна заразитися у метро чи супермаркеті? Потримавшись за поручень чи ручку візка?

– Я не чув щоб у віспи був фомітний шлях зараження, тобто через інфіковані поверхні – якщо хтось потримався за поручень, а ви потім взялися. З того, що я знаю – основна частина випадків, які вдалося відслідкувати, – це або прямий побутовий контакт з носієм, або сексуальний контакт, або людина «тусила» на якісь танцювальній вечірці, де люди у тісному приміщенні, на дискотеці і банально труться один об одного.

Але ж у київському метро люди труться один об одного ледь не інтимніше, ніж на багатьох рейвах.

– У метро все ж таки медляк з обіймами не танцюють. Ті випадки, що описані були з клубних вечірок, дискотек та клубів. Інших даних наразі нема.

Кажуть, що вакцина уже є.

– Вакцина є, бо проти цієї хвороби більш ніж на 80% ефективна вакцина від людської віспи, яку перестали вводити після 1980 року, оскільки натуральної віспи більше немає.

Більш того, є не лише стара вакцина, яка використовувалася 40 років тому, а й нова, набагато краща в плані характеристик і побічної дії, яка була схвалена у 2019 році. Тобто, проблем із тим, щоб створювати вакцину заново, нема.

В Україні вона є?

– Чесно кажучи, гадки не маю. Бо вакцина 2019 року – американська і я не знаю, чи була вона затверджена в Україні. Скоріш за все ні. Бо нащо, якщо хвороби не було вже 40 років?

Чи існують десь залишки вакцини 40-річної давнини? Навряд. Може, десь збереглися лабораторні зразки вакцини, але їх явно недостатньо для того, щоб проводити кампанію зі щеплення.

Взагалі, на даний момент ця кампанія потрібна?

– У Західній Європі починають говорити, що, мабуть, варто розпочати вакцинування. Але жодна країна поки що щеплення проти мавпячої віспи не впровадила. Якщо хвороба буде сильно поширюватися, то певно, таке запровадять.

– Люди, які вакцинувалися радянськими вакцинами від натуральної віспи, мають імунітет від мавпячої віспи?

Мають. Якої сили той імунітет через 40 років – питання, але певний захист є.

жодна країна ще не запровадила щеплення проти мавпячої віспи

Зараз люди виїжджають із України, потім повертаються. Це буде сприяти завезенню мавпячої віспи до нас?

– На можливість того, що до нас її завезуть це впливає несильно. А от на розповсюдження, коли вже занесли, то звичайно, в умовах війни будь-які інфекції, в тому числі і контактні, розповсюджуються дуже швидко.

З 2014 року, коли у нас були військові дії навіть не такої інтенсивності, була просто масова епідемія туберкульозу у військах на Донбасі. Як окопна хвороба туберкульоз розповсюджувався на ура.

Зараз це буде ще на порядки швидше. Будь-які інфекції у воюючій армії і в регіонах, які страждають від бойових дій, розповсюджуються блискавично.

Це відомо з історії воєн усіх часів. Тому певна загроза є. Але на сьогоднішній день у нас більша загроза тифу, туберкульозу і холери – класичних інфекцій військового часу, які були описані сотні років тому.

в україні більша загроза тифу, туберкульозу і холери

Тобто, Україні варто б уже думати або про закупівлю вакцин від мавпячої віспи, або про відновлення її виробництва хоча б радянського зразка?

– Мені важко давати якісь рекомендації. Але з того, що я бачу, зараз є більш нагальні проблеми. Але якщо дійсно ця хвороба буде розповсюджуватися швидкими темпами, буде зрозуміло, що вона перекидається уже на Східну Європу, тоді думати про це буде можна.

Тут питання в тому, як забезпечити вакцинацію в умовах війни. Бо чисто організаційно я собі це уявляю досить слабко.

А в чому проблема?

– Ну ви ж пам’ятаєте, як у нас ішла вакцинація від «ковіду» і як нам вдалося героїчними зусиллями вакцинувати менше половини населення, фактично. Тож у мене великі сумніви щодо успіхів цієї кампанії, якщо вона буде запущена.

Але смертність від мавпячої віспи приблизно в 10 разів вище, ніж від «ковіду». І ще нюанс в тому, що на відміну від «ковіду», страждають діти. Смертність серед дітей набагато вища, ніж серед дорослих. Тому, можливо, це спрацює як «пендель».

Останні новини

Читайте позитивні новини у нашому Telegram каналі