Нобелівську премію з фізики у 2024 році вручать Джону Хопфілду (Принстонський університет, США) та Джеффрі Хінтону (Університет Торонто, Канада). Це нагорода "за основні відкриття та винаходи, які дозволяють використовувати машинне навчання за допомогою штучних нейронних мереж".
Європейська організація з ядерних досліджень (CERN) планує побудувати нову потужну машину. Очікується, що новий прискорювач частинок буде принаймні втричі більшим за Великий адронний колайдер. Мета вчених — відкрити нові частки, які зроблять революцію у фізиці і дозволять краще зрозуміти, як влаштований Всесвіт.
Фізики з Університету Огайо зробили рентгенівський знімок окремих атомів заліза та тербію. Це допоможе детальніше вивчити характеристики частинок. Це важливо для екологічних та медичних наук.
Ісааку Ньютону приписують перше формулювання теорії гравітації. Він опублікував його у другій половині 17 століття. Але нове дослідження ставить під сумнів першість Ньютона. Леонардо да Вінчі на століття випередив час у розумінні процесів гравітації. Таких висновків дійшли дослідники, які вивчали його замальовки в щоденниках.