П’ятниця, 3 Квітня, 2026
العربية简体中文NederlandsEnglishFrançaisDeutschItalianoPortuguêsРусскийEspañolУкраїнська
Home Blog Page 4

Повернувся з полону і зняв своє фото: історія захисника Маріуполя

0
Фото - скрін Суспільне. Хмельницький

Майже чотири роки полону і момент, який став символом повернення. Захисник Маріуполя сам зняв своє фото з банера на Алеї Віри та Надії.

Про це розповідає «Суспільне Хмельницький».

У місті Ізяслав звільнений з російського полону офіцер Василь Ткачук зняв власне фото з банера, на якому розміщені портрети полонених і зниклих безвісти захисників України.

Подія відбулася 22 березня на Алеї Віри та Надії. Підтримати військового зібралися понад 200 людей.

Василь Ткачук родом із села Білогородка на Хмельниччині. Ще у 2014 році він став на захист України, а з початком повномасштабного вторгнення був серед оборонців Маріуполя. 25 березня 2022 року військовий потрапив у російський полон, де провів майже чотири роки.

У січні 2024 року його засудили до довічного ув’язнення, однак уже в лютому 2026-го Ткачука звільнили під час обміну полоненими між Україною та рф.

Підтримати побратима прийшов і колишній військовополонений Іван Бурдим. Він зізнався, що атмосфера зустрічі була особливою. «Це було дуже круто та сильно. Люди дають зрозуміти, що тебе чекають, що ти важливий у цьому суспільстві», — сказав він.

Емоціями поділилася і керівниця місцевого осередку громадської організації «Об’єднання Захисників України та їх родин» Тамара Горнюк. «Я дуже мрію, щоб кожен, хто на цьому банері, прийшов і сам зняв своє фото», — зазначила вона.

Водночас у родині військового ще чекають на одну звістку: батько Василя, Олег, з грудня 2022 року вважається зниклим безвісти.

Алею Віри та Надії в Ізяславі відкрили 25 жовтня 2025 року. На банері розміщено понад 100 світлин українських захисників, які перебувають у полоні або вважаються зниклими безвісти.

За даними місцевої влади, під час обміну 5 лютого додому повернулися шестеро жителів Хмельниччини.

Цей момент у Ізяславі став нагадуванням: за кожним фото на банері — історія очікування, яка ще має завершитися поверненням.

Як розповідало BitukMedia, у селі Макіївка на Чернігівщині громада зустріла свого Героя – Григорія Петровича Кужеля, який повернувся з російського полону. Чоловік власноруч зняв своє фото зі стенда безвісти зниклих на сільський Алеї надії.

Підкорив з першої ж спроби: легкоатлет Дорощук став чемпіоном світу у стрибках у висоту

0
Фото - EPA/Adam Warzawa

Український легкоатлет Олег Дорощук став чемпіоном світу зі стрибків у висоту в приміщенні, здобувши перше в історії України золото у цій дисципліні серед чоловіків.

Про це повідомили в «Суспільне Спорт».

Світову першість приймала Арена Торунь (Польща). У фіналі українець змагався з 11 суперниками.

Ключовою стала висота 2,30 м: Дорощук подолав її з першої спроби. Його головний конкурент Ерік Портільйо також взяв планку, але не з першого разу.

У підсумку саме менша кількість спроб принесла українцю золоту медаль, хоча висота 2,33 м залишилася непідкореною. Третю сходинку розділили представники Ямайки та Південної Кореї з результатом 2.26 м.

Для 24-річного спортсмена це найбільше досягнення в кар’єрі. Торік він став віцечемпіоном Діамантової ліги, а тепер піднявся на найвищу сходинку світової першості.

Дорощук втретє в кар’єрі виступив на ЧС у приміщенні. На двох попередніх світових першостях українець фінішував у топ-5: у 2024-му став четвертим (2.24 м), тоді як торік став п’ятим з кращим результатом — 2.28 м.

Це золото стало історичним: за останні дванадцять років Україна не вигравала чемпіонат світу в приміщенні у чоловічих стрибках у висоту. Відтепер Олег Дорощук є чинним чемпіоном у приміщенні як на світовому, так і на європейському рівнях. Своє дебютне європейське золото він виборов ще у 2025 році. Загалом це одинадцята золота нагорода для України за всю історію виступів на чемпіонатах світу в приміщенні.

Загалом для української збірної це вже третя медаль на Чемпіонат світу з легкої атлетики в приміщенні 2026. Раніше чемпіонкою стала Ярослава Магучіх, а срібло виборола Юлія Левченко.

Як розповідало BitukMedia, українка Ольга Лящук вже втретє стала найсильнішою жінкою планети.

