Неділя, 15 Лютого, 2026
العربية简体中文NederlandsEnglishFrançaisDeutschItalianoPortuguêsРусскийEspañolУкраїнська
Home Blog Page 22

Шлях імператорської реліквії: брошка Наполеона повернулася через два століття

0
Фото - ROBERT HRADIL (GETTY IMAGES FOR SOTHEBY'S)

Вона пережила імперії, світові війни й вигнання, зберігаючи свою таємницю понад два століття. Колись сяяла на капелюсі Наполеона і була загублена на полі бою. І лише тепер знову з’явилася на світ. Історична брошка Бонапарта повернулася з тіні, щоб нагадати: навіть коштовності мають свою долю і чималу ціну.

Про це розповідає Forbes.

Діамантова брошка Наполеона Бонапарта, створена понад два століття тому у паризькій ювелірній майстерні, стала сенсацією аукціону Sotheby’s у Женеві. Її продали за понад 4,3 млн доларів — у п’ятнадцять разів дорожче, ніж передбачав найвищий попередній прогноз.

Брошка була створена в паризькій майстерні близько 1810 року. Вона інкрустована овальним діамантом вагою понад 13 каратів і майже сотнею дрібних каменів. Ця прикраса вважається одним із найцінніших збережених ювелірних предметів, пов’язаних із самим Наполеоном.

Фото – SOTHEBY’S

За переказами, саме ця брошка колись прикрашала його знаменитий бікорн — двокутний капелюх, а спеціальний гачок дозволяв носити прикрасу і як кулон.

Після поразки імператора під Ватерлоо у 1815 році брошку, разом із його капелюхом і шаблею, захопила прусська армія. Карети Наполеона застрягли в болоті під час відступу, і він змушений був покинути речі. Вже через кілька днів трофеї потрапили до короля Пруссії Фрідріха Вільгельма III. З того часу коштовність переходила у спадок у родині Гогенцоллернів — від кайзера Вільгельма ІІ до принца Луї-Фердинанда Прусського — аж поки не опинилася в приватній колекції.

Тепер, уперше за два століття, цей історичний артефакт вийшов на публічні торги. Sotheby’s зазначає, що брошка Наполеона стала не лише найкоштовнішим лотом торгів, а й історичною сенсацією: уперше публічно з’явилася реліквія, яку колись носив сам імператор.

Аукціон Royal & Noble Jewels у Женеві став рекордним: усі 65 лотів знайшли власників, а загальна сума продажів перевищила 14,3 млн доларів — найвищий результат у серії з моменту заснування у 2023 році.

Серед інших раритетів — рожевий діамант принцеси Неслішах Султан, одній із останніх представниць османського роду, який продали за понад 3,6 млн доларів; смарагдове кольє Cartier 1930-х років, що перевершило очікування вдвічі, і ще один скарб, пов’язаний із Наполеоном — зеленуватий берил вагою 132 карати, який, за легендою, прикрашав його червону мантію під ас коронації. Його придбав американський музей за більш ніж мільйон доларів.

Замикає п’ятірку лотів діамантова тіара британських баронів Ґісборо — 489 тис. доларів, а також перлова брошка-трансформер XIX століття, яку продали за 441 тис доларів.

Фото – ROBERT HRADIL (GETTY IMAGES FOR SOTHEBY’S)

Кожен із цих ювелірних шедеврів — не просто прикраса, а фрагмент європейської історії, який дивом пережив війни, падіння імперій і зміни епох. І сьогодні, блиснувши під молотком аукціоніста, вони знову нагадують: справжня краса не тьмяніє навіть після двохсот років.

Як розповідало BitukMedia, легендарний Флорентійський діамант — символ влади Медічі та Габсбургів — ціле століття чаївся у банківському сейфі. І лише тепер родина останнього імператора розкрила правду.

Математична досконалість: обрані найкрасивіші жінки з погляду науки

0

Її обличчя — майже ідеальне. Принаймні, якщо вірити античній формулі краси, створеній ще греками. Хто ж сьогодні найгарніша жінка світу за “золотим перетином” — тим самим, що надихав Леонардо да Вінчі та архітекторів Ренесансу?

Про це розповідає Daily Mail.

За результатами нового дослідження лондонського Центру пластичної та реконструктивної хірургії, саме Емма Стоун, володарка “Оскара” і зірка фільмів “Бідолашні створіння” (Poor Things) та “Ла Ла Ленд” (La La Land), найточніше відповідає “золотому перетину”. Йдеться про пропорції, які стародавні греки вважали втіленням гармонії.

