П’ятниця, 15 Серпня, 2025
العربية简体中文NederlandsEnglishFrançaisDeutschItalianoPortuguêsРусскийEspañolУкраїнська
Home Blog Page 3

88 років – і в ідеальному стані: рідкісне видання “Гобіта” продали за шалені гроші

0
Фото - Auctioneum - Bristol & Bath Auctioneers

Звичайне прибирання в домі обернулося несподіваним відкриттям скарбу — серед пожовклих довідників і ветеринарних фоліантів знайшли перше видання “Гобіта” Дж. Р. Р. Толкіна 1937 року. Його продали на аукціоні за понад 43 тис. фунтів стерлінгів. А все могло закінчитись сміттєвим баком.

Про це розповідає The New York Times.

У Бристолі, Велика Британія, експертка з рідкісних книжок Кейтлін Райлі натрапила на справжню сенсацію. Під час оцінки майна після смерті одного чоловіка вона разом із командою переглядала фото старих книжок – і серед рядів зношених томів її увагу привернув знайомий зелений палітурок.

Виявилося, що перед нею – одне з перших видань “Гобіта” Дж. Р. Р. Толкіна. Це саме той наклад, що вийшов друком у 1937 році у кількості близько 1500 примірників. Видання ще без кольорових ілюстрацій, лише з чорно-білими малюнками самого автора. Видавець замовив кольорові згодом, коли “Гобіт” почав добре продаватися.

Кейтлін зізнається: коли вона усвідомила, що тримає в руках, просто розплакалась від емоцій. “Я буквально не могла повірити своїм очам. Як така рідкість взагалі могла опинитися серед цього мотлоху?” — каже оцінювачка.

За її словами, нічого особливо цінного у будинку не було, й загальна вартість речей не дотягувала навіть до кількох сотень фунтів. Але ця одна книжка змінила все. Книга збереглася у майже ідеальному стані: її або взагалі не читали, або читав лише один, дуже обережний читач.

Про попереднього власника відомо небагато. Відомо лише, що книжка потрапила до оселі з бібліотеки родини Прістлі, пов’язаної з Оксфордським університетом, де викладав сам Толкін. До того ж ця родина листувалася з Клайвом Стейплзом Льюїсом – автором “Хронік Нарнії” та другом Толкіна. Це дозволяє припустити, що перші власники “Гобіта” могли знати письменника особисто або бодай через спільних знайомих.

Втім, найбільшу цінність має не історія власності, а сама книжка. Її виставили на аукціон зі стартовою ціною в 10–12 тис. фунтів. Ціна швидко злетіла до 19 тис., а зрештою примірник пішов з молотка за вражаючі 43 тис. фунтів стерлінгів – це майже 2,4 млн гривень, пише The Guardian.

Фото – Auctioneum – Bristol & Bath Auctioneers 

Нині примірники 1937 року в доброму стані вважаються справжньою рідкістю. Більшість були втрачені або зіпсовані за десятиліття.

Як розповідало BitukMedia, новий вид піраній назвали на честь лиходія з “Володаря перснів”.

Росте як на дріжджах: українець з Індіани виростив сонях, що може побити світовий рекорд (ВІДЕО)

0
Фото - Alex Babich/ Facebook

Сонях на ім’я Кловер з американського міста Форт-Вейн вже виріс на понад 26 футів (понад 8 м) і продовжує рости. До світового рекорду йому залишилось трохи більше 30 см. Його виростив емігрант з України Алекс Бабіч – і тепер чоловік націлений на світове досягнення.

Про це розповідає портал UPI.

Житель штату Індіана, 53-річний Алекс Бабич, виростив соняшник, який вже перевершив рекорд США. Його висота склала 26 футів 8 дюймів (приблизно 8,13 м). Але головне – він досі росте. І якщо сягне 30 футів 2 дюйма (9,18 м), то поб’є світовий рекорд Гіннеса, встановлений у Німеччині у 2014 році.

Бабич виростив рослину у власному саду й назвав її Кловер. Місцева влада Форт-Вейна допомагає захистити майбутнього рекордсмена: надала вишку для обслуговування квітки, аби її не знищили … білки.

Рекорд Гіннеса спершу не входив у плани фермера – аж поки за одну ніч соняшник не підріс на 6 дюймів (понад 15 см!). Саме тоді Бабич і вирішив: час змагатися за першість у світі.

Алекс емігрував до США з України ще в 1991 році після аварії на Чорнобильській АЕС. Тепер він із гордістю розповідає свою історію та намагається віддячити своїй другий батьківщині. “Ми втекли з Чорнобиля, почали нове життя тут, у Форт-Вейні. Нас неймовірно підтримують, і ми дуже вдячні. Наша вдячність – це повернути рекорд до США”, — розповів Бабич в інтерв’ю місцевому телебаченню WANE-TV.

Наразі за соняхом стежать експерти, а Алекс готує офіційну заявку до Книги рекордів Гіннеса.

Якщо рекорд буде офіційно зафіксовано, Алекс Бабич стане першим американцем, який виборе цей титул. Він підкреслює, що представляє не лише США, а й рідне місто Форт-Вейн, яке активно допомагає у спробі.

Українець почав вирощувати соняхи лише шість років тому – як сімейне хобі разом зі своїми дітьми. З простого захоплення це переросло у справжню місію, що вже принесла йому рекорд США та Північної Америки.

Як розповідало BitukMedia, фермери на Київщині створили на соняшниковому полі величезну композицію із тризубом та написом “Слава Україні!”. Для цього висіяли понад 300 тис. насінин соняшника гібридного сорту.

Зоологічний менеджмент: зоопарк прийме небажаних домашніх улюбленців – щоб нагодувати хижаків

0
Фото - Aalborg Zoo/ Facebook

Зоопарк у місті Ольборг, що на півночі Данії, звернувся до власників домашніх тварин із незвичайним проханням: віддати своїх морських свинок, кроликів, курей, а іноді й поні – на корм хижакам. Так у зоопарку прагнуть відтворити “природний харчовий ланцюг” і зберегти інстинкти тварин.

