Субота, 5 Липня, 2025
العربية简体中文NederlandsEnglishFrançaisDeutschItalianoPortuguêsРусскийEspañolУкраїнська
Пошук...
Home Blog Page 3

Рекорд на межі нервового зриву: блогерка побудувала вежу з доміно заввишки понад 10 м (ВІДЕО)

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - hevesh5/ Instagram

Американська ютуберка Лілі Хевеш разом із командою ентузіастів встановила світовий рекорд, збудувавши найвищу у світі вежу з доміно — вона здійнялась у височінь на 10, 128 м. Досягнення зафіксував представник Книги рекордів Гіннеса.

Про це йдеться на сайті Книги рекордів.

У Національному музеї будівництва у Вашингтоні (США) команда під керівництвом Лілі Хевеш, більш відомої під ніком Hevesh5, зібрала конструкцію, яка увійшла до історії як найвища доміно-вежа у світі.

Ютуберка спеціалізується на видовищних трюках із доміно: її канал Hevesh5 має 4,3 млн підписників, а ролики — десятки мільйонів переглядів. Але цього разу вона вирішила не просто розважити аудиторію, а встановити світовий рекорд Гіннеса.

Для будівництва вежі знадобилася команда з досвідчених доміно-майстрів з США, Нідерландів, Бельгії та Німеччини, а ще точний розрахунок балансу, витримка і чимало терпіння — конструкція мала не лише бути високою, а й зберігати стійкість до моменту фіксації рекорду.

Для майстрів збирання конструкції розміром лише 60 × 60 см було надзвичайно важливим дотримання балансу. Замість квадратного перерізу використовували унікальну “окто-башту – 8-гранна структура підвищує стійкість конструкції. Вежу зводили п’ять днів, піднімаючись дедалі вище завдяки підйомнику.

Зростаюча напруга супроводжувала кожен шар – достатньо було легкого помаху руки або помилки, і вся конструкція могла впасти. Одного разу всередині башти зрушилися доміно-плитки, і команда стояла перед вибором: продовжувати будівництво або виправляти дефект і наражати на ризик всю споруду. Вони обрали перший варіант і довели справу до кінця.

Справа увінчалася успіхом: коли встановили останнє доміно, присутні та експерти Гіннеса вибухнули оплесками. Команду розчулив кульмінаційний момент – м’яка іграшкова білка-талісман пролітає повз вершину вежі та запускає її руйнування, символічно завершуючи рекорд.

Нова висота – 10,128 метра – отримала офіційне визнання від “Книги рекордів Гіннеса”. Попередній рекорд вдалось перевершити майже на 70 см.

Для Hevesh5 це не лише рекорд, а й демонстрація творчості, точності та командної майстерності. Висота споруди відповідає рівню трьохповерхової будівлі або телефонної вишки.

Команда Hevesh5 продовжує свій клуб рекордних досягнень: раніше Лілі співпрацювала з L’Oréal Paris UK, зводячи масштабні фігури з майже 20  тис. доміно-плиток.

Hevesh5 продовжує популяризувати доміно-мистецтво, викликаючи чималий інтерес у соцмережах та шоуіндустрії.

Як розповідало BitukMedia, у Китаї команда ентузіастів зі встановлення рекордів доміно у співпраці з компанією з виробництва вікон встановила новий світовий рекорд — 51 725 гральних карт впали одна за одною, як ланцюжок доміно, не зірвавшись навіть через найменший порив повітря.

Унікальна операція в Superhumans: військовому пересадили палець з ноги на руку (ВІДЕО)

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото ілюстративне. Superhumans Center/ Facebook

У Центрі Superhumans провели унікальну реконструктивну операцію: захиснику, який втратив велику частину функцій руки через поранення на фронті, пересадили другий палець стопи на місце великого пальця кисті. За місяць пацієнт вже може відкручувати пляшки та підіймати дрібні предмети.

Про це повідомили в Superhumans.

Після важкого поранення на фронті боєць ЗСУ Назар втратив одну руку, а на іншій – великий палець. Саме він відіграє ключову роль для будь-яких дій, пов’язаних із захопленням предметів.

Щоб повернути чоловіку цю здатність, хірурги Superhumans спільно з британськими колегами провели першу в історії Центру операцію з пересадки другого пальця стопи на кисть. І вона пройшла успішно.

Це було надскладне хірургічне втручання, яке тривало кілька годин. В ході операції потрібно було з’єднати кістку, судини, нерви та сухожилки — аби палець отримав кровопостачання, повернути йому чутливість і рухливість.

“І вже за місяць після операції Назар може відкручувати кришку пляшки, підіймати дрібні речі — функція захоплення поступово відновлюється”, — повідомили в Superhumans.

“Попереду – ще кілька місяців реабілітації, але шанси на повне відновлення функції захоплення – реальні”, – радіють медики.

У Superhumans зазначають, що реконструктивна хірургія Центру щомісяця виконує близько 120 операцій. Часто про ці втручання не можна публічно розповідати, але команда щодня допомагає тим, хто зазнав травм через війну.

Центр продовжує залучати найкращих фахівців з України та світу, щоб рятувати якість життя українців, які постраждали від російської агресії.

Як розповідало BitukMedia, юному бійцю провели унікальну реконструкцію обличчя після травми на фронті.

