Масштабний наступ чи палацовий переворот – чого чекати у війні з росією

Сьогодні 150-й день повномасштабної війни росії проти України. За 5 місяців запеклої боротьби українські захисники знищили більше 39 тис. російських військових, 1,7 тис. їх танків і 221 літак. Росіяни продемонстрували, що вони не здатні не лише «взяти Київ за 3 дні», а й захопити Донецьку та Луганську області за три місяці.

Американські військові посадовці говорять, що росіяни щодня втрачають сотні військових, тисячі лейтенантів і капітанів уже загинули. Голова британської розвідки МІ6 Річард Мур заявив 21 липня, що російські війська в Україні скоро втомляться і ЗСУ отримають можливість до контрнаступу.

Про те, які є перспективи і ризики, і чому Україні важливо знайти ресурси для наступу раніше за росію, BitukMedia поговорило із українськими та західними експертами.

Перемога на полі бою цілком ймовірна

Опитані експерти вважають, що Україна може перемогти росію на полі бою. Але питання у кількості і типах озброєння, яке їй постачають західні партнери.

Військовий експерт, полковник запасу ЗСУ Олег Жданов упевнений у наших військах. «Перемога на полі бою цілком ймовірна», – сказав він BitukMedia. Але разом з тим і відзначив,  що для переходу у наступ ЗСУ потрібно щонайменше 100 систем HIMARS.

Нагадаємо, що після візиту Олени Зеленської до США там пообіцяли, що у ЗСУ буде понад 20 таких машин. Поки що їх лише 12 – але вони уже серйозно змінюють ситуацію на фронті. Росіяни не знають, куди ховатися від ракет і навіть планують ставити танки у машинних залах блоків Запорізької АЕС, повідомляє Енергоатом.

Голова пресцентру Оперативного Командування «Південь» Наталя Гуменюк заявила, що наші війська проводять таку потужну операцію в регіоні, що росіяни деморалізовані і відмовляються полишати окопи. 22 липня США надали ще 4 HIMARS і 580 дронів Phoenix Ghost. Також адміністрація Байдена вивчає можливості постачання Україні бойових літаків.

Треба також відзначити, що «не Хаймарсами єдиними». Свою роль грають і гаубиці М777 (яку наші військові уже жартома прозвали «три топора») і CAESAR, а також «Джавеліни» і «Байрактари», про які публіка почала забувати. І, звісно, українське озброєння, таке як ПТРК «Стугна» і гаубиця «Богдана». До того ж, саме умілі року і кмітливий розум наших захисників створили успішну рекламну картинку західному та вітчизняному озброєнню.

Західна система виявилася неготовою до повторного нападу на суверенітет України

Однак, Захід поки що не має політичної волі постачати Україні стільки зброї, аби вона могла перемогти росію на полі бою найближчим часом.

Попри те, що виступ Олени Зеленської у Конгресі був дуже добре сприйнятий публікою, це не означає збільшення поставок озброєння, каже Майкл Халтцел, співробітник університету Джона Хопкінса, радник Джо Байдена часів його членства у Сенаті.  

«Україні потрібно більше зброї для наступу і закрите небо. Але Україна, її військові успіхи і перемога залежать від волі НАТО і західних країн. Було надано занадто мало, занадто пізно і не такої якості, як треба. Мова йде не лише про озброєння, а й про санкції. Західна система безпеки виявилася не готовою до повторної атаки на суверенітет одного із її партнерів», – відзначає німецька ексдепутатка Європарламенту від  альянсу “Союз 90/Партія Зелених” Ребекка Хармс.

«Гіпотетично можливо, що ми повернемо собі контроль над кордонами, які були до 2013 року. Але поки що Захід говорить про стратегічну поразку росії, а не фактичну перемогу України», – сказав BitukMedia Микола Бєлєсков, головний консультант відділу військової та військово-економічної політики Національного інституту стратегічних досліджень.

На його думку, поки що нам будуть давати тільки зброю, достатню для стабілізації лінії фронту і проведення локальних наступальні дії шляхом витіснення, а не оточення і знищення значних сил нашого супротивника, як це мало б бути.

Чи чекати масштабного наступу росіян?

У нинішній ситуації важливо, що росіяни також перебувають у слабкій позиції і наступальні дії можуть проводити лише шляхом витіснення. Тобто, так же само, як це відбувалося у попередні місяці.

«Вони можуть лише витискати наші сили і це їм дуже дорого коштує. Вперед вони просуваються дуже повільно і лише після зрівнювання із землею наших населених пунктів і засипання сталлю наших позицій», – каже Бєлєсков.

Однак, відзначає він, найближчим часом росіяни зможуть поновити спроби вести наступальні дії з метою виходу на адмінмежу Донецької області, але знову зазнають великих втрат.

