Понеділок, 6 Квітня, 2026
العربية简体中文NederlandsEnglishFrançaisDeutschItalianoPortuguêsРусскийEspañolУкраїнська
Home Blog Page 31

“Як реп”: школяр пояснив, як запам’ятав 300 цифр після коми в числі “πі”

0
Фото - сайт МАН

Що може бути складніше, ніж втримати в голові сотні цифр? Київський школяр Борис Васковець довів, що для нього це — виклик, який можна перетворити на тріумф. 7 листопада він встановив національний рекорд: назвав 300 цифр після коми в числі “пі”. Як йому це вдалося — і чому це стало частиною міжнародного свята науки?

Про це повідомили в МАН.

Встановлення рекорду стало частиною відзначення нового свята — Міжнародного дня залучення до науки заради сталого розвитку, який проголосили на 43-й сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО. Автором подання став президент Малої академії наук, академік НАНУ Станіслав Довгий.

Учень ліцею “Стаді Екедемі” Борис Васковець продемонстрував видатну пам’ять та концентрацію — і став рекордсменом України серед дітей. Рекорд було встановлено офіційно: школяр безпомилково відтворив 300 знаків після коми в числі “πі”, у три рази перевершивши попередній результат (101 знак).

Президент МАН, академік НАНУ Станіслав Довгий став партнером рекорду та наголосив: “Для мене ця подія має особливе значення, адже мене запросили стати партнером рекорду. Це свідчить про те, що мій внесок у розвиток наукової освіти та підтримку молоді помітний і значний. Як президент МАН України, я глибоко переконаний: наш обов’язок — створювати умови, у яких юні дослідники можуть розкрити свій потенціал”.

Готуватися до рекорду Борис почав задовго. Ще 14 березня, у День числа π, учень уперше спробував відтворити велику кількість знаків і здивував педагогів своєю здатністю до запам’ятовування числових послідовностей. Тоді він дізнався про існуючий рекорд — і вирішив, що зможе його перевершити.

Хлопець каже, що ключем до успіху стало… навчання музиці. Завдяки ритму цифри запам’ятовувалися як «реп», що допомогло утримати довгі послідовності в пам’яті.

Борис Васковець офіційно став рекордсменом України серед дітей, а його досягнення вже називають прикладом того, як системна робота та підтримка вчителів здатні відкривати таланти.

Як розповідало BitukMedia, школярка із Запоріжжя потрапила до топ-5 найкращих мозкознавців світу.

Вчені назвали точний вік, коли мозок починає старіти — і це вас здивує

0
Зображення - Shutterstock

Коли саме мозок починає старіти — у 50, 40 чи, може, навіть у підлітковому віці? Вчені з Кембриджа стверджують, що знайшли точну відповідь, простеживши, як людський мозок змінюється від народження до глибокої старості.

Про це розповідає Daily Mail.

Нейробіологи з Кембриджського університету виділили п’ять основних фаз у структурі мозку, що змінюється протягом людського життя. Ці фази змінюють одна одну в міру того, як наш мозок перебудовується, щоб підтримувати різні способи мислення. А ми тим часом ростемо, дорослішаємо і, зрештою, старіємо. При цьому ключові поворотні моменти, в яких відбувається зміна фаз, припадають на 9, 32, 66 та 83 роки.

Вчені, стаття яких опублікована в журналі Nature Communications, порівняли результати дифузійного МРТ-сканування мозку 3802 осіб віком від народження до 90. Цей метод дає можливість відстежити рух молекул води по мозку, що дозволяє скласти карту нейронних зв’язків у мозковій тканині.

Дослідники пояснюють, що майже три десятиліття мозок перебудовує свої нейронні зв’язки, перш ніж остаточно сформуватися у дорослому вигляді.

Від народження до дев’ятирічного віку мозок проходить наймасштабніші зміни. У цей час відбувається інтенсивна “консолідація мереж”: зайві синапси активність яких слабка, відсіюються, а найважливіші — зберігаються. Паралельно збільшується об’єм сірої та білої речовини, а зовнішні борозни мозку стабілізуються. Біла речовина — ключова для швидкої комунікації між ділянками мозку та обробки сенсорної інформації.

На цьому етапі, зазначають вчені, мозок працює неефективно. Він нагадує дитину, яка блукає парком, прямуючи туди, куди їй заманеться, замість того, щоб рухатися прямо з пункту А в пункт Б.

Другим великим етапом стає період від 9 до 32 років, який дослідники називають розширеною підлітковістю. У цей час мозок продовжує нарощувати білу речовину, але найважливіші процеси відбуваються не у її кількості, а у тому, як формуються і зміцнюються ефективні зв’язки між нейронами.

“Ефективність мозку — це як прямий маршрут між двома пунктами: коротше й швидше”, — пояснює авторка дослідження докторка Алекса Моуслі. Цей період характеризується складною оптимізацією “шляхів” між різними частинами мозку, що напряму пов’язано з кращою когнітивною продуктивністю. Водночас підлітковий вік — це і період зростання ризиків для психічного здоров’я, адже зміни у зв’язках також роблять мозок більш вразливим.

За даними дослідників, найсильніша точка перелому в мозку припадає саме на початок третого десятиліття життя. Саме тоді структура нейронних мереж сягає максимальної комплексності та ефективності.