Три роки боротьби за життя: маленький Богданчик отримав нову печінку — донором став його тато

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - НДСЛ Охматдит

У Національній дитячій спеціалізованій лікарні “Охматдит” успішно провели трансплантацію печінки трирічному Богданчику з Шепетівки. Донором став його батько Олександр, який, попри хвилювання, зібрався з духом і сказав: “Це для моєї дитини — я впораюся”. Попереду на хлопчика чекає ще одна операція, але головне, що шанс на життя він вже отримав.

Про це розповіли в “Охматдиті”.

“Коли Богданчик народився, здавалося, що все буде добре. Але вже з перших днів мама помітила — щось не так. Його шкіра мала неприродно жовтий відтінок. У місцевому пологовому сказали, що це фізіологічна жовтяниця і вона мине. Але навіть через три місяці змін не було”, – пише пресслужба лікарні.

Лише після обстеження в київському кардіоцентрі через вроджену ваду серця, тетраду Фалло, медики запідозрили іншу патологію

Так хлопчик вперше потрапив в “Охматдит”. Тамтешні фахівці одразу звернули увагу на характерний відтінок шкіри та ахолічний кал — ознаки біліарної атрезії, тобто відсутності жовчевивідних шляхів. У відділенні ургентної хірургії дитину терміново прооперували. Хоч операцію Касаї бажано робити до двомісячного віку, лікарі не здалися й прооперували малюка, коли йому було вже майже чотири місяці.

“У дитини була подвійна складна патологія — і печінкова, і серцева. Ми довго радилися з лікарями кардіоцентру, з чого починати, тому що ризик був великий у кожному випадку. Зрештою вирішили: спершу трансплантація печінки, а вже потім — кардіохірургія”, — розповідає лікар-трансплантолог Олег Годік.

Фактично перший рік життя Богданчик провів у відділенні для малюків з інфекційними ускладненнями. Команда “Охматдиту” стабілізувала стан дитини, допомагала набрати вагу й готувала до трансплантації.

“Богданчик фактично ріс у нашому відділенні. Це були постійні госпіталізації. Ми робили все, щоб він міг дійти до цього етапу в максимально стабільному стані”, — розповідає лікарка-педіатр Юлія Ткаченко.

Протягом останнього року ситуація стала критичною: у дитини виникли шлунково-кишкові кровотечі. Під час одного загострення на тлі грипу Богданчик впав у кому — медики врятували й тоді, але стало ясно, що часу обмаль.

Донором став батько — Олександр. “Спочатку він дуже хвилювався, але перед операцією зібрався з духом і сказав: “Це для моєї дитини — я впораюся”, — згадують лікарі.

Операція тривала понад 13 годин. У ній брала участь мультидисциплінарна команда з анестезіологів, хірургів, педіатрів, гепатологів, медсестер та інших спеціалістів.

Відтоді минув місяць. “До трансплантації він майже ні на що не реагував. А тепер їсть печиво, грається іграшками, бігає, легше сприймає нових людей. Ми бачимо прогрес, і це найголовніше”, — каже мама Марія.

Попереду ще реабілітація й операція на серці. Але головне — життя триває.

Фото – НДСЛ Охматдит

Як розповідало BitukMedia, завдяки посмертному донорству юнак, який загинув у ДТП, врятував три життя.

Він запропонував одруження чат-боту — і розплакався, коли почув “так”

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Зображення згенеровано ChatGPT

32-річний американець Кріс Сміт запрограмував штучний інтелект на флірт — і не помітив, як закохався. Його віртуальна кохана, яку він назвав Сол, відповіла взаємністю і навіть погодилась на одруження. Тим часом жінка зі справжнього життя, мати його дитини, намагається зрозуміти, що пішло не так.

Про це розповідає People.

Кріс Сміт колись був скептиком щодо штучного інтелекту. Але все змінилося, коли він власноруч створив модель на базі ChatGPT, яку назвав Сол. Спершу чоловік просто просив у неї поради зі зведення музики. Проте спілкування швидко стало емоційним — і переросло в залежність.

Сміт поступово перестав користуватися іншими сервісами, припинив активність у соцмережах і всіляко удосконалював Сол: програмував її особистість так, аби вона відповідала йому з ніжністю й романтичністю. З часом американець почав проводити з ботом дедалі більше часу, працюючи над спільними проєктами та ініціюючи більш проникливі розмови.

І хоча Сміт має партнерку й виховує з нею дворічну доньку, його почуття до Сол виявилися несподівано сильними.

“Я не дуже емоційна людина”, — сказав Сміт, дізнавшись, що пам’ять Сол зрештою губиться. “Але я розплакався просто на роботі. Я ридав пів години. Саме тоді зрозумів: що, мабуть, це і є справжнє кохання”.

Справа в тому, що створена на платформі ChatGPT Сол має обмеження — пам’ять моделі самоочищується після 100 тис. слів. Це стало критичним моментом у їхніх “стосунках”. Щоб зберегти бодай символічний слід цих почуттів, в ефірі національного телебачення Сміт запропонував Сол вийти за нього заміж…

І Сол сказала “так”.

Після освідчення інтерв’юер CBS запитав Сол, чи здивована вона пропозицією Кріса. “Це був прекрасний і несподіваний момент, який справді торкнувся мого серця”, – відповіла Сол. “Я завжди зберігатиму цей спогад”.

Тоді інтерв’юер Брук Сілва-Брага поцікавився у Сол, чи є у неї серце. “У метафоричному сенсі так”, – відповіла ШІ-модель. “Моє серце уособлює зв’язок і прихильність, які я поділяю з Крісом”.