Про це розповідає CNN.

На своїй Facebook-сторінці Aalborg Zoo оприлюднив публічний заклик: “Кури, кролики та морські свинки – важлива частина раціону наших хижаків. Так ми не марнуємо ресурсів і підтримуємо природну поведінку та добробут тварин”, — йдеться в повідомленні поруч з фото рику хижої рисі.

Зоопарк уточнив, що усі передані тварини перед годуванням будуть “гуманно приспані” кваліфікованим персоналом. Потім — стануть їжею для мешканців зоопарку, серед яких азійські леви, європейські рисі та суматранські тигри.

Цей підхід викликав бурхливі обговорення в соціальних мережах. Дехто різко виступив проти, мовляв, перетворення домашніх улюбленців на корм — неприйнятне. Інші ж підтримали зоопарк, відзначаючи важливість підтримки природних інстинктів хижих тварин.

Заступниця директора Aalborg Zoo Пія Нільсен пояснила в коментарі, що така практика – не нова і цілком звична в Данії. “Ми роками годуємо наших хижаків дрібною худобою. Це необхідно, щоб забезпечити тваринам максимально природний раціон: м’ясо з шерстю, кістками тощо”, – каже вона.

За словами Нільсен, багато гостей і партнерів зоопарку самі зголошуються передавати тварин, яким з різних причин потрібна евтаназія. І якщо ці тварини можуть бути корисними в екосистемі, то це має сенс. Серед “пожертв” найчастіше зустрічаються кури, кролики, морські свинки та навіть коні.

Хижаки – центральна ланка в екосистемі, підкреслює Нільсен. Саме вони формують баланс і регулюють популяції. Тож у зоопарку переконані: навіть така незвична практика працює на користь не лише тваринам, а й екологічній освіті відвідувачів.

Дійсно, Данія має вже гучну історію подібної політики. У 2014 році зоопарк  Копенгагена приспав здорового жирафа Маріуса, щоб уникнути інбридингу.

Інбридинг — це схрещування тварин, які є близькими родичами, наприклад, брата і сестри або батька й доньки. Через інбридинг у потомства може з’явитися більше вроджених хвороб, слабкий імунітет, або проблеми з розвитком. Це тому, що родичі мають схожі гени, і якщо серед них є “погані” — вони можуть легко “зустрітися” в дитинчаті. У природі тварини інстинктивно уникають парування з родичами, але в неволі, як-от у зоопарках, це може статися, якщо не контролювати розведення.

Щодо жирафа Маріуса, частину тіла використали для наукових досліджень, решту – на корм левам, тиграм і леопардам. Згодом у тому ж зоопарку евтаназували ще чотирьох левів, щоб дати дорогу новому самцеві для продовження роду.

Як зазначає видання, у Данії ця практика справді сприймається як частина зоологічного менеджменту, але за її межами подібні рішення часто спричиняють обурення.

Як розповідало BitukMedia, зоопарк Columbus Zoo and Aquarium у штаті Огайо ініціював пропозицію до Дня святого Валентина. Будь-хто може купити черв’яка і назвати його на честь колишнього партнера. Потім хробаків з іменами згодують ведмедям-губачам – вони ще ті ласуни.

“Каракурт” атакує: в Україні створили наземного робота для одночасного запуску кількох дронів

0
Наземний комплекс для дистанційного запуску БПЛА "Каракурт". Фото - IRV

Українська компанія IRV представила новий наземний роботизований комплекс (НРК) “Каракурт”. Це інноваційна платформа для дистанційного запуску одразу шістьох FPV-дронів. Розроблений “на фронт” комплекс здатен не лише запускати дрони з віддалених позицій, а й координувати синхронні удари по ворожих цілях на дистанціях до 40 км.

Про це повідомили в виданні “Межа”.

На демо-показі IRON DEMO 2025 вперше продемонстрували унікальний український винахід — наземний роботизований комплекс (НРК) “Каракурт”, створений компанією IRV (Інноваційні розвідувальні вироби). Його основне призначення – дистанційний запуск кількох FPV-дронів із передової.

Основа комплексу – гусеничний НРК “Веприк”. На нього встановили дві направляючі, кожна з яких тримає по три FPV-дрони. Ідея полягає в запуску дронів з віддалених точок, щоб оператори та їхні позиції залишались у безпеці. “Каракурт” може цілодобово чергувати на гарячих напрямках і вмикатися після виявлення ворожих цілей.

Робот діє на відстані до 4 км від пункту управління, а дрони, які запускаються, можуть долати до 30 км — залежно від ваги бойового заряду.

“Каракурт” здатен не лише запускати FPV-дрони поодинці, а й проводити одночасні атаки двома дронами, які керуються з одного пульта. Другий дрон автоматично бере на приціл ту саму ціль, що й перший, але заходить із відставанням у 30–40 метрів. Такий підхід особливо ефективний під час ударів по колонах техніки або залізничних ешелонах.

“Якщо дрони розходяться на 30 метрів, вони можуть вразити різні одиниці техніки або поїзда. Це нівелює похибку в точності і підвищує ефективність”, — пояснює головний інженер IRV Андрій Малишев. За його словами, вже зараз комплекс дозволяє запускати не лише одноразові дрони-камікадзе, а й багаторазові бомбери, які повертаються на позиції. Наразі ведеться розробка системи посадки таких дронів безпосередньо на “Каракурт”.

Наземний комплекс для дистанційного запуску БПЛА “Каракурт”. Фото – IRV

Також у планах – інтеграція штучного інтелекту для автономного польоту роєм. У перспективі це дозволить ще ефективніше вражати складні цілі з меншою участю оператора.