Крайнощі у материнстві можуть впливати на старіння – дослідження

0
Фото - Getty

Вибір, який здається особистим, може мати біологічні наслідки — дослідження про дітей і довголіття здивувало науковців. То скільки дітей треба мати, щоб жити довше?

Про це розповідає Science Alert.

Кількість дітей у жінки може бути пов’язана з тим, як швидко вона старіє і скільки живе. Такого висновку дійшли науковці з Університету Гельсінкі (Фінляндія) у новому масштабному дослідженні.

Йдеться не про пряму залежність чи рекомендації для життя, а про загальну закономірність, яку помітили серед великої групи людей. Вчені пояснюють це так: організм має обмежені ресурси — час та енергію. І якщо значна їх частина витрачається на народження та виховання дітей, то менше залишається на «ремонт» і підтримку тіла.

Цю ідею описує так звана теорія «одноразового тіла», яка розглядає баланс між відтворенням і виживанням.

Дослідники проаналізували дані майже 15 тисяч жінок-близнючок, щоб мінімізувати вплив генетики. Окремо у понад тисячі учасниць оцінили так зване біологічне старіння — тобто не паспортний вік, а стан організму.

Результати виявилися неоднозначними. Найгірші показники (як за ризиком смерті, так і за темпами старіння) були у двох груп: у жінок без дітей і у тих, хто народив багато (в середньому майже сімох).

Натомість найкращі показники зафіксували у тих, хто мав 2–3 дітей. Також виявилося, що жінки, які народжували у віці від 24 до 38 років, загалом мали кращі результати.

Цікаво, що ранні пологи спершу пов’язували зі швидшим старінням, але після врахування інших факторів (наприклад, способу життя чи індексу маси тіла) цей ефект майже зникав.

А ось зв’язок між відсутністю дітей або дуже великою їх кількістю та показниками здоров’я залишався навіть після додаткового аналізу.

Водночас науковці підкреслюють: ці дані не означають, що саме діти «скорочують» чи «подовжують» життя. Можуть існувати інші причини — наприклад, стан здоров’я, який впливає і на можливість мати дітей, і на тривалість життя.

Дослідження також не заперечує відомих плюсів батьківства — як психологічних, так і соціальних.

Тож головний висновок простий: це не інструкція до життя, а ще один шматок пазлу у розумінні того, як наші життєві рішення можуть залишати слід у тілі задовго до старості.

І хоча наука все частіше намагається «порахувати» щастя і довголіття, рішення про дітей усе ж лишається не формулою, а вибором.

Як розповідало BitukMedia, якби щастя було змаганням, ці країни забрали б усі медалі. І одна з них — абсолютна рекордсменка. Адже Фінляндія утримує позицію вже майже десятиліття.

“Повертаємо до життя”: Укрпошта випустила марку про українських саперів

0
Фото - Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України

У Києві презентували марку, присвячену героям розмінування — тим, хто очищає країну від смертоносних пасток війни. Новий поштовий випуск називається «Повертаємо до життя: герої розмінування». Ініціатором стала Укрпошта.

Про це у Facebook повідомило Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства.

Марка вшановує фахівців, які щодня очищають території від вибухонебезпечних предметів і повертають людям можливість жити, працювати та відновлювати громади.

У центрі композиції — ілюстрація сапера та символів розмінування. Поруч зображена машина «Надія» — DOK-ING MV-10. Вона вже довела свою ефективність: торік витримала пряме влучання ворожого безпілотника. Завдяки дистанційному керуванню оператори залишилися неушкодженими, а техніку вдалося швидко відновити.

Автором марки став художник, мистецтвознавець і військовослужбовець Михайло Скоп.

Від початку повномасштабного вторгнення Україна залишається однією з найбільш замінованих країн світу. За цей час сапери вже очистили сотні тисяч гектарів територій. До процесу активно залучають сучасну техніку: зокрема, 69 машин виробництва DOK-ING розмінували понад 30 мільйонів квадратних метрів.

Проєкт реалізували за участі Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України, ДСНС України та Державної спеціальної служби транспорту.

Фото – Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України

Як розповідало BitukMedia, “Укрпошта” випускає марку до 30-річчя “Вернадського”.

До 100 км і 700 кг: в Україні представили потужний РНК для фронту

0
Фото - Armolab

700 кг вантажу, до 100 км ходу та евакуація поранених — українці створили наземний дрон нового класу. НРК Mamont – це вже не просто робот для фронту, а повноцінна «логістична машина».

Про це розповіли у виданні «Оборонка».

Українська компанія Armolab представила прототип важкого наземного роботизованого комплексу Mamont, призначеного для логістики та евакуації на фронті. Про це повідомив співвласник компанії та інженер Дмитро Мамонов.