Обличчя Стоун визнано на 94,72% близьким до ідеалу, що вимірює фізичну досконалість. “Вона стала беззаперечною переможницею, коли всі елементи обличчя були проаналізовані за параметрами фізичної гармонії, — пояснив доктор Джуліан Де Сілва, автор дослідження. — Найвищі оцінки вона отримала за форму брів, майже ідеальну лінію щелепи і пропорційні губи. Її перевага — у стабільній досконалості всіх рис обличчя”.

Кадр із фільму “Ірраціональна людина” (Irrational Man), 2015. Фото – Gravier Productions

Дослідження проводили за допомогою комп’ютерного картографування обличчя, що дозволяє визначити симетрію та пропорції з надзвичайною точністю. “Ці нові технології допомагають зрозуміти, що саме робить людину привабливою, і стають у пригоді навіть при плануванні пластичних операцій”, — зазначив Де Сілва.

Формула, відома як “золотий перетин” або число Фі (1.618), визначає ідеальні співвідношення між частинами обличчя — від лінії волосся до підборіддя. Чим ближчі ці пропорції до Фі, тим гармонійніше обличчя сприймається людським оком.

До першої десятки найвродливіших жінок світу за “золотим перетином” увійшли Зендея (94,37%), Фріда Пінто (94,34%), Ванесса Кірбі (94,31%), Дженна Ортега, яка отримала рекордний показник для чола (99,6%), Олівія Родріґо (93,71%), Айшварія Рай Баччан (93,41%), Тан Вей (93,08%) та Бейонсе (92,4%), яка отримала високі оцінки за форму обличчя і губи, але втратила бали через позицію носа відносно рота.

Формула Фі бере свій початок у Давній Греції, де її використовували, щоб виміряти гармонію в мистецтві, архітектурі й природі. Під час Ренесансу її застосовували митці, серед них Леонардо да Вінчі у знаменитій “Вітрувіанській людині“. Науковці вважають, що людський мозок інтуїтивно розпізнає ці пропорції як “красиві”, незалежно від моди чи епохи.

Минулого року за тією ж формулою досліджували чоловічі обличчя. Найвродливішим тоді став Аарон Тейлор-Джонсон, який, за словами Де Сілви, “міг би стати найкрасивішим Джеймсом Бондом в історії”.

Математика може бути точнішою за дзеркало. Але навіть коли краса вимірюється у відсотках і цифрах — вона все одно залишається загадкою, яку не розв’язати жодною формулою.

Як розповідало BitukMedia, формула “фізичної досконалості” допомогла визначити найкрасивіші породи собак у світі. Експертам прислужився так званий Золотий перетин краси — розроблений ще древніми греками математичний розрахунок, який довів свою точність протягом століть. Титул найкрасивішої породи здобув … шотландець.

Вибір залишатися людиною: історія офіцера 5-ї бригади, який врятував цуценя з фронту

0
Фото - 5 окрема важка механізована бригада

Офіцер відділення цивільно-військового співробітництва 5-ї ОВМБр Віктор врятував тяжкохворе і покинуте цуценя. Сьогодні у символі підрозділу важко впізнати собаку, якому не давали шансів на життя.

Про це повідомили в 5-й окремій важкій механізованій бригаді.

Коли навколо руйнування й смерть, навіть маленьке життя стає символом надії.
Офіцер відділення цивільно-військового співробітництва штабу 5-ї окремої важкої механізованої бригади Віктор випадково натрапив на пакет, який хтось залишив на одній із локацій. Усередині — ледве живе цуценя: виснажене, хворе, ледь дихало. “Не виживе”, — казали побратими. Але військовий вирішив інакше.

Місяці виходжування, безсонні ночі, поїздки до ветеринарів і пошук ліків — усе це стало частиною нового фронту для Віктора. Попри втому й нестачу коштів, він не здавався – і цуценя вижило.

“Коли навколо стільки смерті, рятувати життя — це необхідність”, — каже офіцер.

Його назвали Сімік — на честь служби цивільно-військового співробітництва. “Зараз це енергійний, веселий, невгамовний пес, який став символом відділення ЦВС. Він завжди поруч з Віктором. Настільки, що з житлом стало складніше — не кожен готовий взяти до себе військового з собакою. Але Віктор не шкодує. Як можна шкодувати, коли Сімік піднімає настрій всім, хто знаходиться поруч?”, – йдеться у дописі бригади.