Проміжок від 32 до 66 років учені визначають як “дорослість” — найдовший етап, коли мозкові мережі зберігають стабільність, а інтелект і особистісні риси тримаються на плато.

Приблизно у 66 років мозок уповільнює роботу, його структура стає менш інтегрованою, а окремі ділянки — більш ізольованими. Цей етап супроводжується поступовим зниженням кількості з’єднань і деградацією білої речовини.
Саме в цьому віці зростає ризик захворювань, що впливають на мозок, зокрема гіпертонії, зазначає докторка Моуслі.

Останній етап починається приблизно у 83 роки. Тоді відбувається різке падіння рівня взаємозв’язків у мозку, і він починає покладатися на обмежену кількість ключових ділянок.

Докторка Моуслі порівнює цей процес із транспортною системою. “Уявіть, що прямий маршрут закрили. Тепер вам доводиться робити пересадку, і певна зупинка стає значно важливішою. У мозку відбувається щось подібне — слабшання одних зв’язків підвищує роль інших вузлових регіонів”.

Дослідники зазначають, що вікові рамки, в яких відбуваються ключові зміни, є досить приблизними, і у різних людей вони можуть зміщуватись в той чи інший бік. Тим не менш, дивно, наскільки в середньому точно поворотні моменти в зміні фаз розвитку мозку збігаються з такими важливими етапами, як статеве дозрівання, поява проблем зі здоров’ям у пізнішому віці і навіть із досить серйозними соціальними змінами в житті, що відбуваються після 30, наприклад, народженням дітей.

Як розповідало BitukMedia, вчені оцінили обсяг інформації, що зберігається в мозку.

Діти влаштували вечірку для глухого пса — і показали, чого їх навчив незвичайний друг (ВІДЕО)

0
Фото - colethedeafdog/ Instagram

У школі штату Нью-Джерсі діти влаштували незвичайне свято — гучний зал вибухнув оплесками для… глухого собаки-терапевта. Учні вивчили жестову мову й виконали Happy Birthday спеціально для 9-річного піта на ім’я Коул. Чому ця історія сколихнула Америку і що робить цього собаку настільки особливим?

Про це розповідає People.

У початковій школі Dr. William Mennies Elementary у місті Вайнленд (Нью-Джерсі) відсвяткували день народження собаки-терапевта Коула, який уже сім років працює поруч із вчителем музики Крістофером Ганною.

Свято відбулося 17 листопада. Учні прикрасили зал, підготували корону та святкову сорочку – й урочисто викотили візок із іменинником до зали. Діти не лише співали Happy Birthday, а й одночасно промовляли її жестовою мовою ASL, яку вивчили спеціально для Коула.

 
 
 
 
 
Переглянути цей допис в Instagram
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Допис, поширений Cole The Deaf Dog and Christopher Hannah (@colethedeafdog)

На відео, опублікованому Ганною, видно, як пес із задоволенням отримує святковий смаколик і занурюється в увагу радісних школярів.

Крістофер Ганна розповів, що Коул вже народився глухим і прийшов у школу у віці близько двох років. Сьогодні він зустрічає автобуси щоранку, супроводжує дітей увесь навчальний день і зустрічає їх після уроків.

“Коул навчає дітей, що відмінності не роблять нас слабшими, — каже Ганна. — Його історія показує: інвалідність — не обмеження, а іноді навіть суперсила”.

Директорка школи Карлі О’Донохью підтверджує, що пес став важливою частиною шкільної спільноти: “Це не просто день народження. Це спосіб показати, як діти вчаться співчуттю, комунікації та повазі”.

 

 
 
 
 
 
Переглянути цей допис в Instagram
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

 

Допис, поширений Cole The Deaf Dog and Christopher Hannah (@colethedeafdog)

У 2017 році Коула в притулку називали “зламаним” цуценям, яке “не навчиться бути хорошим собакою через глухоту”. Тоді ж Ганна, дядько хлопчика, який також народився з порушенням слуху, вирішив змінити ставлення людей до інвалідності — і всиновив Коула.

У 2023 році пес отримав звання Собаки року за версією ASPCA.
Він є волонтером у хоспісі, а також офіційним талісманом Дому ветеранів штату Нью-Джерсі, де допомагає літнім військовослужбовцям віднаходити радість і силу.

Раніше BitukMedia розповідало про іншого терапевта.Це – Пумукель, найменший жеребець планети з Книги рекордів Гіннеса.

Родина всиновила свого 74-річного друга — і встановила світовий рекорд

0
Фото - Книга рекордів Гіннеса

Чи може доросла родина всиновити чоловіка, який значно старший за них? У Пенсильванії — може. 74-річний Вільям “Білл” Стейнс став офіційним сином подружжя Фіскасів і водночас — рекордсменом Книги Гіннесса. Як таке можливо?

Про це розповідає сайт сайт Книги рекордів.

У Сполучених Штатах трапляються різні історії всиновлення, та ця — вирізняється у всіх сенсах.

Пара з Пенсільванії усиновила 74-річного чоловіка. Так Білл Стейнс став найдорослішою всиновленою людиною у світі і потрапив до Книги рекордів Гіннесса.

У 2020 році подружжя Джессіка та Раян Фіскаси з Пенсильванії офіційно всиновили свого давнього друга — бейсбольного арбітра, вчителя та наставника Вільяма Стейнса. На той момент чоловікові було 74 роки і 303 дні, і він став найстаршим усиновленим чоловіком у світі за версією.