За його словами, новий проєкт створювали з урахуванням запитів військових. Якщо середні платформи вже зайняли свою нішу, то попит на великі НРК, здатні перевозити значні вантажі на великі відстані, лише зростатиме.

Mamont важить близько 1100 кг і може перевозити до 700 кг вантажу. Максимальна швидкість — до 50 км/год, а запас ходу — до 100 км. Для порівняння, інші українські платформи, як-от TerMIT чи NUMO, мають менший радіус дії та вантажопідйомність.

Розробники також передбачили функцію самоскида — вантажний відсік може підійматися для швидкого вивантаження. Окрему увагу приділили захисту: конструкція має каркас під антидронову сітку, а в майбутньому може отримати активні системи — зокрема турелі для знищення FPV-дронів.

Одним із ключових сценаріїв використання Mamont є евакуація поранених. У компанії відмовилися від ідеї тісного закритого модуля — натомість розробляють відкриту конфігурацію для перевезення двох людей із більшим простором і доступом повітря.

Платформа також може бути додатково захищена бронепанелями. Інженери обрали колісну базу як більш ремонтопридатну та прохідну в польових умовах.

Наразі прототип оснащений базовим радіоканалом зв’язку, однак архітектура дозволяє інтегрувати різні рішення, включно зі супутниковими системами.

Розробник Дмитро Мамонов демонструє прототип важкого НРК Mamont. Фото – ARMOLAB

Комплекс перебуває на етапі доопрацювання. Його планують підготувати до кодифікації та масштабування вже цього літа. Очікується, що ціна Mamont буде на рівні або нижче середньої у сегменті важких наземних дронів.

Дмитро Мамонов раніше працював над розвитком проєктів у сфері військової робототехніки, зокрема брав участь у створенні ранніх версій платформи TerMIT та розвитку напрямку, з якого згодом виросла компанія Numo Robotics.

На тлі зростання ролі роботизованих систем на фронті українські розробники продовжують розширювати лінійку техніки — від компактних платформ до важких комплексів нового покоління.

Якщо Mamont доведе ефективність у реальних умовах, це може стати ще одним кроком до війни, де частину найнебезпечніших завдань виконуватимуть машини замість людей.

Як розповідало BitukMedia, на фронті з’являється новий інструмент боротьби з ворожими безпілотниками. Українські інженери створили спеціальний двигун для дронів-перехоплювачів, які здатні розганятися до швидкостей до 350 км/год.

Вона шукала під завалами і після обстрілів: Україна втратила собаку-рятувальницю

0
Фото - Ханна відпочиває під час роботи. Павлоградський пошуково-рятувальний кінологічний загін "Антарєс"/Facebook

Її називали «чотирилапим янголом останньої надії». Собака-рятувальниця, яка шукала і живих, і загиблих, більше не вийде на місії. Доберман Ханна пішла з життя.

Про втрату повідомили на Facebook-сторінці Павлоградського пошуково-рятувального кінологічного загону «Антарєс».

У Павлограді померла доберман Ханна — одна з найвідоміших собак-рятувальниць України.

Ханна була універсальною пошуковою собакою: вона працювала як у пошуку живих людей під завалами, так і у виявленні тіл загиблих. За роки служби взяла участь у сотнях пошукових та рятувальних місій у різних регіонах України — від Київщини до Харківщини.

За даними загону, завдяки її роботі вдалося повернути понад 170 загиблих, а також врятувати щонайменше одне життя — людину, яку знайшли на сьому добу після зникнення.

Собака залучали до роботи разом із Державною службою України з надзвичайних ситуацій, поліцією та військовими, зокрема у межах проєктів цивільно-військового співробітництва ЗСУ. Вона працювала на місцях ракетних ударів у Дніпрі, Кривому Розі, Запоріжжі, Краматорську та інших містах.

Окрім пошукових операцій, Ханна брала участь у терапевтичних візитах, підтримуючи поранених і пацієнтів лікарень. Її допускали навіть до реанімаційних відділень.

Рік тому Ханні діагностували тяжке захворювання і прогнозували лише кілька місяців життя. Втім вона прожила ще рік — і до останнього продовжувала працювати у складних місіях. Одна з них, за словами кінологів, і могла пришвидшити її смерть.

Фото – Суспільне Дніпро

“Це була не просто собака — Душа та Людина… Собака, яка прожила життя задля людей та зробила в ньому набагато більше, ніж деякі люди. Все її життя — це пошук. Ханна поклала здоров’я та отримала свій діагноз, працюючи на місцях важких боїв та ворожих атак. Одна з місій останніх місяців прискорила її смерть”, — додали в повідомленні.