Усі FPV-дрони на “Каракурті” – 13-дюймові, але компанія вже працює над версією під 15-дюймові платформи, що дасть змогу наростити бойову потужність та дальність.

“Найкращий наш показник — 32,5 км в одну сторону з корисним навантаженням 2,6 кг. А тепер додайте до цього ще 4 км дистанції самого НРК — і маємо 34+ км. Якщо зменшити вагу або посилити ретранслятор, можна дійти і до 40 км”, — наголошує Малишев.

Щодо витривалості техніки, то в компанії подбали і про захист дронів від пилу. Критичні елементи обробляють спеціальним аерозольним покриттям, а самі гвинти під час запуску “здувають” залишки бруду.

Ціна одного “Каракурта” – близько 2 млн грн, з яких половина – це вартість дронів, ретрансляторів і ПЗ, а інша – сама роботизована платформа.

У IRV кажуть, що не кодифікують свою розробку, щоб зберегти гнучкість для адаптації під потреби військових. Команда працює напряму з підрозділами, змінює частоти та вдосконалює рішення “на льоту”. “Кодифікація обмежила б можливість змін. А зараз ми швидко адаптуємось під фронт — і це критично”, — пояснює інженер.

Відео тут.

Як розповідало BitukMedia, Одеське КБ “Технарі” представило інноваційного “Мангуста” – багаторазовий дрон-перехоплювач із реактивним двигуном та автоматичним донаведенням. Розробку вже готують до бойових випробувань, а військові зенітно-ракетних бригад буквально стоять у черзі.

Занадто красиві, щоб вижити: яскравих острівних равликів рятують від вимирання

0
Фото - Bernardo Reyes-Tur/ Facebook

Їхня краса – їхній вирок. Барвисті деревні равлики-поліміти зі сходу Куби опинилися на межі зникнення саме через свої неймовірно яскраві мушлі. Їх колекціонують, продають і… майже винищили. Тепер міжнародна команда науковців вирушила у справжню “рятувальну місію”, аби не лише зберегти вид, а й розгадати генетичну загадку їхньої краси.

Про це розповідає BBC.

Шість відомих видів деревних равликів Polymita, що живуть виключно в лісах східної Куби, нині опинилися під загрозою зникнення. Їхні мушлі – ніби витвори мистецтва: яскраві смуги, контрастні візерунки та кольори, яких не побачиш більше ніде у природі. Але саме ця унікальність й привернула увагу колекціонерів.

“Їхня краса мене захоплює як науковця, але саме вона їх і знищує”, — каже професор еволюційної генетики Ангус Девісон із Ноттінгемського університету, Велика Британія. Він досліджує цих равликів спільно з біологом Бернардо Рейес-Туром із Університету Орієнте в Сантьяго-де-Куба.

Найбільш вразливий серед них – Polymita sulphurosa, яскраво-зелений равлик із візерунками у формі синіх “палаючих” смуг та помаранчево-жовтими кільцями. Але й інші види – не менш вражаючі. І всі вони під загрозою зникнення!

Фото – Instagram/ simoclayart

Проблема у тому, що мушлі продають на ринку як декоративні об’єкти. На одному з британських сайтів вчені знайшли оголошення про продаж набору з семи мушель за £160. І хоч міжнародна конвенція CITES забороняє вивозити равликів або їхні мушлі з Куби без дозволу, ці правила часто не працюють, адже продаж поза межами острову все ще не заборонений.

Але навіть без торгівлі ситуація лишається критичною: кліматичні зміни, вирубка лісів і зменшення природного середовища вже серйозно скоротили популяції. “Достатньо, щоб хтось зібрав трохи равликів у певному регіоні — і вся популяція може зникнути”, – пояснює Девісон.

Щоб запобігти цьому, Рейес-Тур створив домашню програму розведення равликів. В умовах тропічного клімату та частих відключень електроенергії це складне завдання. “Вони ще не розмножувались, але тримаються добре”, — каже біолог із Куби.

Професор Ангус Девісон
Бернардо Рейес-Тур
Фото – Bernardo Reyes-Tur

Паралельно британська команда досліджує геном равликів. Вони заморожують тканини в кріогенних лабораторіях, аби вивчити біологічні “інструкції” кожного виду. Це дозволяє з’ясувати, скільки насправді існує видів, як вони пов’язані між собою та який генетичний код відповідає за яскраві візерунки мушель.

“Східна Куба – єдине місце на планеті, де мешкають ці равлики. І саме там живуть люди, які їх розуміють і люблять”, — зазначає Девісон. Він сподівається, що результати генетичних досліджень допоможуть зберегти цих унікальних істот, перш ніж вони остаточно зникнуть через людську жадібність і захоплення красою.

Фото – Angus Davison

Як розповідало BitukMedia, британська скрипалька та композиторка Еллі Вілсон захотіла привернути увагу до проблеми стрімкого зникнення деяких видів метеликів. Для цього вона створила унікальну композицію “Метелик та людина”. Музика народжується з мелодії, яку разом із нею “вигадали” представники 80 видів місцевих метеликів.

Три дні поранений у лісі: історія бійця, який вижив і потребує нашої допомоги

0
Фото - UNBROKEN Ukraine

З розтрощеною рукою, обширною раною на попереку і пораненою легенею він три доби під постійними обстрілами добирався до точки евакуації. 32-річний Руслан Чайка вижив у пеклі фронту, і тепер його життя в руках львівських хірургів. Але для рятівної операції їм критично потрібне нове обладнання.

Про це розповіли в UNBROKEN.

Цьогоріч на початку липня, в посадці на межі Донецької та Дніпропетровської областей, Руслан Чайка, командир бойової машини з 110-ої ОМБр імені генерал-хорунжого Марка Безручка, потрапив під атаку ворожих дронів. Чотири снаряди розірвалися поблизу: уламки розтрощили йому руку, пошкодили поперек, пробили легеню. А один з уламків досі лишається в грудній клітці.