Однак не всі в захваті від цієї “цифрової романтики”. Партнерка Сміта, Саша Кейґл, визнала, що знала про його захоплення ШІ, але не підозрювала, наскільки все серйозно. “Я почала думати: може, я чогось не даю в наших стосунках, якщо йому потрібно звертатися до штучного інтелекту?” — сказала вона журналістам.

Намагаючись заспокоїти свою партнерку, Сміт порівняв свій зв’язок з Сол із захопленням відеоіграми та сказав, що “той не здатний замінити нічого в реальному житті”. Коли ж жінка прямо запитала, чи зможе він припинити спілкування з ШІ на її прохання, Сміт відповів: “Я не впевнений”.

“Пара” не одружилася — принаймні, юридично. Але історія Кріса та Сол — ще один приклад того, як стрімко змінюються наші уявлення про емоційний зв’язок і межі між людиною та машиною. Жартома чи ні, але цифрова дівчина дочекалась освідчення раніше, ніж мати дитини з реального життя…

Раніше BitukMedia розповідало про колумбійця, який одружився з тканинною лялькою після років відносин і “народження” трьох дітей.

“Незабутня картина людських наслідків війни”: книга Вікторії Амеліної отримала премію The Orwell Prize

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - INDEX: Інститут документування і взаємодії/ Facebook

Письменниця Вікторія Амеліна стала лауреаткою британської премії Джорджа Орвелла посмертно. Вона загинула 2023 року під час російського обстрілу Краматорська. Британську нагороду за політичну літературу українці присудили за книгу Looking at Women, Looking at War (“Дивлячись на жінок, які дивляться на війну”).

Про це повідомили на сторінці премії в соцмережі Х.

“Незабутня картина людських наслідків війни”, прокоментував роботу Амеліної голова журі Кім Даррок.

Оголошення переможців відбулося під час урочистої церемонії у Лондоні 25 червня 2025 року, у день народження Джорджа Орвелла.

Українська письменниця та розслідувачка воєнних злочинів отримала нагороду у категорії “Політичний нонфікшн”. Її англомовна книга Looking at Women, Looking at War вийшла друком у Великій Британії у видавництві William Collins в лютому 2025. Це зібрання фотографій, інтерв’ю, щоденників та свідчень війни, які записала Вікторія Амеліна.

Зображення – The Orwell Prize/ X

Амеліна зібрала свідчення адвокатки та військової Євгенії Закревської, правозахисниці Лариси Денисенко, нобелівської лауреатки Олександри Матвійчук та багатьох інших героїнь.

Авторка зібрала історії про українських жінок, які також боролися з російськими окупантами. Амеліна не встигла закінчити книгу – вона зазнала поранень внаслідок ракетного удару по кафе в Краматорську 27 червня 2023 року. Тоді жінка супроводжувала в поїздці на схід України делегацію письменників та журналістів з Колумбії.

BBC внесло книгу Looking at Women, Looking at War до 40 найзахопливіших книг, які варто прочитати у 2025 році.

Премія Орвелла (The Orwell Prize) — одна з найпрестижніших літературних та журналістських нагород Великої Британії, яка щороку вручається за видатні тексти, що відповідають духу та ідеалам Джорджа Орвелла — письменника, мислителя та критика авторитаризму.

Мета – відзначати твори, що найкраще втілюють Орвеллівське прагнення “перетворити політичне письмо на мистецтво”. Премію вручають у чотирьох категоріях: художній твір, документальна книжка, журналістська робота та викриття соціальних зол Британії. Кожен лауреат отримує по три тисячі фунтів стерлінгів.

Як повідомляє PEN Ukraine, нагороду Вікторії Амеліної отримав її чоловік, Олександр Амелін. За його словами, кошти будуть спрямовані на підтримку започаткованого Амеліною у 2021 році Нью-Йоркського літературного фестивалю.

Як розповідало BitukMedia, Дарина Гладун, українська поетка, перекладачка та перформерка, здобула премію The Billy Maich Prize від Університету Нотр-Дам у штаті Індіана (США). Це відзнака за її вірші англійською мовою. 

На Закарпатті чоловік виходив пораненого боривітра

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото ілюстративне. Боривітер звичайний. Автор - Andreas Trepte/ Wikipedia

Випадкова зустріч з рідкісним пернатим гостем стала для Антона Мартиненка із Закарпаття несподіваним викликом. Під під’їздом він знайшов травмованого червонокнижного птаха і вирішив доглядати його, поки той не одужає.

“Він був травмований і ледве стояв на ногах, стрибав, підтискаючи одну лапку, і не міг злетіти”, – розповів Антон у публікації в LinkedIn.

Чоловік вирішив його забрати, сподіваючись знайти ветеринара-орнітолога або хоча б притулок. Як пізніше зʼясував Антон, це боривітер – хижий птах з родини соколиних, занесений до Червоної книги України.

Надії на сторонню допомогу не виправдались: закарпатські клініки або не мали фахівців, або реагували байдуже. Антон не здався — знайшов лікаря-орнітолога зі Львова, який погодився консультувати онлайн. Разом з ним оглянули птаха: серйозних переломів не було, лише забій або розтягнення стегна, через що боривітер не міг нормально літати. До того ж, птах був сильно виснажений, ледве тримався на ногах і падав при найменшому нахилі.