Тепер, майже через шість років після тієї події, “син” і “батьки” з посмішкою згадують момент, який змінив їхні життя.

“Це неймовірно. Коли вони мене усиновили, я не думав, що це коли-небудь стане рекордом”, — зізнається Білл, якого всі називають Coach (“Тренер”). Він додає, що почувається “смиренним і вдячним” та вважає за честь бути найстаршим всиновленим чоловіком у світі.

Їхня дружба почалася ще у дитинстві Раяна — Білл був арбітром на його бейсбольних матчах. Згодом сім’я переїхала, але це тільки зблизило їх: “Тренер” працював учителем у школі неподалік і став для Раяна наставником та близькою людиною.

“Я знаю Білла стільки, скільки себе пам’ятаю”, — згадує Раян. Він описує його як “відданого всьому й усім, хто його оточує”.

Коли Раян одружився з Джессікою, “Тренер” був щиро радий за молодят, називаючи день знайомства з дівчиною одним із найкращих у своєму житті.

Для Джессіки він теж став рідною людиною. Білл легко може перерахувати три найкращі риси своєї “мами”: співчуття, дружелюбність і щирість. “Я люблю її. І люблю його”, — каже він про своїх прийомних батьків.

Роки потому вони проводили разом родинні свята, грали в бінго, їздили на мотоциклах, допомагали одне одному та волонтерили — фактично, вже будучи сім’єю.

Формально процес всиновлення розпочався майже жартома. “Якось у гаражі я сказав, що єдиний спосіб зробити Білла повноправним учасником ветеранської організації — це всиновити його”, — розповідає Раян. Білл одразу відповів: “Ну, мабуть, так нам і треба зробити!”

12 листопада 2020 року Орфанський суд Пенсильванії офіційно затвердив рішення. Відтоді Фіскаси щороку відзначають “день усиновлення” разом зі своїм Тренером, вітають його на свята та, сміючись, називають “сином”, а він їх — “мамо” і “тато”.

“Це приносить мені величезну радість. Я з нетерпінням чекаю кожної зустрічі», — каже Білл. За його словами, нова сім’я зробила його “кращою людиною”.

Джессіка додає: “Ми прийняли його як сина. І ставимося до нього так само, як до наших дітей. Хоч він і не дитина за віком, але ми любимо його як рідного”.

Вона вважає, що всиновлення дорослої людини — це передусім можливість подарувати комусь родину, а водночас навчитися чомусь важливому. “Ти чуєш їхні історії, переймаєш досвід — і розумієш, що зробив щось добре не лише для себе, а й для іншої людини”.

Як розповідало BitukMedia, швед підкорив Гіннеса, запхнувши в ніс 81 сірник, а все тому, що він передусім Тато.

30 консультацій та 8 операцій: провідна канадська нейрохірургиня знову допомагає дітям у Львові

0
Фото - Дитяча Лікарня Святого Миколая

Що може бути важливішим за шанс зупинити судоми та повернути дитині повноцінне життя? Саме заради цього до Львова приїхала одна з провідних дитячих нейрохірургинь Канади — Іша Крістіан. Чотири дні роботи перетворилися на десятки історій порятунку.

Про це повідомили в Лікарні святого Миколая.

Дитяча Лікарня Святого Миколая у Львові знову приймала особливу гостю — Ішу Крістіан, дитячу нейрохірургиню лікарні SickKids у Торонто та асистентку професора хірургії Університету Торонто. Її черговий, вже шостий, візит став надзвичайно інтенсивним: разом із львівською командою лікарка оглянула 30 дітей з епілепсією та провела 8 складних операцій.

Одним з найважчих викликів стала операція 17-річної студентки медичного університету. Дівчина страждала від сильних судом, спричинених пухлиною у потиличній частині головного мозку — зоні, яка відповідає за зір. Будь-яка помилка під час операції могла позбавити її здатності бачити.

Команда нейрохірургів впоралася з надзавданням: пухлину вдалося повністю видалити, не завдавши шкоди зоровому центру. Пацієнтка зберегла зір і отримала шанс на повноцінне життя.

Для Іші Крістіан це вже шостий візит до Львова. Уперше вона приїхала у 2017 році — тоді допомагала команді освоювати нове обладнання, зокрема медичні електричні дрилі, що тільки з’явилися в лікарні.

Сьогодні, за її словами, роль змінилася. “Раніше я допомагала розібратися з новою технікою. А тепер бачу, що ви самі чудово справляєтеся, і я вже більше як радник. Ви — наші друзі, наші колеги. Тому ми хочемо продовжувати підтримувати вас у цей складний час”, — сказала Іша Крістіан.

Постійні візити канадської нейрохірургині стали важливою частиною партнерства між SickKids і Лікарнею Святого Миколая. Наступний візит заплановано вже на червень.

Як розповідало BitukMedia, у лікарні Святого Пантелеймона врятували ногу 67-річному львів’янину Богдану Жорняку, в якого інфікувався біфуркаційний судинний протез. 

Кров підкаже, коли тіло “ламається”: вчені відкрили маркери смертності

0
Фото - з відкритих джерел

Чи можуть медики передбачити ризик ранньої смерті? Здається, що так. Вчені назвали п’ять білків, за якими можна оцінити приховану загрозу здоров’ю. І для цього достатньо одного аналізу крові!