Фото – Павлоградський пошуково-рятувальний кінологічний загін “Антарєс”/Facebook

У загоні Ханну називають «чотирилапим янголом останньої надії» і зазначають, що це втрата, яку важко прийняти. Глибокі співчуття висловили провідниці собаки — Карині Колісниченко.

Карина та Ханна. Фото – Суспільне Дніпро

В січні 2025 року Ханна та Карина одержали відзнаку від Кінологічної спілки України «Чотирилапий захисник» в номінації «За врятоване життя».

Карина розповідала, що завела добермана Ханну, коли собаці було чотири місяці. В кінологічний центр привела щеня, щоб зайнятися послухом. Вони почали тренуватися за спеціальною методикою для собак-рятувальників, у Ханни добре виходило. За рік, у березні 2021-го, Карина та Хана вперше вирушили на пошуки.

Наприкінці листопада минулого року Ханна перенесла операцію, розповіла її власниця. “На жаль, коли ми працюємо на завалах, поранення бувають майже кожного разу, бо завал — все ж таки дуже складна конструкція, собака велика, може зачепитися та ще щось таке. І, як правило, коли собаки працюють, вони не відчувають болю”, — пояснила рятувальниця.

Як розповідало BitukMedia, українські собаки на фронті стрімко дичавіють. Вчені зафіксували разючі зміни у покинутих собаках – за короткий проміжок часу вони набули рис диких видів, як-от вовки та койоти.

Наука, яку видно: українські антарктичні знімки відзначили на міжнародному рівні

0
Пінгвіни і регульований туризм в Антарктиці. Фото - Анна Соіна

Антарктида знову принесла Україні перемоги — і цього разу одразу кілька. Полярники «Вернадського» встановили власний рекорд у міжнародному конкурсі. Вони показали, як виглядає наука, яку хочеться … дивитися.

Про це повідомили в Національному антарктичному науковому центрі.

Українські полярники та полярниці здобули рекордну кількість перемог у конкурсі наукових зображень для Вікіпедії WikiScience Contest. Цього року вони вибороли одразу три перших місця та одне третє — найкращий результат за всю історію участі України.

Фото – Анна Соіна

У номінації «Люди в науці» перше місце здобула геофізикиня Анна Соіна. Її світлини показують геофізика 29-ї Української антарктичної експедиції Олександра Богомаза, який фарбує щогли пасивного іонозонда на станції «Академік Вернадський». Висота конструкції сягає 12 метрів, а сам процес демонструє, що робота в Антарктиці — це не лише дослідження, а й підтримка інфраструктури.

Фото -Анна Соіна
Фото – Олександр Богомаз
Фото – Анна Соіна
Фото – Олександр Богомаз

У категорії «Живі організми» перемогла серія «Птахи Антарктики», створена Анною Соїною та Олександром Богомазом. Серед робіт — кадри південнополярного поморника під час крику, гігантського буревісника на узбережжі острова Галіндез, а також пташенят у природному середовищі.

Перше місце у номінації «Нефотографічні зображення» отримала біологиня Зоя Швидка за відео, на якому тюлень-крилеїд повзе по кризі. Цей запис раніше вже набув популярності у мережі.

Ще одну нагороду — третє місце в «Загальній категорії» — також здобула Анна Соіна за фото пінгвінів і регульованого туризму в Антарктиці.

Конкурс в Україні тривав з 20 листопада до 20 грудня 2025 року. У ньому взяли участь 76 учасників, які подали 744 зображення — це один із найвищих показників за всі роки. Роботи оцінювали у кількох номінаціях, зокрема «Мікроскопія», «Живі організми», «Люди в науці», «Нефотографічні зображення» та «Загальна категорія».

Український етап є частиною міжнародного конкурсу, тож найкращі роботи також змагатимуться на світовому рівні. Торік українські полярники вже здобули п’ять призових місць — і цього року перевершили власний результат.

Антарктика вкотре стала не лише полем для досліджень, а й джерелом історій, які перемагають — і в науці, і в мистецтві.

Як розповідало BitukMedia, горбатий кит влаштував «шоу» для українських полярників.

«Гострі картузи» повертаються — і ведуть туристів за собою: куди їхати кінопаломникам

0
Фото - visit_birmingham/ Instagram

Поки новий фільм про родину Шелбі виходить на екрани, фанати пакують валізи. Маршрут вже прокладений — і він веде не лише до Бірмінгема. Місця зйомок «Гострих картузів» (Peaky Blinders) стали новими магнітами для туристів.

Про це розповідає EuroNews.

20 березня на платформі Netflix вийшов фільм “Гострі картузи: Безсмертний”  (Peaky Blinders: The Immortal Man) – й інтерес до світу Томмі Шелбі знову різко зріс. Хітовий серіал Peaky Blinders, який стартував у 2013 році, не лише здобув мільйони фанатів по всьому світу, а й спричинив туристичний бум у Великій Британії.