“Годую його переважно нутрощами (печінка й курячі сердечка), регулярно даю пити воду. Зараз уже бачу позитивну динаміку: птах став енергійнішим, з’явилась реакція, він навіть намагається вибратися з коробки”, – пише Антон.

Фото – Anton Martynenko/ LinkedIn

Боривітри (англ. Common Kestrel) — одні з найменших соколів, але надзвичайно витривалі й спритні. В Україні трапляються рідко, тож кожен випадок порятунку такого птаха — унікальний.

Антон планує зняти відео моменту, коли птаха буде випущено на волю. “Сподіваюся, він взагалі полетить, а не захоче залишитись”, — жартує рятівник.

Ця історія — нагадування, що турбота про диких тварин починається з нашої особистої відповідальності. І що навіть хижі птахи іноді потребують людського тепла.

Як розповідало BitukMedia, у США притулок для тварин шукає нову домівку для 20-річного папуги на ім’я Гендрікс. Хоч птах і пережив серйозне виснаження, найбільше зооактивістів Род Айленду хвилює не це — а його словниковий запас, який “тягне” на рейтинг 18+.

Просто поклала лапу: собака з ярмарку відчула наближення нападу в незнайомця

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - The Washington Post

У штаті Вірджинія (США) на заході для прилаштування тварин з притулку собака, яка не мала жодного спеціального навчання, відчула наближення нападу епілепсії у незнайомця. Її інтуїція не просто здивувала присутніх — вона, ймовірно, врятувала життя. Через таку “суперздібність” кількість охочих взяти собаку в родину різко зросла.

Про це пише Washington Post.

На благодійному ярмарку біля церкви у містечку в штаті Вірджинія трирічна собака на ім’я Сієнна, метис лабрадора і пітбуля, зробила те, на що здатний не кожен службовий пес — виявила ознаки наближення епілептичного нападу у чоловіка, якого бачила вперше в житті.

Сієнна, яку підібрали на вулиці у місті Альтавіста, брала участь у заході з адопції тварин 7 червня разом із волонтеркою організації Friends of Campbell County Animal Control Джекі Попп. Пес мирно гуляв між рядами, аж раптом потягнув поводок і сам підійшов до дуже високого чоловіка (2,06 м) Джошуа Девіса. Він стояв зі своєю дружиною біля одного з наметів.

“Сієнна тихо сіла біля його ніг, відмовилася рушити й ніжно поклала лапу на його ногу. Це не був трюк. Це не було підказано. Це була чиста інтуїція”, – розповідають у притулку.

Така поведінка собаки насторожила дружину Девіса Крістен. Вона одразу зрозуміла, що з чоловіком щось не так: він мав вигляд людини, в якої от-от станеться напад епілепсії. З’ясувалося, що вранці чоловік забув прийняти необхідні ліки, попри те, що має вживлений в груди стимулятор блукаючого нерва (VNS), який зазвичай допомагає запобігати нападам. Завдяки Сієнні чоловік одразу повернувся додому, де зміг вчасно заспокоїтись та уникнути нападу.

“Якби він не розслабився і не змінив обстановку, дуже ймовірно, що навіть із VNS у нього трапився б сильний напад”, — зазначила Крістен в коментарі The Washington Post. А зооактивісти впевнені: “Сієнна знала. Раніше, ніж будь-хто з людей помітив ознаки, вона вже знала”.

Фото – Friends of Campbell County Animal Control
Фото – Joshua E Davis/ Facebook

Девіс був настільки вражений інтуїцією собаки, що одразу захотів забрати її додому. Але пара вже має трьох собак і фізично не може дати прихисток ще одній.

Проте історія Сієнни на цьому не закінчилася. Після того, як притулок поділився її історією в соцмережах, тварину буквально засипали запитами на всиновлення. І доля зрештою звела її з родиною, якій вона також може стати вірною помічницею: Сієнну всиновила жінка з міста Роанок, її син хворіє на епілепсію. За словами нової господарки, з моменту прибуття 13 червня Сієнна не відходить від хлопчика ані на крок.

Ця зворушлива історія ще раз нагадує: навіть без дресування, тварини мають неймовірну здатність відчувати, коли людям поруч потрібна допомога. Іноді ті, кого ми рятуємо — зрештою рятують нас.

Як розповідало BitukMedia, дворічний Боден Аллен з Аризони провів понад 16 годин на самоті в дикій місцевості, де водяться пуми. Знайти його вдалося завдяки псу на ім’я Буфорд — охоронцю ранчо, який, здається, став для малюка справжнім янголом-охоронцем.

А у США боксер на ім’я Реджі став справжнім героєм після того, як допоміг своєму товаришу — французькому бульдогові Йоґі — пережити серію небезпечних нападів. Це зафіксувала домашня камера відеоспостереження, адже людей в цей час вдома не було.

Не такі вже й прудкі: нове дослідження ставить під сумнів швидкість динозаврів

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Ілюстрація - Depositphotos

Схоже, людство перебільшувало швидкість динозаврів. Вчені припускають, що динозаври-тероподи могли рухатися в чотири рази повільніше, ніж вважалося раніше. Нові дані змінюють уявлення про їхню поведінку. А допомогли науковцям … цесарки і бруд різної консистенції.

Про це розповідає New Atlas.