Про це розповідає видання Express.

Ніхто не знає, скільки нам відміряно. Але нове дослідження британських науковців стверджує: у крові може бути прихована точна підказка, чи загрожує людині смерть у найближчі п’ять років. І вчені вже назвали конкретні білки, які подають сигнал тривоги задовго до того, як проявляться симптоми хвороб.

Науковці з Університету Суррея (Велика Британія) заявили, що їм вдалося визначити набір білків у крові, здатних прогнозувати ризик смерті впродовж 5 або 10 років. Команда проаналізувала профілі понад 38 тисяч учасників UK Biobank, людей середнього та старшого віку, серед яких частина померла від нещасних випадків протягом 5–10 років після здачі аналізів.

У дослідженні, опублікованому в PLoS One, описано 392 білки, асоційовані з підвищеним ризиком смерті протягом 5 років; 377 білків, пов’язаних із смертністю протягом 10 років.

І це навіть після того, як учені врахували куріння, діагнози та інші фактори способу життя.

Дослідники зосередили увагу на п’яти білках, підвищений рівень яких стабільно вказував на підвищений ризик смерті незалежно від часових рамок – PLAUR, SERPINA3, CRIM1, DDR1 та LTBP2.

Ці білки пов’язані з процесами запалення, ростом клітин та розвитком раку. Якщо вони у крові “зашкалюють”, це може бути ознакою, що в організмі запускаються нездорові біологічні механізми.

Особливо виділили білок SERPINA1 — той самий, який захищає легені від руйнівних ферментів. Високі його показники стали одним із найсильніших індикаторів смертності у межах 5 років.

Дослідники вважають, що такі дані дозволять: точніше визначати людей із найвищими ризиками; втручатися раніше, ще до розвитку важких захворювань; створювати персональні стратегії профілактики; зменшувати витрати на тривале лікування, адже ранні кроки коштують дешевше.

Професорка Нофар Гейфман пояснює: “Зміна рівнів певних білків — це сигнал, що в організмі щось іде не так. Раннє виявлення дозволить запобігати розвитку станів із поганими прогнозами”.

А перша авторка дослідження Наталія Козіар додає: “Деякі білки відображають хронічні, повільні процеси, інші — гострі ризики. Разом вони можуть сформувати своєрідну “карточку ризику”, яку лікарі зможуть використовувати для порятунку життя”.

Це дослідження ще не є “пророцтвом”, яке точно визначає долю. Але воно дає шанс лікарям побачити загрозу раніше — у той момент, коли її ще можна зупинити. Якщо ці аналізи стануть частиною рутинної медицини, вони можуть радикально змінити те, як ми розуміємо власний біологічний час.

Як розповідало BitukMedia, вчені з Університету Східної Англії заявили, що створили перший у світі точний аналіз крові, який може діагностувати міалгічний енцефаломієліт, більш відомий як “синдром хронічної втоми”.

“Священні вісімки”: який секрет приховує найдорожчий номерний знак країни

0
Зображення згенеровано Chat GPT

Скільки може коштувати… номер на авто? У Хар’яні — понад 11, 7 млн рупій (близько 14 тис. доларів) за одну-єдину комбінацію цифр. Саме стільки заплатив переможець аукціону за номер HR88B8888, який став найдорожчим в історії Індії. Але що робить цю комбінацію такою бажаною — рідкість, престиж чи… нумерологія?

Про це розповідає News 18.

Індія встановила новий рекорд вартості автомобільних номерів: на онлайн-аукціоні в штаті Хар’яна престижний номер HR88B8888 продали за 11,7 млн рупій, що зробило його найдорожчим у країні. Для розуміння, це 132 тис. доларів або понад 5,5 млн гривень.

Торги проходили на офіційному порталі VIP-номерів і тривали кілька годин, а вже вдень ставки перевищили позначку в 9 млн рупій.

Чому саме цей номер? Комбінація HR88B8888 має одразу кілька символічних і візуальних переваг. Особливість номера в тому, що літера «B» нагадує цифру вісім – у результаті вся комбінація складається у послідовність з вісімок. У нумерології цю цифру пов’язують з багатством, успіхом та процвітанням.

У нумерології число 88 символізує: потік достатку, матеріальне й духовне процвітання, кармічний баланс, повернення енергії, яку людина віддає світу.

У багатьох індійських штатах вісімка (особливо повторена кілька разів) вважається знаком удачі, що позитивно впливає на бізнес, кар’єру та довгострокові проєкти. Для багатих покупців “красиві номери” — не просто цифри, а символ статусу та енергії процвітання.

У квітні мільярдер із Керали Відень Гопалакрішнан викупив номер KL07DG0007 за 4,6 млн рупій (близько 50 тис. доларів). Останні цифри цього знака асоціюються із кодом Джеймса Бонда, що також підвищило його цінність серед колекціонерів.

Такі рекорди демонструють, наскільки сильно в Індії переплетені статус, культура та віра у цифри. Для когось це просто номер на авто, а для інших — талісман, символ удачі та спосіб заявити про себе гучніше за будь-який автомобіль.

Слово року, що звучить як вирок: чому австралійці обрали AI slop?

0
Зненерований ШІ контент, який може бути прикладом терміну AI slop

Що може краще описати 2025 рік, ніж слово, яке звучить як діагноз інтернету? AI slop — термін, що позначає бездушний та низькоякісний контент, згенерований штучним інтелектом. Саме він став словом року за версією словника Macquarie Dictionary. І це рішення виглядає як точне відображення наших цифрових страхів.