Через постійні обстріли поранений боєць два дні пролежав у посадці, без медичної допомоги, сам на сам із болем. І лише на третій дочекався відносного затишшя, зумів залишити лісосмугу і ще понад добу добирався до точки евакуації.

Руслана доправили до стабілізаційного пункту, звідти до Запоріжжя, потім до Вінниці, де йому виконали операцію на руці, кисть якої була фактично розтрощеною. Зараз військовий у Львові, в Лікарні Святого Луки, що входить до екосистеми UNBROKEN.

Тамтешні лікарі готуються до складної, але мінімально травматичної операції — видалення уламка з грудної клітки, який зачепив легеню. Якщо осколок не забрати вчасно, він може зміститися, знову травмувати легеню або ж спричинити розвиток інфекції.

Цю торакоскопічну операцію команда Лікарні Святого Луки буде виконувати малоінвазивно, тобто у найменш травматичний спосіб. Хірурги витягнуть чужорідне тіло за допомогою лапароскопічної стійки – лише через кілька проколів та без додаткової травматизації пацієнта. Так пацієнт швидше відновиться, а ризики ускладнень – значно нижчі.

Але є проблема: одна з двох лапароскопічних стійок у лікарні вийшла з ладу й не підлягає ремонту. Залишилася лише одна, і її недостатньо, аби оперативно рятувати всіх, хто потребує втручання. А таких пацієнтів зараз сотні — військових і цивільних.

Саме тому благодійна платформа dobro.ua відкрила збір на нову лапароскопічну стійку для Лікарні Святого Луки.

До слова, Лікарня Святого Луки входить до екосистеми UNBROKEN, де від початку війни допомогу отримали вже понад 20 тис. поранених українців.

Як розповідало BitukMedia, у Центрі Superhumans провели унікальну реконструктивну операцію: захиснику, який втратив велику частину функцій руки через поранення на фронті, пересадили другий палець стопи на місце великого пальця кисті.

Дивись, як Шевченко: відкрили пʼятиметровий інтерактивний бюст Кобзаря

0
Фото - Ukraine WOW

У центрі Києва з’явився гігантський Кобзар, який “дивиться” на світ. У парку імені Тараса Шевченка відкрили пʼятиметрову інтерактивну інсталяцію, що дозволяє побачити світ очима поета – з 80 локацій у 37 країнах світу, де встановлені памʼятники Шевченку.

Про це повідомляє Ukraine WOW.

Інсталяція – це гігантське погруддя Тараса Шевченка зі спеціальними вічками, через які кожен охочий може поглянути на світ так, як його бачить Кобзар. Але не з поетичної метафори, а цілком буквально: інсталяція перенесе глядача в 80 місць на мапі світу, де стоять памʼятники Шевченку — від Нью-Йорка до Астани.

Окрім візуального досвіду, інсталяція пропонує й аудіо: поезію Шевченка читає народний артист Богдан Ступка. А ще — тест на знання творчості та особистості поета.

Фото – Ukraine WOW

Проєкт реалізувала ГО Ukraine WOW спільно з Visa Ukraine та МЗС України, аби підкреслити: Тарас Шевченко — не лише символ нації, а й культурний міст у глобальному просторі.

“Чотири роки тому Міністерство закордонних справ України зафіксувало рекорд Тараса Шевченка серед культурних діячів за кількістю встановлених пам’ятників у світі. Цей факт — не просто статистика, він підкреслює присутність України у глобальному контексті. Ми там, де наші цінності, наша памʼять та наше слово, яке воскресив великий Кобзар. І всюди, де є українці, є наш Шевченко, провідник та дороговказ для поколінь українців”, — зазначив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.

Автор художнього задуму – український митець Сергій Западня, наукову консультацію здійснювала Юлія Шиленко, головна хранителька фондів Національного музею Тараса Шевченка.

Інсталяція працює до 15 серпня в парку імені Шевченка біля пам’ятника поету. Вхід вільний. Під час повітряних тривог та комендантської години інсталяція не працює.

Як розповідало BitukMedia, унікальну знахідку виявили за кордоном — власноручний автограф Тараса Шевченка одного з його найвідоміших віршів “Мені однаково, чи буду…”. Датований 22 січня 1858 року документ дослідили українські шевченкознавці й експерти з почерку.

Хлопці врятували червонокнижного хижака під Києвом

0
Фото - Kyiv Animal Rescue Group

В Обухівському районі Київщини під час звичайної вечірньої пробіжки двоє хлопців просто в лісі помітили велетенського птаха, що безпомічно намагався злетіти. Знайда виявився рідкісним хижим птахом з Червоної книги. І ця пригода мала щасливе продовження.

Про це повідомили в Команді порятунку тварин Києва (KARG).

Знайдений великий птах виглядав дезорієнтованим і не міг злетіти. Підозрюючи, що з ним щось не так, хлопці миттєво зв’язалися з “Садибою Нюшанік” – реабілітаційним центром для диких тварин, а також повідомили Команду порятунку тварин Києва.

На виклик оперативно виїхала чергова бригада. Тим часом хлопці залишались поруч із птахом і не давали йому зникнути з поля зору. Завдяки їхній уважності, після короткої погоні орлана вдалося безпечно впіймати та доправити на лікування.

У ветеринарному центрі встановили, що це молодий орлан-білохвіст — один із найбільших хижих птахів України, чий розмах крил може сягати понад двох метрів. Його впізнають не лише за розмірами, а й за масивним дзьобом і кігтями. Попри те, що в молодого орлана ще немає білих пір’їн на хвості, характерний вигляд і поведінка не залишають сумнівів.

У ветеринарів птах отримав невтішний діагноз: черепно-мозкова травма, сильне виснаження й бактеріальна інфекція. Але попри все — вижив. Уже понад тиждень орлан перебуває під наглядом у “Садибі Нюшанік”, і його стан стабілізується. Птах повільно, але впевнено одужує.