Події серіалу розгортаються у Бірмінгемі, однак більшість сцен знімали в інших містах. Частину нового фільму створили в районі Дігбет — колишній промзоні, що нині перетворилася на креативний квартал із кафе, барами та магазинами.

Однією з ключових локацій став Black Country Living Museum. Саме тут знімали чимало сцен серіалу, зокрема подвір’я Чарлі, де герої займалися нелегальними перевезеннями. Для фанатів навіть створили спеціальні нічні заходи, де можна перевдягнутися у стилі банди Шелбі.

Втім, справжній центр «кінопаломництва» — це Ліверпуль. Тут зняли багато знакових сцен. Серед популярних місць — доки Стенлі, площа Фолкнер-сквер і St George’s Hall, де відбулася одна з найдраматичніших подій серіалу.

Неподалік розташоване мальовниче селище Порт Санлайт, де знаходиться будинок Поллі Шелбі. Містечко з майже 900 історичними будівлями створює ефект подорожі в минуле.

Ще одна локація — пляж Формбі (Formby Beach), який «зіграв роль» курортного Маргейта у фіналі четвертого сезону. Це частина природоохоронної території з рідкісними видами тварин.

Будинок Томмі Шелбі, який у серіалі розташований у Ворікширі, насправді — це Арлі Холл (Arley Hall). Історичний маєток відкритий для відвідувачів у певні дні, а його сади доступні щодня.

Також серед локацій — Манчестер, де знімали сцени у Північному кварталі та на території лазень Вікторія (Victoria Baths).

Для тих, хто не хоче планувати маршрут самостійно, доступні тематичні тури тривалістю кілька годин, створені у співпраці з авторами серіалу.

Серіал, натхненний реальною бандою, що діяла в Бірмінгемі наприкінці XIX — на початку XX століття, завершився у 2022 році. Та, схоже, його вплив лише посилюється — тепер уже не тільки на екранах, а й на туристичних мапах.

Як розповідало BitukMedia, нове дослідження доводить, що глибоке занурення у вигадану історію допомагає психіці впоратися з напругою і навіть підштовхнути до глибоких роздумів. А що ви знаєте про біндж-вотчинг?

«Мозок на колесах»: показали авто, що допомагає працювати в дорозі (ВІДЕО)

0
Фото - Trinity

Уявіть авто, з яким можна поговорити про роботу дорогою в офіс. Такий транспорт уже показали в Кремнієвій долині (США). Музикант презентував триколісний електрокар «з мізками».

Про це розповідає EuroNews.

Американський музикант will.i.am презентував новий футуристичний транспорт із вбудованим штучним інтелектом. Прем’єра відбулася на щорічній конференції Nvidia GTC у Кремнієвій долині.

Проєкт під назвою Trinity (Трійця) — це одномісний триколісний електричний автосайкл, створений спеціально для міських поїздок. Компактний корпус і система сенсорів дозволяють йому ефективно рухатися у щільному трафіку.

За словами розробника, транспорт здатен розганятися до 96 км/год менш ніж за дві секунди. Водночас максимальна швидкість не є пріоритетом — акцент зроблено на швидкому та маневреному пересуванні містом.

Головна особливість Trinity — вбудований ШІ-асистент. Система використовує камери з оглядом 360 градусів і аналізує оточення: інші авто, велосипеди, пішоходів, світлофори та дорожні знаки. На основі цих даних вона може підказувати маршрут і попереджати водія про небезпеки.

Крім того, штучний інтелект здатен взаємодіяти з водієм у форматі діалогу. Наприклад, під час поїздки можна обговорювати документи, генерувати ідеї або керувати робочими завданнями.

Попри це, Trinity не є безпілотним транспортом — керування повністю залишається за людиною. Розробники наголошують: головна мета — не замінити водія, а зробити поїздку більш продуктивною.

Очікується, що вартість автосайкла буде нижчою за 30 тис. доларів (приблизно 27 тисяч євро), щоб зробити технологію доступною для ширшого кола користувачів.

Виробництво планують запустити невеликими серіями у Лос-Анджелес. Там також створять центр розробки робототехніки та нових ШІ-систем.

Якщо концепція приживеться, щоденні поїздки можуть змінитися — замість втрати часу в заторах водії отримають ще одну “розумну” робочу зону на колесах.

Як розповідало BitukMedia, британський винахідник Майкл Воллгед заявив про нове неофіційне досягнення у категорії «найшвидший сміттєвий контейнер на колесах». Його модернізований бак розвинув швидкість 106 км/год.