На сьогодні росія не володіє потенціалом, аби збройно знищити Україну

«Коли ти за 5 місяців втрачаєш більшу частину свого танкового парку, який ти накопичував 12 років, ти апріорі не можеш вести активні наступальні дії», – каже експерт.

«Путін може і не визнавати цього, але на сьогодні росія не володіє потенціалом, аби збройно знищити Україну», – підкреслює Бєлєсков.

Під час цьогорічних боїв за Донбас чи не найбільше втрат росіяни понесли під час штурму Лисичанська і Северодонецька. Фактично, для них це піррова перемога, сходяться у думці експерти. Але Олег Жданов каже, що на початку війни путін на нараді сказав не рахуватися із втратами.

Росія втратила більшу частину танкового парку, який накопичувала 12 років

«Є інформація, що путін сказав, що 30-50 тис. солдат – це ціна, яка непомірно менша, ніж значенням перемоги над Україною», – каже військовий. Він додає, що мобілізаційний резерв росії – 17 млн і уже зараз по всіх суб’єктах федерації створюються частини, які збирають резервістів для відправки в України.

«На сьогодні сил і засобів для переходу у наступ у рф немає. Але і у нас зараз немає резервів для контрнаступу. Європа хоче заморозити конфлікт і щоб ми не морочили їм голову. Але якщо ми будемо довго збиратися в контрнаступ, росія може зібрати резерви раніше від нас», – попереджає Жданов.

Крім того, важливо не лише вибити росіян, але й втримати відвойовані позиції, відзначає Бєлєсков.

Такі різни фронти війни

Війна росій й України є багатовимірною, вона точиться не тільки на полі бою. Так, путін нещодавно відвідав Іран. Ймовірно, у російської армії проблеми із безпілотниками, тож путін намагався домовитися про їх постачання. Взагалі, росія й Іран – дві нафтові країни-вигнанки, тож їх лідери могли обмінятися досвідом.

Але їхнє партнерство буде «шлюбом за розрахунком». Тегеран не терпітиме, якщо співпраця з москвою суперечитиме його інтересам, каже Халтцел.

Після того, як Ізраїль у четвер 21 липня розбомбив іранські військові об’єкти під Дамаском у Сирії, сирійська преса закликала путіна втрутитися у конфлікт. Звісно, «близькосхідний фронт» допоміг би Україні. Але Жданов вважає, путін зараз розуміє, що не є конкурентним гравцем у Сирії.

Ще одна війна – ідеологічна – точиться довкола експорту зерна з України. Росія використовує продуктову кризу у світі. Африканським країнам, які найбільше страждають від нестачі продуктів, кремлівські пропагандисти розповідають, що у кризі винна Україна і Захід.

Росія штучно створює продуктову і енергетичну кризу у світі, домагаючись зняття санкцій. А потім буде висувати подальші вимоги. Серед умов мирних переговорів може бути зміна нинішньої влади у Києві, каже Якоб Хеденског, аналітик Стокгольмського центру східноєвропейських досліджень Шведського інституту міжнародних справ.

Однак поставити замість нинішньої влади маріонетковий уряд у кремля не вийде, переконані західні експерти. Рівень підтримки Зеленського – 94%, тож зміщення його з посади – це не те, з чого варто починати переговори, важе Халтцел

Парад суверенітетів чи палацовий переворот

Сьогодні за кремль на території України воюють в основному військові із регіонів, які в різні часи були окуповані росією – із Чечні, Південної Осетії, Туви, Татарстану, Башкортостану, Чувашії та Бурятії. Причина, пояснює Жданов, у тому, що це найбідніші регіони, і людей приваблюють високі винагороди для військових.

Однак потік мертвих тіл з України, очевидно, рано чи пізно розхитає ситуацію. Тому путін так боїться озвучувати правду про війну і жорстко контролює медіа-простір. Але так буде не завжди.

«Сьогодні в регіонах спостерігається невдоволення. Це призведе до акцій непокори, але не в найближчій перспективі», – каже Жданов.

Путін пам’ятає, як «олов’яні солдатики» із Афганістану змінили СРСР

«Навіть путін пам’ятає Афганістан і як змінили настрої в Радянському Союзі матері, які отримували «олов’яних солдатиків», – каже Ребекка Хармс, маючи на увазі скалічених військових без кінцівок – у Олов’яного Солдатика із однойменної казки бракувало ноги.

Халтцел, вважає, що Захід міг би вплинути на ситуацію в росії, якби почав мовленням мовами російських нацменшин.

США просто чекають, коли у російській імперії відбудеться палацовий переворот і «знімуть» путіна, вважає Жданов.

«Це може відбутися завтра, а може через два місяці – це передбачити неможливо. Але тенденція до цього є», – відзначає він.

«Не реалістично чекати, що у короткій чи середній перспективі москва зазнає тотальної поразки на полі бою. Але у довгостроковій перспективі росія може розколотися, як СРСР, і Москві доведеться починати все з початку – у якості Московського князівства», – підсумовує Хеденског.