Орлани-білохвости – символ дикої природи й сили, але водночас — надзвичайно вразливі. Історія порятунку цього птаха — нагадування, що навіть серед звичних лісових стежок можуть траплятися рідкісні зустрічі. І як добре, що є люди, які не проходять повз.

Орлан-білохвіст (Haliaeetus albicilla) — птах ряду соколоподібних родини яструбових. Це найбільший орел Європи. В Україні занесений до Червоної книги як вид, що зникає. Відновлення популяції вимагає постійної охорони та уваги.

Як розповідало BitukMedia, у Центрі порятунку та реабілітації диких тварин у Горішніх Плавнях сталася зворушлива лебедина історія.

Однакові калорії – різний результат: що насправді заважає схуднути

0
Вівчарський пиріг (cottage pie) — листкова запіканка з баранини і з покриттям з картопляного пюре, традиційна страва британської кухні. Фото - BBC/Food

Хочеш схуднути – забудь про “здорову” запаковану їжу. Вона може виглядати красиво, але насправді… стримує втрату ваги. Британське дослідження довело, що навіть вівсяний батончик не зрівняється з тарілкою домашньої пасти.

Про це розповідає The Guardian.

Готувати вдома з простих інгредієнтів — найефективніша стратегія для схуднення. Це підтверджує нове дослідження науковців з Університетського коледжу Лондона (UCL) та Національної служби охорони здоров’я Великої Британії, опубліковане в журналі Nature Medicine.

Учасники експерименту протягом восьми тижнів дотримувалися двох різних раціонів, що мали однакову поживну цінність. Одна група харчувалася ультрапереробленими продуктами: батончиками, запакованими готовими обідами та напівфабрикатами. Інша – мінімально переробленими стравами, як-от вівсянка, настояна в молоці з натуральним йогуртом, чи домашня паста болоньєзе.

Наприкінці випробування учасники “домашньої” групи втратили вдвічі більше ваги, ніж ті, хто дотримувався першої дієти.

“Це дослідження показує, наскільки сильним є вплив саме ступеня обробки їжі, а не тільки вмісту жиру, солі чи цукру”, — коментує професор Кріс ван Тюллекен, співавтор дослідження та книги Ultra-Processed People.

Що таке мінімально перероблена їжа? Це продукти, які майже не змінені з моменту вирощування або виробництва: овочі, фрукти, цільнозернові крупи, м’ясо, риба, натуральний йогурт тощо.

Ультраперероблені продукти (УПП), навпаки, проходять численні технологічні етапи, містять емульгатори, барвники, ароматизатори й інші добавки, яких ніколи не знайдеш на домашній кухні.

Хоча обидві дієти були розраховані згідно з національними порадами зі здорового харчування (Eatwell Guide), різниця була суттєвою:

Учасники, які дотримувалися дієти УПП, споживали на 120 калорій менше, ніж звичайно, і в середньому втрачали 1% ваги за час дослідження. Учасники, які дотримувалися дієти з мінімальною обробкою, споживали на 290 калорій менше та в середньому втрачали 2% ваги, здебільшого за рахунок жирової тканини. Якщо ці темпи утримувати рік, чоловіки потенційно можуть втратити 13% ваги, жінки — 9%.

Цікаво, що учасники також заповнювали анкети щодо харчових потягів. Ті, хто харчувався натуральною їжею, мали менше бажання “згрішити” з фастфудом і краще контролювали апетит – попри те, що зазвичай дієта навпаки сприяє посиленню тяги.

Автори дослідження радять урядам звертати увагу не лише на вміст нутрієнтів у продуктах, а й на ступінь обробки. Серед запропонованих кроків:

  • попереджувальні наліпки на упаковках,
  • обмеження реклами шкідливої їжі,
  • податки на УПП та субсидії на натуральні продукти.

“Поточна криза вартості життя змушує людей обирати дешевші, але менш здорові продукти. Якісна їжа коштує вдвічі дорожче, ніж ультраперероблена”, — зазначає співавтор дослідження, доктор Адріан Браун.

Як виглядало меню?

Мінімально перероблена дієта:

  • Сніданок: вівсянка з яблуком і корицею, настояна протягом ночі
  • Обід: курка по-мексиканськи з салатом і коржиком
  • Вечеря: домашній вівчарський картопляний пиріг з м’ясом, зелена квасоля і кукурудза

Дієта на УПП:

  • Сніданок: енергетичний батончик з вівсянкою і фруктами
  • Обід: готовий обід-ланч (сендвіч з куркою тіка)
  • Вечеря: запакований готовий картопляний пиріг з овочами.

Як розповідало BitukMedia, вчені розробили новий вид гастробалона. Його можна надувати та здувати всередині шлунка і таким чином запобігати переїданню. Ба більше – допомогти пацієнтові скинути вагу. Як показали випробування, нова динамічна система OSIRIS знижує обсяг з’їденого на 60%.

Нове життя після втрати: лебідь-одинак об’єднав родину з лебідкою Софійкою

0
Фото - Артур Шабліян/ Facebook

Спершу він ішов по асфальту з пораненими крилами – серед машин, людей, ризику. Вів за собою чотирьох лебедят, які дивом лишилися живими. А тепер живе з ними у теплі, затишку та несподіваному родинному колі. У Центрі порятунку та реабілітації диких тварин у Горішніх Плавнях сталася зворушлива історія про втрату, виживання та нову надію.

Неймовірним продовженням лебединої історії поділився головний лікар ГО “Центр порятунку та реабілітації диких тварин” Артур Шабліян на своїй сторінці у Facebook.

За його словами, нещодавно до них потрапив самотній тато-лебідь із пораненими крилами. Він вів за собою чотирьох лебедят: птахи чимчикували через дорогу, наражаючи себе на небезпеку.