На Сумщині у лікарні знайшли військового, якого майже рік вважали зниклим безвісти

0
Фото - Заставнівська міська рада

Майже рік без звістки. Українського військового з Буковини Руслана Михайлюка, якого вважали за зниклих безвісти з травня 2025 року, виявили в одній із лікарень Сумської області.

Про це повідомили в Заставнівській міській раді.

Нині боєць проходить лікування після поранень та отримує медичну допомогу через супутні захворювання.

За словами мешканця громади Михайла Турка, Руслан Михайлюк перебуває у військовому госпіталі з важкими наслідками — зокрема, втратою пам’яті, частковою втратою зору, контузіями та іншими травмами.

У міськраді зазначили, що цей період був надзвичайно складним для родини військового та всієї громади. Люди підтримували одне одного і не втрачали надії.

«Не знаємо всіх обставин і через що йому довелося пройти… Але знаємо головне – він живий. І це найцінніше», — йдеться у повідомленні.

Там додали, що звістка про те, що захисник живий, стала полегшенням і радістю для всієї громади. Попереду у Руслана Михайлюка — тривалий шлях відновлення.

Подібні історії вже траплялися. На початку лютого 2026 року під час обміну полоненими повернувся військовий Назар Далецький, якого з вересня 2022 року вважали загиблим.

Після ДНК-ідентифікації родина навіть провела поховання, однак згодом з’ясувалося, що боєць живий — про це повідомив інший звільнений з полону військовий.

Зрештою, 15 березня 2026 року Назар Далецький повернувся до рідного села і возз’єднався з родиною. У Міноборони заявили, що не вимагатимуть від його близьких повернення раніше виплачених коштів.

Історії повернення з небуття стають болісним, але важливим нагадуванням: навіть після тривалого мовчання надія іноді має продовження.

Фінляндія знову №1, Україна — внизу списку: новий рейтинг щастя 2026

0
Фото - gfmag.com

Якби щастя було змаганням, ці країни забрали б усі медалі. І одна з них — абсолютна рекордсменка. Адже утримує позицію вже майже десятиліття.

Про це розповідає CNN.

Фінляндія дев’ятий рік поспіль очолила рейтинг найщасливіших країн світу. Про це йдеться у новому World Happiness Report, підготовленому Центром дослідження добробуту.

До трійки лідерів також увійшли Ісландія та Данія. Загалом країни Північної Європи традиційно домінують у рейтингу, займаючи більшість позицій у першій десятці.

Четверте місце несподівано посіла Коста-Рика — це найкращий результат для країни Латинської Америки. Далі у списку — Швеція, Норвегія, Нідерланди, Ізраїль, Люксембург та Швейцарія.

Натомість серед англомовних країн жодна вдруге поспіль не потрапила до топ-10. США посіли 23 місце, Канада — 25-те, а Велика Британія — 29-те.

Рейтинг формують на основі опитування Gallup World Poll у 147 країнах. Респондентів просять оцінити своє життя за шкалою від 0 до 10 (так звана «драбина Кантріла»). Також враховують ВВП на душу населення, тривалість життя, рівень свободи, щедрість і сприйняття корупції.

Середній рівень задоволеності життям у Фінляндії становив 7,764 бала, тоді як у США — 6,816.

За словами одного з авторів звіту, економіста Джона Геллівелла, ключем до стабільного лідерства Фінляндії є культура взаємної підтримки. «Успішні суспільства здатні згуртовуватися перед труднощами», — зазначає він.

Водночас дослідники звертають увагу на нову проблему — зниження рівня щастя серед молоді, особливо у США, Канаді, Австралії та Новій Зеландії. За останнє десятиліття цей показник у людей до 25 років знизився майже на один бал.

Серед можливих причин — надмірне використання соцмереж і цифрового контенту. «Існує певний баланс: бути онлайн важливо, але надмір — шкодить», — додає Геллівелл.

На противагу цьому, у багатьох країнах Латинської Америки, попри активне користування соцмережами, рівень добробуту зростає — що свідчить про важливість не лише кількості, а й способу використання цифрових технологій.

Україна у World Happiness Report 2026 залишається в нижній частині рейтингу — близько 111 місця. Це та сама позиція, що й минулого року. Низькі показники пояснюються війною та економічними труднощами, однак дослідники звертають увагу на парадокс: попри це, багато українців зберігають відчуття щастя завдяки взаємній підтримці та згуртованості. Зазначимо, що до повномасштабного вторгнення Україна посідала 98-ме місце (2021 рік).

Найнижчі позиції у рейтингу традиційно посідають країни, що переживають конфлікти або економічні труднощі. Останнє місце (147) знову зайняв Афганістан. Інші країни внизу листа Ботсвана, Зімбабве, Малаві і Сьєрра Леоне.