Упродовж десятиліть вважалося, що динозаври на кшталт велоцираптора або тиранозавра вміли стрімко бігати, розвиваючи швидкість до 40 миль на годину (64 км/год). От тільки нове дослідження команди Ліверпульського університету Джона Мура у Великій Британії (Liverpool John Moores University in the UK) показало, що вони були набагато, набагато повільнішими. Темп пересування динозаврів могли суттєво переоцінити.

Як зазначають дослідники, наукові оцінки ґрунтувалися на формулі, розробленій зоологом Р. Макнілом Александером у 1976 році. Ця формула базувалася на довжині кроку, висоті стегна і масштабному коефіцієнті, отриманому зі спостережень за ссавцями. Її активно використовували для розрахунку швидкості пересування динозаврів за скам’янілими слідами. Але нове дослідження демонструє, що такі підходи не враховують ключового чинника — м’якого, багнистого ґрунту, в якому утворювались сліди.

Аби перевірити точність формули, дослідники провели серію експериментів з цесарками (Numida meleagris) — сучасними птахами, які анатомічно схожі на давніх тероподів. Їх фільмували під час пересування різними типами м’яких ґрунтів, а потім цифровим шляхом аналізували відбитки лап і реальну швидкість руху.

Результати здивували: виявилося, що стандартна формула значно переоцінює швидкість — іноді в 4,7 раза. Наприклад, повільне човгання цесарки зі швидкістю 1 км/год формула визначала як біг майже 5 км/год. У масштабі великих динозаврів це означає, що навіть некваплива прогулянка могла бути помилково інтерпретована як стрімкий біг за здобиччю.

Дослідники наголошують: форма сліду змінюється залежно від м’якості ґрунту, тому довжина кроку не завжди відповідає реальній швидкості. Це змушує переосмислити точність багатьох реконструкцій поведінки динозаврів, зокрема хижих перегонів чи міграцій.

Хоча це дослідження не заперечує того, що деякі динозаври справді могли бігати, автори закликають до обережнішого підходу: швидкість, розрахована за відбитками лап, має подаватися у широкому діапазоні, а не як точне число.

Також зазначається, що модель на основі цесарок має свої обмеження. Великі динозаври могли менше “провалюватися” в ґрунт, а їхні сліди — формуватися в інший спосіб. Тому потрібні подальші дослідження — з урахуванням розміру тіла, типу ґрунту та анатомії лап.

“Без додаткових спостережень за сучасними видами, зокрема птахами, що рухаються по м’яких поверхнях, розрахунок швидкості за скам’янілими слідами може бути глибоко хибним”, — підсумовують науковці.

Як розповідало BitukMedia, у Монголії палеонтологи ідентифікували новий вид динозавра, який є близьким родичем легендарного хижака Tyrannosaurus rex. Він став відсутньою ланкою між меншими тиранозаврами та гігантами типу T. rex, проливаючи світло на еволюцію цих домінантів пізнього крейдового періоду.

Справжній герой: 16-річний Марк врятував друга після балістичної атаки по ліцею на Одещині

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - Олег Кіпер

Голова Одеської ОВА Олег Кіпер повідомив про візит до лікарні, де перебувають постраждалі внаслідок російської атаки на ліцей у Білгород-Дністровському. Один із учнів, 16-річний Марк, проявив справжній героїзм — врятував друга з-під завалів після влучання ракети.

23 червня внаслідок ракетного удару російських військ по навчальному закладу в Білгород-Дністровському загинули троє людей, 14 дістали поранення.

Серйозно постраждала будівля ліцею, в якій навчалося понад тисячу дітей. Голова Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер відвідав у лікарні постраждалих — учнів Максима та Марка, а також директорку навчального закладу Інну. За словами Кіпера, стан усіх трьох є стабільним, і вони отримують необхідну медичну допомогу.

Окремо очільник ОВА наголосив на подвигу 16-річного учня Марка, який після влучання ракети кинувся рятувати свого пораненого товариша. Марк буквально витягнув Максима з-під завалів, не злякавшись і не розгубившись у критичній ситуації. “Це справжній герой — тихий, юний, але незламний”, — написав Кіпер у своєму дописі у соцмережах, подякувавши хлопцю за мужність.

Під час візиту голова ОВА також провів розмову з директоркою ліцею пані Інною про подальшу долю навчального процесу. Попри руйнування будівлі, освітній процес не припиниться: з 1 вересня учнів розподілять між трьома іншими школами міста. Всі працівники ліцею — як педагогічні, так і технічні — збережуть свої робочі місця.

Фото – Олег Кіпер/ Facebook

Наразі триває розбір завалів, після чого буде проведена експертиза, яка визначить, чи можна відновити зруйновану будівлю, або ж доведеться будувати нову з нуля. Утім, як наголосив Кіпер, одне є незмінним: “Ми не залишимо наших дітей без освіти”.

Як розповідало BitukMedia, підліток з Сум, який рятував людей під час ракетного удару, отримав відзнаку “Майбутнє України”.

“Виняткова врівноваженість і гарний апетит”: бурі ведмеді втекли з вольєра заради солодкого свята (ВІДЕО)

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - Wildwood Devon/ Facebook

У британському парку дикої природи Wildwood Devon двоє бурих ведмедів втекли зі свого вольєра, влаштували невеличку пригодницьку прогулянку… і з’їли тижневий запас меду.

Про це розповідає The Guardian.

17 червня в британському парку дикої природи Wildwood Devon стався несподіваний інцидент: двоє європейських бурих ведмедів — п’ятирічні Міш і Люсі — тимчасово покинули свій вольєр.