Про це розповідає EuroNews.

Macquarie Dictionary, головний словник австралійської англійської, оголосив AI slop словом року 2025-го. Термін обрали як комітет мовознавців, так і користувачі під час відкритого голосування.

Від Shrimp-Jesus (креветковий Ісус) до дерев’яних різьблених фігурок Марка Цукерберга і нескінченних мемів з Дональдом Трампом — AI slop цього року заполонив інтернет. Потік штучно створеного абсурду зробив онлайн-спільноту ще більш притлумленою й перевантаженою.

Сам термін Macquarie визначає як “низькоякісний контент, створений генеративним ШІ, який часто містить помилки і не є запитаним користувачем”. А якщо образно – “помиї штучного інтелекту”.

Бездушний, шаблонний і всюдисущий — AI slop став новою формою інтернет-спаму. Ідеальний кандидат на слово року — що підтвердило і публічне голосування, і рішення експертного журі.

“У 2025 році всі вже розуміють, що таке slop — ШІ-генерована маса, позбавлена сенсу й користі”, — зазначили члени комітету у своїй заяві. “Як у попередні роки ми вчилися бути інженерами-пошуковцями, так тепер мусимо ставати інженерами промптів, щоб прориватися крізь AI slop. Це слово, без сумніву, надовго закріпиться в англійській мові”.

Комітет жартома додав: “Чи назвуть людей, які ковтають і відтворюють цей контент, AI sloppers?”.

Це приклад AI slop

Обрання AI slop також відображає ширші суспільні тривоги щодо засилля низькоякісного, беззмістовного ШІ-контенту та складності оцінки інформації у цифрову добу.

Macquarie Dictionary приєднався до загальної тенденції словників 2025 року, які віддзеркалюють зростання впливу штучного інтелекту, його здатність відтворювати захищені авторським правом матеріали, впливати на мислення та формувати токсичну онлайн-культуру.

Як розповідало BitukMedia, раніше Dictionary.com обрав віральний тік-токовий сленг “6-7”; Collins Dictionary — “вайбкодінг” vibe coding (“створення додатків або сайтів шляхом усного опису завдання ШІ замість ручного написання коду”); а Cambridge Dictionary минулого тижня назвав своїм словом року термін “парасоціальний” parasocial, що описує однобічні, порожні й інколи нездорові зв’язки між людьми та знаменитостями, вигаданими персонажами або чат-ботами.

TIME опублікував світлину українського документаліста Ліберова у топі 100 найкращих

0
Фото - Костянтин Ліберов. libkos/ Instagram

Кадр, що болить і говорить гучніше за будь-які слова. Робота відомого українського воєнного фотодокументаліста Костянтина Ліберова увійшла до списку 100 найкращих фото року за версією журналу TIME — вже втретє від початку повномасштабної війни.

Про це повідомили у пресслужбі НСЖУ.

Американський журнал TIME включив знімок українського воєнного фотодокументаліста Костянтина Ліберова до переліку 100 найкращих фотографій 2025 року. Це вже третій випадок, коли з 2022-го його роботи стають частиною щорічної добірки, що формує візуальну памʼять про нашу епоху.

На фото, опублікованому TIME, зображені рятувальники, які надають допомогу постраждалій людині після ракетного удару по житловому будинку в Києві 28 серпня. Видання підписує кадр так: “Рятувальники опікуються постраждалою біля житлового будинку, у який влучила російська ракета в Києві 28 серпня. Ракета вдарила між третім і четвертим поверхами п’ятиповерхового будинку. За даними міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка, загинуло щонайменше четверо людей”.

Нічне світло ліхтаря, тіло на землі, вода, що віддзеркалює трагедію,— знімок Ліберова знову нагадує світові про щоденну реальність України.

У своїй сторіз в інстаграм фотодокументаліст зазначив: “Це завжди – про біль та розпач. Це не винагорода чи визнання, а чергове нагадування, що
страшна війна в нашій країні – продовжується”.

Врятувати від ампутації: у Львові медики створили чоловікові нову судину

0
Фото - інстаграм Першого медоб’єднання Львова

Він міг втратити ногу — або навіть життя. У 67-річного львів’янина інфекція вразила судинний протез, встановлений кілька років тому. Стан стрімко погіршувався, і кожна година могла стати критичною. Чи вдасться хірургам зупинити зараження і врятувати кінцівку?

Про це розповіли в Першому медичному об’єднанні Львова.

У Лікарні Святого Пантелеймона врятували ногу 67-річному львів’янину Богдану Жорняку, в якого інфікувався біфуркаційний судинний протез. Чоловік має синдром Леріша — стадію атеросклерозу, за якої звужуються черевна аорта та клубові артерії і різко погіршується кровопостачання нижніх кінцівок. Три роки тому для відновлення кровотоку йому встановили внутрішній протез.

Цієї осені пан Богдан знову почав відчувати дискомфорт у нозі, а в ділянці післяопераційного рубця з’явилися гнійні виділення. Він негайно звернувся до судинних хірургів. Обстеження показало: протез, імплантований кілька років тому, інфікований. Інфекція прогресувала і могла призвести до ампутації, сепсису чи навіть смерті.