Автори звіту наголошують: попри глобальні виклики, ключові чинники щастя залишаються незмінними – довіра, підтримка і відчуття безпеки. Як жартують дослідники, один із простих індикаторів цього — країна, де найбільша ймовірність, що вам повернуть загублений гаманець. І тут Фінляндія знову попереду.

Як розповідало BitukMedia, вчені знайшли час дня, коли людина щаслива найбільше.

Живий серед плюшевих: опосум оселився в магазині аеропорту (ВІДЕО)

0
Фото - скрін YouTube

У сувенірній крамниці аеропорту міста Гобарт (Тасманія, Австралія) відвідувач натрапив на незвичну «іграшку». Серед плюшевих тварин ховався справжній опосум. І це неабияк здивувало і повеселило відвідувачів.

Про це розповідає The Guardian.

Тварина – щіткохвостий посум – влаштувалася просто на полиці магазину Lagardère AWPL, де її спершу важко було відрізнити від іграшкових кенгуру, білбі, динго та тасманійських дияволів.

Саме один із пасажирів помітив, що «експонат» рухається і придивляється до людей. Про це одразу повідомили працівникам магазину, які спершу не могли повірити почутому.

«Співробітниця подзвонила адміністрації аеропорту і сказала: у нас у магазині опосум», — розповів менеджер магазину Ліам Блумфілд.

За словами представників аеропорту, тварина поводилася спокійно. Її обережно вивели з термінала без жодних інцидентів.

Несподіваний гість не лише налякав, а й розвеселив працівників та відвідувачів. Після цього співробітники навіть почали обирати ім’я для опосума, який на короткий час став «частиною асортименту».

Схоже, цього разу сувенірна крамниця запропонувала клієнтам дещо більше, ніж просто плюшеві іграшки.

Такого Trichosurus vulpecula називають посум щіткохвостий звичайний або кузу лисячий. Інші назви «щіткохвіст», «лисовидий посум» або «кузу». Це один із найпоширеніших сумчастих Австралії, відомий своєю густою «щіткоподібною» хвостовою китицею.

Він веде нічний спосіб життя, добре пристосовується до життя поруч із людьми й часто селиться у садах, на дахах або навіть у будівлях. Харчується листям, фруктами, квітами, а іноді може під’їдати залишки людської їжі. Попри милий вигляд, ці тварини доволі кмітливі й спритні — легко знаходять укриття та можуть проникати у несподівані місця, як-от магазини чи аеропорти.

Як розповідало BitukMedia, у невеликій антикварній крамниці в містечку Іст Дарем, що у штаті Нью-Йорк, покупці натрапили на несподіваного «відвідувача» — маленьку сову, яка мирно куняла просто на полиці серед товарів.

Місто Дублін у США кинуло виклик Ірландії — і, здається, перемогло (ВІДЕО)

0
Фото - visitdublinohio

Понад тисяча людей одночасно стали частиною символу удачі. У США створили гігантський трилисник – і, схоже, встановили рекорд.

Про це розповідає портал UPI.

У місті Дублін понад 1 050 людей утворили гігантський «живий» трилисник, намагаючись побити світовий рекорд. Подія відбулася у парку парку Riverside Crossing одразу після параду до Дня святого Патрика.

Учасники, одягнені в зелені дощовики, синхронно вишикувалися у форму символу Ірландії – трилисника. За словами організаторів, у флешмобі взяли участь понад 1 050 осіб – цього достатньо, щоб перевершити попередній рекорд у 815 людей, встановлений у Дубліні у 2013 році.

Ініціаторами акції стали туристична організація Visit Dublin Ohio та креативна агенція Cornett.

«День святого Патрика і так є важливою подією для нашого міста, але ми хотіли створити щось, до чого люди могли б долучитися особисто», — зазначив президент і CEO Visit Dublin Ohio Скотт Дрінг.

 

 
 
 
 
 
Переглянути цей допис в Instagram
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

 

Допис, поширений Visit Dublin Ohio (@visitdublinohio)

За його словами, участь сотень людей у створенні величезного трилисника стала «майже магічним способом» відзначити ірландську спадщину міста.

Втім, рекорд поки що залишається неофіційним. Його має підтвердити реєстр світових рекордів Гіннеса після перевірки всіх даних.

Якщо досягнення визнають, американський Дублін офіційно перевершить ірландський — щонайменше за масштабом святкування.

Як розповідало BitukMedia, понад 3 тисячі людей у костюмах легендарних “смурфів” зібралися у французькому містечку Ландерно та оновили світовий рекорд. Колективна акція довела: навіть у XXI столітті казкові герої здатні об’єднувати людей по-справжньому масово й весело.