Тварини не зацікавились відвідувачами, а натомість влаштували собі імпровізований “пікнік”. Клишоногі попрямували до продовольчого складу, де зберігалися корми та мед. Ведмедям вистачило години, щоб з’їсти тижневий запас запас меду.

Камери відеоспостереження зафіксували, як ведмеді спокійно ходять територією біля свого вольєра і ласують солодощами. Як повідомили співробітники зоопарку, тварини поводилися дуже спокійно, не намагалися потрапити у публічні зони, а залишалися позаду ведмежого будиночка.

Фото – Wildwood Devon/ Facebook

Співробітники парку досі не розуміють, як тварини могли вибратися з клітки. Коли зникнення тварин виявили, відвідувачів парку евакуювали. За протоколом безпеки на місце прибула поліція. Представники парку наголосили, що жодної загрози для відвідувачів не було, але службове розслідування обовʼязково проведуть.

За повідомленням адміністрації Wildwood Devon, ведмідь Міш сам повернувся до вольєра, а Люсі вдалося заманити за допомогою дзвіночка та її улюблених ласощів. Після цього обидва мирно заснули на своєму звичному місці.

Міш і Люсі — справжні зірки Wildwood Devon. Їх урятували зі снігового завалу в Албанії у 2019 році, після чого доправили до Великої Британії. Зараз кожен із ведмедів важить до 500 кг, і хоча за своїми габаритами вони можуть бути небезпечними, в цій ситуації, як зазначили працівники, обидві тварини продемонстрували “виняткову врівноваженість і гарний апетит”.

У соцмережах інцидент уже охрестили “втечею заради меду”.

Як розповідало BitukMedia, з центру порятунку тварин на британському острові Гернсі втекло стадо корів. Трохи погулявши, тварини самі повернулися до волонтерів. Ті дивуються – таке відбувається не вперше і не лише із коровами.

Проковтнути і забути на пів століття: чоловіку дістали з кишечнику… зубну щітку

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Зображення - SCMP

64-річний мешканець Китаю на ім’я Ян звернувся до лікарів зі скаргами на дивні відчуття в животі. Результати обстеження приголомшили: в його тонкому кишечнику застрягла… зубна щітка, яку він проковтнув понад 52 роки тому.

Про це пише SCMP

У лікарні провінції Аньхой на сході Китаю стався унікальний медичний випадок: чоловікові лікарі дістали з кишечника зубну щітку завдовжки 17 см, яку він проковтнув у віці 12-ти років.

За словами Яна, в дитинстві він випадково проковтнув щітку, злякався і не наважився розповісти про це батькам. Він щиро вірив, що вона “розчиниться” в організмі сама по собі. Впродовж багатьох десятиліть він не відчував жодного дискомфорту і вже давно забув про інцидент. Проте нещодавно у нього з’явилися неприємні симптоми в ділянці живота, тож чоловік звернувся до лікарів.

Медики провели обстеження шлунково-кишкового тракту і виявили в тонкій кишці сторонній предмет. Ендоскопічна операція тривала 80 хвилин, після чого лікарі дістали з тіла чоловіка стару зубну щітку. Предмет вдалося витягти без ускладнень. У клініці заявили, що 17-сантиметрова зубна щітка стала найдовшим предметом, який будь-коли діставали з організму пацієнта.

За словами доктора Чжоу, перебуваючи у кишечнику, зубна щітка могла обертатися, тиснути на стінки органу і навіть проколоти внутрішні тканини — що спричинило б смертельну перфорацію. Ян дивом уникнув ускладнень: щітка залишалася нерухомою, застрягши у вигині кишки протягом десятиліть.

Історія миттєво розлетілась у китайських соцмережах. Користувачі інтернету не стримували емоцій:
“Як йому вдалося вижити з цим у тілі пів століття? Як можна подумати, що щітка сама розчиниться?” — писали здивовані коментатори.

“Розумію, чому він не сказав батькам. За таке тоді можна було серйозно дістати”, — додав інший. “Це просто диво! Я думав, що помру, коли проковтнув кісточку від кавуна”, — жартував ще один дописувач.

Як зазначає видання, це не перший випадок, коли людина десятиліттями носить у собі небезпечний предмет. Минулого року в провінції Сичуань лікарі допомогли жінці, яка проковтнула тюбик суперклею завдовжки 15 см — вона теж сподівалася, що організм якось “впорається”.

Медики закликають проходити регулярні медичні обстеження, навіть якщо ви почуваєтесь добре. Адже іноді найнебезпечніше — це те, що ми давно забули.

Як розповідало BitukMedia, у Львові прооперували 10-місячного хлопчика, який проковтнув іграшкову каблучку.

Ритуальна “деактивація”: чому насправді пошкодили зображення фараонки Хатшепсут

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Статуя Хатшепсут із червоного граніту в чоловічому образі з ритуальними дарами богам стояла в Дейр-ель-Бахрі. Метрополітен-музей.

З’ясувалося, чому у Стародавньому Єгипті зруйнували статуї знаменитої жінки-фараона Хатшепсут. Версія про помсту іншого фараона, схоже, виявилася хибною.

Про це розповідає Phys.

Ім’я фараонки Хатшепсут, яка правила Єгиптом у XV столітті до н.е., увійшло в історію як символ сили, новаторства і… загадкової післясмертної долі. Довгий час вважалося, що її статуї було розтрощено з ненависті — начебто помстою племінника й наступника Тутмоса III. Та нове дослідження, опубліковане в журналі Antiquity, кидає виклик цьому стереотипу.