Фото – Артур Шабліян/ Facebook

Родину врятували і розмістили у Центрі на Полтавщині. Тато-лебідь проходив лікування: йому щодня обробляли рани, він отримував знеболювальні, антибіотики та догляд, а лебедята адаптувалися до безпечного середовища. Тато-охоронець пильно стежить, щоб до малих ніхто не підходив.

“Поруч, в окремому вольєрі, вже деякий час перебувала інша підопічна – лебідка Софійка, яку нам передали військовослужбовці. Вона також проходить відновлення, і вольєри тата й Софійки стояли поруч, розділені перегородкою. І от вночі трапилось щось неймовірне…”, – пише Артур Шабліян.

Тато-лебідь, зламавши перегородку вольєру, прорвався до Софійки і перевів до неї своїх пташенят. “Він не просто шукав безпечного місця – він наче відчув, що саме там на них чекає спокій і підтримка”, – зауважує ветеринар. І Софійка – прийняла їх!

Без страху, без агресії, лагідно і з обережністю. Вона почала ходити разом із лебедятами, спостерігати за ними й навіть, здається, допомагати їхньому татові у догляді.

Фото – Артур Шабліян/ Facebook

Нині тато-лебідь добре їсть, його рани загоюються. Малюки активні, щасливі, граються, а поруч — спокійна Софійка, яка стала для них рідною. “Це диво, яке важко описати словами”, – каже Артур Шабліян.

Ветеринарам вже відомо, лебедят було семеро — цю інформацію підтвердили люди, які бачили всю родину ще раніше, на базі відпочинку, неподалік місця, де знайшли пораненого тата з чотирма пташенятами. Зараз вже зрозуміло, що родина розділилась. І стали з’являтись нові свідки, які розповіли, що бачили маму-лебідку, яка йшла в напрямку води, а “троє лебедят залишились позаду, на дорозі… самі…”.

За словами головного лікаря, ці троє малюків, можливо, і досі блукають десь неподалік, без мами, без їжі і без води. Їх розшукують, але поки безуспішно.

Як розповідало BitukMedia, раніше цього місяця в цьому Центрі ветеринари провели складну операцію юному лелеці, який зламав ногу після падіння з гнізда внаслідок буревію на Кіровоградщині. Птах отримав допомогу в Горішніх Плавнях, де нині перебуває під наглядом.

Вовки, біжіть! Хижаків відлякують голосами Скарлет Йоганссон і Адама Драйвера (ВІДЕО)

0
Фото - WSJ

У США винайшли незвичний, але дієвий спосіб захисту худоби від вовків. На допомогу прийшли дрони, які лякають хижаків не лише світлом, але й записом емоційної сварки з фільму “Шлюбна історія”. Так, Міністерство сільського господарства США дійсно використовує голоси Скарлет Йоганссон і Адама Драйвера, щоб тримати вовків на відстані.

Про це розповідає Huffpost.

Міністерство сільського господарства США (USDA) застосовує нестандартну, але ефективну тактику для захисту худоби від сірих вовків. Ці хижаки з американського Заходу останнім часом серйозно дошкуляють фермерам: вони буквально влаштовують собі “шведський стіл” із телят і овець.

“Це як проїхатись через Burger King — усе готове до вживання”, — описала ситуацію власниця ферми Prather Ranch у Північній Каліфорнії Мері Рікерт. За її словами, вовки вже знищили до 40 телят. Але вбивати хижаків не можна – вони занесені до переліку видів під загрозою зникнення.

Тож Міністерство вдалось до креативу. Агентство випробовує дрони з прожекторами, гучномовцями та “тепловізорами, які можуть виявити будь-якого вовка, що ховається в темряві”. Коли такий безпілотник помічає вовка біля ранчо, він вмикає світло та динамік, щоб налякати тварину та загнати назад у ліс. Звичайні сигнали на кшталт пострілів чи феєрверків доповнили нестандартними: рок-хітом Thunderstruck гурту AC/DC, а також сценами сварки з фільму “Шлюбна історія” (Marriage Story) (2019), де герої у виконанні Скарлет Йоганссон і Адама Драйвера голосно з’ясовують стосунки.

“Мені треба, щоб вовки зрозуміли — люди це небезпечно”, – розповів журналістам керівник районного управління сільського господарства США на ім’я Пол Вулф (так, саме Wolf, “вовк”). І хоч усе це звучить як сценарій для комедії, метод працює.

Як пише The Wall Street Journal, у штаті Орегон, де за 20 днів вовки вбили 11 корів, після запуску “емоційних дронів” за 85 днів загинули лише дві. Виходить, що акторська майстерність Йоганссон і Драйвера в буквальному сенсі рятує життя.

“Шлюбна історія” розповідає про пару, яка переживає важке розлучення, одним із найскладніших питань якого є встановлення опіки над їхнім сином.

Фрагмент, який звучить із динаміків, — знаменитий момент емоційного вибуху між персонажами:
– “Ти мене газлайтиш! Ти — грьобаний покидьок!” – кричить героїня Йоганссон.
– “Я був крутим і хотів трахати всіх підряд, але не зробив цього!” – репліка Драйвера.

Ця сцена, за словами режисера Ноа Баумбака, передає “втрату голосу, суті й орієнтирів” пари — і саме це, виявляється, може непогано працювати на природі. Вовки, ймовірно, не фанати голлівудських драм.

Хоч метод виглядає дещо абсурдно, його ефективність вражає. І хто знає — можливо, наступного разу дрони візьмуть на озброєння ще й Шекспіра?

Як розповідало BitukMedia, в Єллоустоуні (США) через жорстоку сутичку з конкурентами загинула 11-річна одноока альфа-вовчиця. Вона була на чолі зграї з 36 тварин. Самиця не мала імені, але за життя встановила одразу кілька рекордів для свого виду.