Алкоголь без алкоголю: що відбувається, коли ми просто думаємо про напій

0
Фото - vinepair.com

Чому текіла асоціюється з вечірками, а вино — з елегантністю? Відповідь криється не в алкоголі, а у нашій свідомості. Ви ще не відкрили пляшку, а настрій вже змінився. Нове дослідження пояснює, як це працює.

Про це розповідає EuroNews.

Думка про улюблений алкогольний напій може впливати на настрій і мислення — навіть без жодного ковтка. Такого висновку дійшли дослідники, опублікувавши результати у журналі Young Consumers.

Зокрема, виявилося, що різні види алкоголю викликають різні «психологічні режими». Текіла найчастіше асоціюється з вечірками та розвагами, віскі — із силою та маскулінністю, а вино — з елегантністю і витонченістю.

Дослідження провела команда під керівництвом Логана Панта з Університету Евансвілля. У ньому взяли участь 429 людей. Учасників просили подумати про певний напій і оцінити свої відчуття — без фактичного вживання алкоголю.

За словами Панта, дослідники спершу зібрали відкриті відповіді та асоціації, а потім провели експерименти, щоб визначити так звані «вивчені асоціації» — уявлення, які формуються під впливом культури, досвіду та медіа.

Результати показали чіткі закономірності. Текіла викликала асоціації з веселощами, енергією та святкуванням. Віскі – зі словами «сильний», «впевнений», «мужній». Вино ж асоціювалося з елегантністю, класом і витонченістю.

«Алкоголь може діяти як символічний сигнал. Тобто наші реакції походять не від сп’яніння, а від сформованих уявлень», — пояснює Пант.

Науковці наголошують: такі асоціації формуються змалку — через культуру, рекламу та соціальне середовище. Навіть попри те, що покоління Z вживає менше алкоголю, воно все одно перебуває під впливом цих сигналів.

Це має значення і для здоров’я. Дослідження показують, що навіть помірне споживання алкоголю пов’язане з підвищеними ризиками, зокрема деяких видів раку. Водночас розуміння «психології напоїв» може допомогти краще пояснити, чому люди обирають ті чи інші моделі поведінки.

На думку дослідників, ці знання можуть бути корисними для кампаній із відповідального споживання — зокрема, щоб заохочувати помірність, контроль і усвідомленість.

У майбутньому вчені планують дослідити, як ці асоціації змінюються залежно від культури, віку та соціального контексту і чи можна їх коригувати, щоб зменшити ризиковану поведінку.

Як розповідало BitukMedia, вчені назвали найшкідливіший алкоголь. Він викликає ожиріння та неконтрольовану лінь.

Платформа для бронювання шукає «критиків халатів» і рум-сервісу

0
Фото - blog.utelys.fr

Уявіть: вас відправляють у готель мрії і просять лише одне – насолодитись відпочинком і поділитись враженнями. Це реальний шанс перетворити відпочинок на “роботу”. І отримати за це тисячі євро.

Про це розповідає EuroNews.

Платформа для бронювання готелів Hotels.com оголосила конкурс на вакансію, яку уже називають “роботою мрії”. Компанія шукає трьох переможців на незвичні ролі: критика рум-сервісу, дослідника готельних халатів та оцінювача готельних спортзалів.

Щоправда, це не класичні вакансії. Переможці отримають подарункову картку на €4 300, яку можна витратити на проживання в готелі своєї мрії. Після поїздки від них вимагатиметься лише одне — поділитися досвідом у соцмережах і залишити детальний відгук на сайті.

“Бронювання готелю не повинно бути складним — як і назви посад. Якщо ми кажемо “дослідник халатів”, то все й так зрозуміло”, — пояснила віцепрезидентка з PR компанії Мелані Фіш.

Щоб податися, потрібно заповнити заявку на сайті Hotels.com, коротко (до 200 слів) пояснити, чому саме ви підходите для ролі, а також назвати готель, який хотіли б відвідати. Додатково необхідно вказати свої акаунти в соцмережах і кількість підписників.

Наразі конкурс відкритий лише для мешканців США, однак у компанії не виключають, що згодом подібні “вакансії” можуть з’явитися і в Європі.

Схоже, що тепер звичайні задоволення — м’який халат, їжа в номері та тренування у готельному залі — можуть стати не просто відпочинком, а офіційним “завданням”.

Як розповідало BitukMedia, у китайському місті Ухань готель Biguiyuan Phoenix запровадив незвичайну послугу: за додаткову плату гості можуть провести ніч у товаристві собаки. На таку роботу обирають найлагідніших. Ініціатива викликала бурхливу реакцію в соцмережах та попередження юристів про ризики.