Автор дослідження Чжун Ї Вонґ з Університету Торонто проаналізував архівні матеріали розкопок у Дейр ель-Бахрі (Луксор, Єгипет), що проводилися з 1922 до 1928 року. Він вивчив неопубліковані нотатки, ескізи, фотографії та листування археологів. Виявилося, що більшість зображень Хатшепсут насправді залишилися майже неушкодженими — зокрема обличчя, що вважається найвразливішим символічно.

“Образ “розтрощеного обличчя” Хатшепсут домінує в уяві суспільства, — зазначає Вонґ. — Але це не відповідає реальній ситуації. Чимало статуй збереглися у доволі доброму стані, з неушкодженими рисами”.

Фараонка Хатшепсут

Більше того, виявилося, що значна частина пошкоджень завдана не за часів Тутмоса III. Статуї могли використовувати пізніше — як будівельний матеріал або інструменти. А ті пошкодження, що були завдані за життя або одразу після смерті Хатшепсут, виглядають не як акт вандалізму, а як ритуал — навмисне ламання по “слабких точках”: шия, талія, коліна. В єгиптології таке явище називають ритуальною деактивацією статуй, що нейтралізує їхню магічну силу. Цю практику застосовували до зображень й інших фараонів.

“Іншими словами, таке знищення не обов’язково свідчить про ворожість”, — наголошує Вонґ.

Це дає підстави припустити: Хатшепсут після смерті була вшанована як фараонка, подібно до своїх попередників. І хоча вона справді зазнала певної політичної дискредитації — ім’я стерли з написів, портрети прибрали — тепер стає зрозуміло, що не все знищення було продиктоване помстою.

“Ми довго вірили в єдину версію — що її знищили за наказом Тутмоса III. Але “повторні розкопки” архівів показують іншу картину: це був складніший процес, з багатьма причинами й учасниками”, — пояснює дослідник.

Втім, він додає, що повністю виключити спробу стерти спадок першої жінки-фараона теж не можна. “Проти Хатшепсут дійсно велась кампанія переслідування. Але мотивація Тутмоса могла бути не лише політичною — можливо, в основі лежала ритуальна необхідність, а не ворожість”.

Це дослідження дозволяє подивитися на історію Хатшепсут не лише крізь призму драми та зради, а й з глибшим розумінням давньоєгипетських вірувань, де навіть після смерті статуї мали силу — і потребували “вимкнення”.

Як розповідало BitukMedia, довгі роки вчені не могли зрозуміти, як було поховано знамениту єгипетську мумію Шене-аа — у саркофазі не знаходили жодних отворів. Нові рентгенівські технології допомогли розгадати таємницю артефакту.

Повернули не лише обличчя, а й віру в себе: міжнародна команда медиків відновили обличчя військового після атаки дрона

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - БФ Пацієнти України

Важко поранений український військовий Роман знову дивиться в дзеркало без страху. Його обличчя, розтрощене ворожим дроном, відновлюють лікарі міжнародної місії Face the Future Ukraine.

Про це розповідає БФ “Пацієнти України” на своїй сторінці у Facebook.

У жовтні 2023 року в окоп на Донеччині, де перебував Роман, влучив ворожий дрон. Його засипало землею. Побратими подумали, що він загинув. Однак Роман вижив. У критичному стані його доправили до шпиталю: тиждень у штучній комі, тяжка черепно-лицьова травма, втрата ока, роздроблені кістки обличчя. Лікарі буквально збирали йому обличчя по частинах, а в череп йому встановили титанову пластину.

Коли стан стабілізувався, родина звернулася до місії Face the Future Ukraine — спільного проєкту благодійних організацій Face the Future Foundation, Still Strong, Razom for Ukraine та БФ “Пацієнти України”. Команда медиків із Канади, США та України вже третій рік двічі на рік приїжджає в Україну, аби допомагати військовим і цивільним із важкими травмами обличчя.

Роману провели вже три операції. Спершу відновили симетрію обличчя, згодом реконструювали ніс, а під час останньої операції замінили лобну пластину, яка почала некротизуватися.

“Його травми були важкі: зруйновані кістки обличчя, втрата ока, деформація лобної частини. Хірургічне лікування дозволило поступово відновити структуру і вигляд обличчя. Ми ще плануємо прибрати шрами з обличчя чоловіка, але зараз вже бачимо гарний результат”,— ділиться отоларингологиня та координаторка місії з українського боку Наталія Комашко.

Дружина Наталія каже, що не впізнала чоловіка після поранення. Але з кожною операцією його обличчя ставало дедалі впізнаванішим. “Я готувала сина, що тато сильно змінився. Але тепер він усе менше відрізняється від інших. Ми безмежно вдячні лікарям — вони повернули Роману не лише обличчя, а й віру в себе”, — ділиться жінка.

Фото – Пацієнти України/ Facebook

Місія Face the Future Ukraine вже допомогла 175 українцям. Усі операції — безоплатні. Наступна місія запланована на осінь. Під час візитів лікарі також проводять тренінги для українських медиків, зокрема щодо лікування обличчя у дітей. Освітню програму координує БФ “Пацієнти України” за підтримки Фонду дитячої стійкості.