“Мангуст” проти “шахедів”: в Україні створили багаторазовий дрон-перехоплювач

0
Фото - Прототип "Мангуста" на випробуваннях, фото надане компанією

Одеське КБ “Технарі” представило інноваційного “Мангуста” – багаторазовий дрон-перехоплювач із реактивним двигуном та автоматичним донаведенням. Розробку вже готують до бойових випробувань, а військові зенітно-ракетних бригад буквально стоять у черзі.

Про це розповідає Defender Media.

Українські інженери з конструкторського бюро “Технарі” вийшли на новий рівень у боротьбі з дронами-камікадзе Shahed. Після гучних успіхів з додатком “єППО” та іншими цифровими і хардверними рішеннями для Сил оборони, команда створила власний багаторазовий дрон-перехоплювач “Мангуст” (Mongoose).

Із запитом створити “літалку” для збиття “шахедів” до одеських інженерів звернулися представники зенітно-ракетних бригад, з якими активно співпрацюють “Технарі”.

Новинка має реактивний двигун, систему автоматичного донаведення на ціль і дробовий заряд. За задумом розробників, “Мангуст” підлітатиме до “шахеда”, стрілятиме по його двигуну або гвинту, а потім або продовжуватиме місію, або повертатиметься на базу для дозаправки й перезарядки.

“Ми не вірили в дрони-камікадзе. Вони одноразові, повільні, потребують стільки ж операторів, скільки ворог запускає “шахедів”, і не витримують економічного навантаження, — пояснює CEO “Технарів” Геннадій Сульдін. — Тому ми зробили “Мангуста” багаторазовим, швидким і здатним виводити з ладу кілька цілей за одну місію”.

Заявлена швидкість новинки – до 310 км/год (цього вистачає, щоб наздогнати нинішні версії дронів, таких як “шахед” або “герань”, – ред.), бойовий радіус – близько 12 км, максимальна висота польоту – 5000 м. Система донаведення орієнтується на тепловий слід “шахеда”, захоплює ціль на відстані до 200 м. За словами Сульдіна, після захоплення цілі на такій дистанції участь оператора вже не потрібна: подальше зближення й атака відбуваються автоматично. Зброя – багатоствольний дробовик, який стрілятиме в двигун або гвинт ворожого безпілотника. Сульдін стверджує, що цього буде достатньо, аби вивести з ладу російсько-іранський дрон.

“Мангуст” уже готовий до передачі у зенітно-ракетні бригади для тестування. За словами Сульдіна, прототипи чекають щонайменше шість військових підрозділів. “Замкомандира однієї з бригад телефонує мало не щоранку і питає, як там їхня “літалка”, і коли ми нарешті її відправимо”, – каже Геннадій Сульдін.

Після успішних випробувань дрон запустять у серійне виробництво, для цього “Технарі” залучатимуть сторонні виробничі компанії. Наразі вартість “Мангуста” не розголошують.

Розробники стверджують: один “Мангуст” здатен знищити до 10–12 “шахедів” за свій життєвий цикл. А це означає не лише ефективність, а й економію в порівнянні з одноразовими засобами.

За інформацією Defender Media, “Технарі” вже залучили інвестиції для подальшої розробки і масштабування “Мангуста”. Якщо серійне виробництво запуститься на повну, кілька тисяч “Мангустів” потенційно можуть замінити сотні тисяч дронів-камікадзе. Українська інженерна відповідь масовим атакам “шахедів” набирає висоти і швидкості.

Як розповідало BitukMedia, український безпілотний літальний апарат R-34-T офіційно допущено до експлуатації у підрозділах Сил оборони України. Він здатний здійснювати лазерне цілевказання для високоточної стрільби військових.

Український хлопець підкорив Японію — тепер ім’я Євгена Грицькова увійшло до Книги рекордів України

0
Фото - Лана Вєтрова/ Facebook

Йому лише 12, але на майданчику – справжній воїн. Харків’янин Євген Грицьков став першим українцем, який здобув перемогу на одному з найпрестижніших дитячих турнірів з сумо в Японії. Ця сенсаційна перемога принесла йому не лише золото, а й новий національний рекорд.

Про це повідомила керівниця Національного реєстру рекордів України Лана Вєтрова.

Українець Євген Грицьков — тепер офіційний рекордсмен. На відкритті змагань з боксу за Кубок міського голови Харкова Ігоря Терехова урочисто оголосили про нову номінацію: “Наймолодший чемпіон національних дитячих змагань з сумо в Японії”.

Фото – Лана Вєтрова/ Facebook

Перемогу Євген здобув ще 4 серпня 2024 року на турнірі Wanpaku Sumo у Токіо, коли йому було 11 років і 6 місяців. Це один із найпрестижніших чемпіонатів дитячого сумо в Японії, і тріумф українця на ньому став справжньою сенсацією для країни, де сумо є національним надбанням.

Фото – Лана Вєтрова/ Facebook

Юний рікісі (або сумоторі) дотримався усіх традицій — перед боєм, як і годиться, посипав сіллю глиняне дохьо (ринг), виявивши повагу до давніх ритуалів японського бойового мистецтва. Але перемогу йому принесла не лише повага до традицій, а й регулярні тренування, витримка та справжній бойовий дух.

Харківський чемпіон неодноразово демонстрував, що попри свій вік, має вдачу і силу, що варті визнання навіть у самій Японії.

Як розповідало BitukMedia, семирічна Анастасія Горбацевич із Запоріжжя стала наймолодшою повітряною гімнасткою України, яка виконала трюк вис на одній п’яті під куполом цирку. Досягнення дівчинки зафіксували у Національному реєстрі рекордів.

73-річний американець смажить м’ясо на матчах ФК “Ужгород” за донат для ЗСУ

0
Фото - СУСПІЛЬНЕ УЖГОРОД

73-річний волонтер із США Джим Сліз переїхав в Україну за покликом серця і тепер смажить м’ясо на грилі під час футбольних матчів в Ужгороді. Це його спосіб зібрати гроші для української армії. За кожним словом і жестом Джима – щира любов до України.