“Ми розуміли, що просто замінити протез на інший штучний — ризиковано. Інфекція могла повернутися. Тож ми вирішили створити новий протез із власних вен пацієнта”, — пояснює завідувач відділення судинної хірургії Андрій Мелень.

Для формування нового “живого” протезу фахівці використали глибокі вени пацієнта діаметром до 1 см, які здатні пропускати достатній об’єм крові. Частини вен зшили між собою, сформувавши спільне гирло. Після цього хірурги повністю видалили старий штучний протез, що став джерелом інфекції, та під’єднали новий аутовенозний: з одного боку — до черевної аорти, з іншого — до двох стегнових артерій.

Операція тривала сім годин і вимагала максимальної точності. Судинним хірургам вдалося повністю відновити кровопостачання нижніх кінцівок та усунути ризик повторного зараження.

Сьогодні пан Богдан почувається добре і повертається до звичного життя. “Я радий, що знову можу гуляти парками, рухатися і навіть трохи бігати”, — каже він.

Як розповідало BitukMedia, вперше в Україні кардіохірурги замінили аортальний клапан через розріз під пахвою.

Тріо фос із зоопарку: перші кадри рідкісних малюків і факти, які точно вас здивують (ВІДЕО)

0
Фото - sandiegozoo

У зоопарку Сан-Дієго (США) з’явилося поповнення, яке вже встигло підкорити серця доглядачів: троє дитинчат фоси вперше вийшли з лігва. Чи побачать відвідувачі цих рідкісних мешканців зоопарків? Так — і зовсім скоро.

Про це розповідає портал UPI.

Зоопарк Сан-Дієго оприлюднив перші кадри трьох дитинчат фоси (Cryptoprocta ferox), які народилися тут у липні й лише зараз почали виходити з лігва. Малюки — два самці на ім’я Ісало та Фіаро і самиця Волана. Свої перші три місяці вони провели поруч із матір’ю, ховаючись у лігві.

Тепер, за словами представників зоопарку, вони “вирушають назовні, щоб лазити, досліджувати й вчитися у мами. Вони лише починають освоювати свій вольєр у зоні Africa Rocks, і відвідувачі вперше можуть їх побачити”.

Мати дитинчат, Кінтана, народилася у 2017 році й була частиною останнього приплоду фос у зоопарку. Батько — самець на ім’я Чарлі, народжений у 2008-му — також вихованець цієї установи. Вид вважається вразливим і потребує підтримки у неволі.

 
 
 
 
 
Переглянути цей допис в Instagram
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Допис, поширений San Diego Zoo (@sandiegozoo)

“Фоси — унікальні й досі мало відомі широкому загалу тварини, — зазначають представники зоопарку. — З 1989 року зоопарк Сан-Дієго допоміг народитися понад 40 дитинчатам, роблячи внесок у глобальну популяцію цього вразливого виду”.

Цікавинки про фос

1. Вони виглядають як кішки, але… не кішки

Попри дуже “котячий” вигляд, фоси належать до родини мангустових, а не котячих. Тож вони родичі мангустів і навіть сурикатів.

2. Найбільші хижаки Мадагаскару

Фоса — топ-хижак острова, який полює на всіх, хто рухається. Це єдиний хижак, що здатен успішно ловити лемурів.

3. Майстри паркуру

Фоси мають неймовірну рухливість: стрибають між деревами, лазять головою вниз, можуть бігати по гілках, як по землі. У них напіввисувні кігті та гнучкі гомілки — майже як у кішок.

4. Мають довжелезний хвіст

Хвіст фоси майже такої ж довжини, як її тіло, і працює як балансир під час стрибків у кроні дерев.

5. Дуже потайливі

У дикій природі фос майже неможливо побачити. Вони ведуть прихований спосіб життя, активні переважно вночі та у сутінках.

6. “Бонус-голос”: вони мають декілька типів криків

Фоси можуть: гарчати, муркотіти (!), видавати протяжні “зойки”, а маленькі — навіть “цвірінькати”.

7. Самки — “королеви острова” під час розмноження

Поведінка фос під час шлюбного періоду унікальна: самка забирається на дерево, займає “розмножувальну гілку”, а самці чергою піднімаються до неї.
Після цього самка може вибрати інше дерево — і все повторюється. Навіщо так складно? Дослідники припускають, що така система: дозволяє самці уникнути агресії між самцями, забезпечує більше кандидатів, щоб вибрати найсильнішого, збільшує генетичне різноманіття

8. Лемури бояться їх найбільше

У мультику “Мадагаскар” фоси — головні лиходії, від яких постійно тікають лемури та король Джуліан. Хоч у фільмі це подано з гумором і перебільшенням, у реальному житті фоси й справді є головними природними хижаками для лемурів. У лемурів є особливий “крик тривоги”, який вони видають лише при появі фоси. Саме вони контролюють їхню чисельність у природі.

9. Дитинчата фос народжуються сліпими

Маля важить близько 100 грамів, не бачить і не чує. Лише після 3 місяців стає рухливим і вчиться лазити.

10. Їх майже неможливо побачити у зоопарках

Через складність в утриманні фоси — рідкісні мешканці зоопарків. Тож поява трійні у Сан-Дієго — справжня подія.

Як розповідало BitukMedia, у Філадельфійському зоопарку (США) народилася ще одна пара рідкісних п’єд тамаринів — вже друга за цей рік. Ці крихітні двійнята можуть стати важливим кроком у порятунку виду, що зникає.