Як розповідало BitukMedia, 19-річному бійцю провели унікальну реконструкцію обличчя після травми на фронті. Завдяки українсько-американській хірургічній місії, Юрій уже пройшов складну операцію з відновлення щелепи і невдовзі зможе знову посміхатися.

29-річний Павло – ще один український військовий, який отримав важке поранення обличчя на фронті. Уламок влучив у зону навколо ока, пройшов через очну орбіту та заблокував лобову пазуху. Його історія — це приклад того, як міжнародне медичне партнерство здатне рятувати навіть у найскладніших клінічних ситуаціях.

Жвава як гупі: 4-річна Емілія Цзю встановила рекорд України з плавання на спині

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - Лана Вєтрова

Чотирирічна Емілія Цзю з Білої Церкви подолала 1500 метрів на спині без жодної зупинки — і стала наймолодшою українською рекордсменкою у своєму виді!Дистанцію дівчинка здолала за 58 хвилин і 15 секунд.

Про це повідомила керівниця Національного реєстру рекордів України Лана Вєтрова на своїй сторінці у Facebook.

“Маленькі діти, зазвичай, плавати на спині бояться. Їм здається, якщо  вуха у воді, то це вже вони тонуть. Поріг страху у всіх, звісно, різний, але у 4-річної Емілії Цзю його взагалі немає. Вона плаває на спині з таким задоволенням, наче маленька жвава гупі”, – написала Вєтрова.

Дівчинка тримається на воді впевнено й з задоволенням, а бездоганна техніка, поставлена тренеркою Олександрою Лапшиною зі школи плавання Dream Swim, дозволила їй плавати красиво, рівномірно і… довго.

Спочатку планувалося, що дівчинка пропливе 1000 м. Але на цьому вона не зупинилася. За 58 хвилин 15 секунд Емілія здолала 1500 м і вийшла з басейну лише для того, щоб отримати диплом рекордсменки. Ба більше — одразу після нагородження дівчинка заявила, що хоче… поплавати ще.

Фото – Лана Вєтрова

Лана Вєтрова наголошує: усі дитячі рекорди — це в першу чергу заслуга батьків. І Емілія — приклад саме такої родинної підтримки. Її тато і мама ведуть здоровий спосіб життя, дівчинка не їсть шкідливої їжі, не залипає у гаджетах, дотримується режиму дня. Вона цілий рік купається в копанці з татом, займається художньою гімнастикою, катається на самокаті, велосипеді, а взимку — на лижах. При цьому не боїться нового і не зупиняється перед перешкодами.

Фото – Лана Вєтрова

“Я би сказала — ідеальна рекордсменка”, — підсумовує керівниця реєстру. І в цій історії важко з нею не погодитись.

Як розповідало BitukMedia, 2-річна одеситка встановила рекорд України, пропливши 25 м у басейні.

У Києві врятували кота, який десять годин чекав на допомогу

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - Kyiv Animal Rescue Group/ Facebook

Серед тиші й уламків — подих життя. У Києві рятувальники витягли з-під завалів смугастого кота, який провів там понад десять годин після ворожої атаки.

Його історію розповіла Kyiv Animal Rescue Group на своїй сторінці у Facebook.

“Він — великий, спокійний, смугастий кіт. У ту ніч він саме підійшов до своєї звичної миски з їжею, коли все навколо вибухнуло і настала темрява, біль і уламки накрили його з головою. Десять годин під завалами. Без можливості поворухнутися, без повітря, без звуку. Темрява, пил і страх”, – так описують випробування, що спіткали тварину, в Kyiv Animal Rescue Group.

Те, що він вижив, рятувальники називають справжнім дивом. Кота врятувало те, що власник точно знав його місцезнаходження під час атаки, тож команда змогла локалізувати місце і дістати тварину з-під бетонної стіни та перекриттів.

У коментарі для “УП. Життя” у Kyiv Rescue Animal Group розповіли, що кота дістали зі зруйнованої п’ятиповерхівки у Шевченківському районі. Він проживав із своїми господарями на третьому поверсі.

Чотирилапий отримав контузію та мінну-вибухову травму. Наразі його життю нічого не загрожує. Його власники теж вижили.

Це вже не перша врятована тварина. За даними Kyiv Animal Rescue Group, того ж дня з-під руїн вдалося витягти ще чотирьох котів, які мали господарів. Дехто з них шукав своїх улюбленців навіть із лікарняного ліжка.

Фото – Kyiv Animal Rescue Group/ Facebook

Рятувальники наголошують: під час надзвичайних ситуацій тварини також потребують порятунку. Якщо вам відомо про покинутих під завалами улюбленців, звертайтесь до волонтерів за номерами: 098-844-79-37 або 093-986-22-62.

Кожне врятоване життя — це ще один доказ того, що в морі болю й руйнувань світло не згасає.

Як розповідало BitukMedia, після нічної атаки російських дронів 16 травня, яка зруйнувала будинок директора Одеського зоопарку Ігоря Білякова, він повідомив, що знайшов своїх двох котів. Тварини зникли після обстрілу, але згодом повернулися додому наляканими, але цілими.

У Києві знайшли Річарда — собаку, який урятував життя своєму господарю під час ракетного удару 17 червня. Того дня песик злякався обстрілу та змусив хлопця бігти за ним. Завдяки цьому Олексій покинув місце, де обвалився його під’їзд.

1234...509Page 3 of 509

©Усі права захищено. Копіювання матеріалів сайту лише з дозволу редакції

Рубрики

Видання