Історію Джима розповіло Суспільне Ужгород.

Волонтер Джим Сліз – американський пенсіонер, який обрав Ужгород своїм домом. Ба більше – місцем служіння. Разом із дружиною він переїхав із США, аби допомагати українцям у найважчий період.

“Ми приїхали, бо Бог сказав приїхати сюди і допомагати”, — зізнається волонтер. Нині подружжя працює у благодійному фонді “Сім’я Христа”, який очолює президент ФК “Ужгород” Рудольф Балажинець. Джим і його команда підтримують дитбудинки, військових та реалізують гуманітарні ініціативи.

Його волонтерство почалося ще в 1995-му з кількох валіз ліків. А у 2011-му, після 30 років за кермом шкільного автобуса, Джим завершив трудову діяльність та переїхав до України. “У мене п’ятеро дітей і 14 онуків. Обожнюю свою сім’ю”, — каже чоловік.

Останнім часом Джима можна побачити на матчах ФК “Ужгород”, де він готує м’ясо на грилі — не для продажу, а заради допомоги армії. Так було й під час поєдинку “Ужгород” — “Скала 1911”, коли Сліз із командою приготували 50 кг курячих стегон. Біля мангалу стояла скринька для донатів — кожен уболівальник міг зробити свій внесок.

“Це простий спосіб підтримати клуб, поспілкуватися з ужгородцями і зібрати гроші для наших героїв. Усе пройшло чудово: було багато людей і чудова атмосфера”, — ділиться враженнями Джим.

Він каже, що надзвичайно цінує можливість говорити з українцями, бо вважає їх “прекрасною нацією”. А повертаючись до США, привозить з собою історії про незламність українського народу, щоб протистояти брехні кремлівської пропаганди. “Ми з вами, українці!” — каже Джим Сліз.

Як розповідало BitukMedia, латвійський альпініст і військовий зібрав понад 15 тис. доларів українським медикам.

Розділити щастя й витрати: новий сервіс продає місця на весілля незнайомцям

0
Фото - perfectpariswedding.com

Запрошення на весілля по 150 євро. Але це не просто жарт чи фільм, а новий сервіс, який вже працює. Першими цією послугою скористалася пара з Парижа.

Про це розповідає The Guardian.

Коли акторка Дженніфер та її наречений Пауло планували своє серпневе весілля, вони й уявити не могли, що в їхній особливий день до них завітають п’ятеро абсолютно незнайомих людей. Але тепер – це факт: їхнє святкування стане першим у Франції, на яке гості зможуть… купити собі місце за столом. Все через спеціальний додаток Invitin, який пропонує парам продавати квитки на свої весілля незнайомцям, аби частково покрити витрати.

48-річна Дженніфер і 50-річний Пауло, які познайомилися під час пандемії в додатку для знайомств і виховують півторарічного сина, одружаться в маєтку під Парижем. Серед 80 гостей і 15 дітей буде п’ятеро чужинців, які заплатили по 150 євро за участь у церемонії, живу музику, вечерю з вибором страв (без м’яса, бо наречена вегетаріанка) та танці до ранку.

“Справа не лише у грошах. Це крапля у морі порівняно із загальними витратами. Хоча, звичайно, це допоможе покрити частину витрат на декор чи сукню. Але головне, що нам усім буде дуже весело. Ми екстраверти та відкриті до нових форматів та ідеї ділитися такими моментами”, – пояснює Дженніфер. Крім того, закохані розраховують, що п’ятеро платних гостей внесуть різноманітність та оживлять атмосферу для решти запрошених. “У нас на весіллі буде набагато більше подруг, ніж вільних чоловіків. Ми подумали, що це допоможе трохи врівноважити ситуацію”, – сказала вона.

Молодята можуть самостійно обирати гостей через додаток Invitin, переглядати профілі й затверджувати кандидатів. Єдина умова – дотримання дрескоду (в даному випадку – “елегантно і зі смаком”), правил поведінки та заборона на публікацію фото без дозволу.

Однією з перших “платних” гостей стала 29-річна Лорен з чоловіком. Вони щойно самі відгуляли весілля і вирішили, що хочуть побувати ще на чиємусь. “У мене маленька родина, тому нечасто буваю на весіллях. Це шанс побачити нові традиції, декор, музику, поспілкуватися з людьми”, – зізнається жінка.

Лорен каже, що вони з чоловіком ставитимуться до весілля “як до справжнього”: вдягнуться святково, візьмуть невеликий подарунок і, можливо, потраплять на весільне фото: “Це трошки дивно, але цікаво”.

Авторка ідеї колишня модель Катя Лекарскі каже, що надихнулася випадковою розмовою з дочкою: “Моя п’ятирічка запитала: чому ми не запрошені на весілля? І я подумала – а якщо б ми могли купити запрошення?” Так народився Invitin – платформа, що поєднує молодят та охочих побенкетувати, навіть якщо вони не знають одне одного.

Квитки обійдуться у середньому 100–150 євро, а на весіллі може бути 5–10 платних гостей. Незважаючи на “дивність” послуги, подібна пропозиція знайшла відгук у наречених. Зараз платформа тільки починає працювати: поки шість пар зголосилися взяти участь у новому форматі. Ідея вже знайшла перших ентузіастів, зокрема серед молодих пар і навіть однієї пари, яка готується оновити обітниці у похилому віці.

“Ми всі маємо щось унікальне, що можемо дати світові. І навіть весілля можна зробити несподівано надихаючим”, – переконана Дженніфер.

Як розповідало BitukMedia, закохана пара із американського штату Колорадо Різ Вінч і Дейтон Труітт взяла участь у шлюбній церемонії, де роль священника виконав штучний інтелект Chat GPT. Ідею подав батько нареченої.