“Примха природи”: найменший кінь світу Пумукель підкорює серця і телебачення (ВІДЕО)

0
Фото - соцмережі

Чи може кінь зростом з кота стати світовою зіркою? Якщо це Пумукель, найменший жеребець планети, то відповідь очевидна. І, здається, цей малюк прекрасно знає, що він — легенда.

Про це розповідає сайт Книги рекордів Гіннеса.

Пумукель з Німеччини, найменший живий кінь у світі, став новою сенсацією Книги рекордів Гіннеса. Його зріст у холці становить лише 52,6 см, але його впевненість та харизма, схоже, перевищують усі можливі виміри.

Фахівці жартують: Пумукель виглядає так само велично, як Бейонсе перед вітровою машиною у власному кліпі. І справді — цей король коротунів точно знає собі ціну.

Його фото, де він гордо стоїть… у тачці, лише підтверджує статус маленького короля, який заслуговує, щоб його возили.

Новий рекордсмен виявився більш ніж на 4 см нижчим за попереднього володаря титулу — польського міні-коня на ім’я Бомбель, що мав 56,7 см.

Пумукель уже встиг здобути славу: він з’явився в німецькому телешоу Guinness World Records – Die Grosse Show der Weltrekorde, де виступив у ролі гламурного асистента, вручав сертифікати й, за словами організаторів, буквально “вкрав шоу” або “перетягнув ковдру на себе”.

Однак поза телеефірами Пумукель залишається простим робочим хлопцем: він живе на фермі та залюбки допомагає своїй власниці Каролі Вайдеманн у щоденних справах.

Карола привезла його додому після того, як знайома, що шукала коней для терапії, розповіла їй про незвичного малюка. “Я приїхала, подивилася — і була абсолютно шокована. Я ніколи не бачила ТАКОГО маленького коня”, — згадує вона.

У архівних відео з ферми Пумукель виконує дрібні завдання, а потім безтурботно відпочиває на пасовищі серед своїх великих товаришів.

Пумукель з’явився у Кароли у жовтні 2020 року, коли йому було п’ять місяців. Зріст — близько 47 см, вага — менше ніж 20 кг. Власниця пояснює: такий розмір — не результат селекції. Це “дивовижний збіг, примха природи”, як вона каже.

Попри крихітний розмір, Пумукель виконує важливу місію: він працює конем-терапевтом, регулярно відвідуючи будинки для людей похилого віку, хоспіси,
школи і центри для людей з інвалідністю

За свою роботу маленький кінь обожнює винагороди — насамперед моркву, яблука та нескінченні обійми. “У нього неймовірно люблячий характер, — каже Карола. — Він чудово ладнає з дітьми, любить, коли його гладять і обіймають. Пумукель обожнює бути у центрі уваги”.

І чесно кажучи… він це заслужив. Це підтверджує навіть кіт з ферми, який, здається, теж визнав у Пумукелі зірку.

Як розповідало BitukMedia, міні-поросятко Норберт з містечка Баффало-Гроув, штат Іллінойс, стало зіркою світових новин і потрапило до Книги рекордів Гіннеса 2026 року за найдивовижніше досягнення — найшвидший проїзд на скейтборді на дистанції 10 м серед свиней.

Коли мистецтво стає зброєю: НБУ випускає пам’ятну монету на честь Ніла Хасевича

0
Фото - НБУ

Українське мистецтво завжди було зброєю у боротьбі за свободу. Тепер спадок легендарного художника-підпільника Ніла Хасевича увічнений у пам’ятній монеті. Якою силою духу і мистецтва надихав він своїх сучасників і що символізує новий випуск НБУ?

Про це розповідає сайт НБУ.

Серія пам’ятних монет “Видатні особистості України” поповнилася новим випуском — монетою “120 років від дня народження Ніла Хасевича”.

Ніл Хасевич — легенда українського підпілля, видатний художник-графік та активний учасник національно-визвольного руху. Він перетворив мистецтво на потужну зброю в боротьбі за свободу України.

Хасевич розробляв дизайн бофонів — грошових квитанцій із національною символікою та емблемами українських визвольних організацій, які використовували для підтримки армії та як агітаційні матеріали. За це радянська влада його переслідувала, і він загинув, залишивши по собі потужну культурну спадщину.

Особливості монети

  • Номінал: 2 гривні
  • Метал: нейзильбер
  • Аверс: автопортрет Ніла Хасевича, виконаний у техніці деревориту, з характерною експресивною графікою та динамічним штрихуванням
  • Реверс: символічна композиція з фрагментів деревориту, стилізована під банкноту бофонів, з елементами графіки митця як символу економічного, ідеологічного та морального ресурсу опору. Написи на матовому тлі: “ДО ВОЛІ НАРОДІВ І ЛЮДИНИ” та “300 КРБ НА БОЙОВИЙ ФОНД”
  • Дизайн: Аліса Іванова
  • Скульптор: Володимир Атаманчук
  • Тираж: до 75 000 штук у сувенірному пакованні

Старт продажу: з 26 листопада 2025 року в інтернет-магазині нумізматичної продукції НБУ.

Як розповідало BitukMedia, НБУ представив нову пам’ятну монету з серії “Східний календар”.

Британська документальна стрічка про війну в Україні здобула міжнародну премію

0
Британський волонтер Кріс Перрі під час евакуації на сході України, як видно на кадрах з документального фільму BBC "Пекельний стрибун". Скрін - BBC

Уявіть собі: доброволець з Великої Британії ризикує життям, рятуючи цивільних на фронті в Україні, а його історія отримує міжнародне визнання. Документальний фільм BBC про 28-річного Криса Паррі, який відправився на війну власним коштом, здобув престижну Міжнародну премію “Еммі”. Чи може кіно так гучно віддати шану героїзму простих людей?

Про це розповідає BBC та United24.

Документальний фільм BBC Hell Jumper (“Пекельний стрибун”) розповідає про 28-річного Криса Паррі, колишнього розробника програмного забезпечення з Великої Британії, який у 2022 році вирушив в Україну, щоб допомагати евакуювати цивільних із зон активних бойових дій. Тепер стрічка здобула Міжнародну премію Emmy у номінації “Найкращий документальний фільм” під час 53-ї церемонії нагород у Нью-Йорку 25 листопада 2025 року.

Фільм створила студія Expectation TV, режисером став Падді Вівелл, а продюсеркою — Адріана Тімко, молдовсько-українського походження.

“Еммі” відзначають телевізійні проєкти, створені поза межами США. Цьогоріч конкуренція була особливо жорсткою: 56 номінантів з 26 країн у 16 категоріях. Раніше Hell Jumper прем’єрно показали на BAFTA 2025, а також стрічка отримала дві нагороди на фестивалі Prix Italia.

Фільм слідкує за Паррі та його колегами, які власним коштом виїжджають у зони бойових дій на сході України, евакуюючи цивільних з міст під важкими обстрілами. У січні 2023 року Паррі та 48-річний волонтер Ендрю Бегшоу загинули під час операції поблизу Соледара. За офіційною версією Міністерства оборони Великої Британії, обидва були вбиті артилерійським обстрілом під час евакуації літньої жінки. Однак сім’я Бегшоу пізніше заявила, що його могли розстріляти: на тілі виявили поранення, сумісні з пострілами в торс і голову, що, на думку родини, могли нанести “вагнерівці”.

Документальний фільм показує унікальні кадри від першої особи та свідчення Паррі та інших міжнародних волонтерів. BBC описує стрічку так: “Сміливість, любов та втрати. Молоді люди ризикують життям на власних місіях, рятуючи сім’ї у містах на передовій. Історія розповідається їхніми словами та через унікальні кадри від першої особи.”

До волонтерської діяльності Паррі працював у сфері технологій і займався екстремальними видами спорту — стрибками з парашутом, скелелазінням, веломарафонами. За час своєї діяльності він допоміг евакуювати понад 400 цивільних і численних покинутих тварин.

Як розповідало BitukMedia, біографічний фільм “Океан Ельзи: Спостереження Шторму” за перший вікенд прокату зібрав понад 4 млн гривень. З них 632 607 гривень передадуть на реабілітацію військових у львівському центрі UNBROKEN. 

Довга дорога додому: школярі розшукують космічного ведмедика (ВІДЕО)

0
Фото - Walhampton School

Він побачив Землю з висоти 27 кілометрів — і зник. Британські школярі тепер шукають свого “космічного” ведмедика, який злетів у стратосферу під час експерименту, а потім несподівано відірвався від повітряної кулі. Місце перебування того, хто піднявся над хмарами, досі невідоме.

Про це розповідає BBC.

У Британії школярі оголосили пошуки плюшевого ведмедика, який узяв участь у науковому експерименті та злетів у стратосферу, але згодом зник. Ведмедика Бредфілда вирушив у подорож на висотній повітряній кулі з Лімінгтона (Гемпшир) зусиллями учнів 7–8 класів школи “Волгемптон” (Walhampton) разом із членами Товариство космічних польотів Саутгемптонського університету.

Разом з університетським “колегою”, іграшковим борсучком на ім’я Біл, одягнений у шкільну форму ведмедик успішно піднявся над хмари і досяг стратосфери. Однак у певний момент відірвався від кулі та, як припускають, впав у районі Хенлі-на-Темзі або Редінга.

Повітряну кулю та борсучка пізніше знайшли на полі поблизу Гай-Вікомба. Школа повідомила, що перед запуском отримала всі дозволи від Управління цивільної авіації та ретельно моніторила погоду, щоб куля не полетіла в бік Ла-Маншу. Старт відбувся 10 листопада.

Після “космічної пригоди” ведмедик Бредфілд мав повернутися на парашуті в районі Бейсінгстоука. Але на відео з бортової камери діти побачили момент, коли сталося технічне ускладнення — і ведмедик почав несподіване падіння.

Вчителька природничих наук Еллі Робінсон каже, що Бредфілд “показав себе неймовірно”, адже піднявся на 27 км над Землею. “Я впевнена, з ним усе гаразд — ми заспокоїли дітей, що він дуже хоробрий і кмітливий”, — зазначила вона. Школа просить усіх, хто міг бачити маленького бурого “космічного мандрівника”, повідомити про це в навчальний заклад.

Як розповідало BitukMedia, на невеличкому озері у Фастові, що на Київщині, звичайна риболовля для групи школярів обернулася справжньою історією порятунку. Діти натрапили на молодого бобра, який потрапив у жорстокі силки, виставлені просто на вході до його нори.