“Це Сімік знайшов мене, а не я його”, — усміхається офіцер.

Сьогодні Сімік став живим символом 5-ї окремої важкої механізованої бригади — нагадуванням, що людяність не втрачає сили навіть під звуки вибухів.

Людяність на війні — це про пакет, повз який можна було пройти.
Про вибір рятувати, коли легше здатися.
Про те, що залишатися людиною – це щоденний вибір.

Українець став найкращим креатором року на TikTok Awards UK & Ireland

0
Макс Клименко. Фото - Getty Images

Українець Макс Клименко здобув головну нагороду TikTok Awards UK & Ireland — “Автор року” (Creator of the Year 2025). Його серія Career Ladder (“Кар’єрна драбина”), у якій Макс вгадує професії перехожих просто на вулиці, стала найпопулярнішим неанімованим шоу у світі.

Про це розповідає BBC.

“Я присвячую цю нагороду своїй бабусі в Україні. У неї немає світла, щоб дивитися церемонію, але я подзвоню їй одразу після”, — сказав Макс зі сцени, тримаючи в руках золоту драбину.

29-річний Макс Клименко народися в Миколаєві, але 14 років тому переїхав до Великої Британії на навчання. В Україні досі живе його родина, зокрема бабуся. Жінка, за словами блогера, колись навіть заходила на TikTok із кількох акаунтів, щоб додати онуку переглядів. Сьогодні ж Макс має 8,5 млн підписників і не потребує жодних “додаткових” вподобайок.

Під час церемонії вручення нагороди Макс Клименко зазначив: “Я іммігрант у цій країні, і зараз отримання цієї нагороди для мене є чимось особливим. Для вашої особистої кар’єри немає нічого недосяжного. Слава Україні!”

Макс почав створювати відео через труднощі з пошуком роботи. Так з’явився формат, який надихає молодь шукати своє покликання. За словами Клименка, ідея формату полягає в тому, щоб говорити про кар’єру без стереотипів, пов’язаних із зовнішністю, доходом, соціальним статусом чи місцем проживання.

“Усе, що ви дивитеся, лежачи в ліжку чи гортаючи стрічку в туалеті, займає години моєї праці”, — жартома зазначив переможець.

@maxklymenko Ep. 403 – Career Ladder 🪜 His job is gonna get us in trouble 🤐 #careerladder #careers #careeradvice #jobs #interesting ♬ original sound – Max Klymenko

Цьогорічні TikTok Awards зібрали понад 5 млн голосів користувачів, а номінанти мали сукупно 83 млн підписників.

Серед інших переможців — творці у сферах краси, подорожей, кулінарії та освіти, але саме українець Макс Клименко став головним символом року — людиною, яка перетворила випадкові розмови на вулиці на феномен цифрової культури.

Як розповідало BitukMedia, мова інтернету знову диктує тренди. До Кембриджського словника додали нові слова, що народилися у TikTok та інших платформах, підтверджуючи – цифрове покоління формує англійську так само впевнено, як колись література чи телебачення.

Ветеран з трьома ампутаціями встановлює рекорд України: підкорив Говерлу

0
Фото - Лана Вєтрова

Він втратив на війні руки, ногу, око і частково слух, але не втратив віру в життя. 37-річний Захар Бірюков, ветеран Збройних сил України, здійснив неймовірне – піднявся на Говерлу та встановив національний рекорд.

Про це повідомила керівник Національного рекорду Лана Вєтрова.

17 листопада 2025 року у Винниках на Львівщині буде офіційно оголошено рекорд України у найпрестижнішій категорії — “Перше сходження на вершину Говерли людини з трьома ампутаціями кінцівок“. Автор рекорду — Захар Бірюков, ветеран Сил спеціальних операцій ЗСУ, приклад незламності й віри у життя.

Бірюков понад шість років служив у 73-му морському центрі ССО імені кошового отамана Антіна Головатого. Спочатку — у бойовому підрозділі, потім — як інструктор. Закінчив міжнародну школу інструкторів, має підготовку снайпера, інженера, сапера, водолаза та десантника. У липні 2021 року Захар звільнився у запас, одружився з коханою Юлією, але мирне життя тривало лише сім місяців.

24 лютого 2022 року, коли ворог розпочав повномасштабне вторгнення, “Беркут” — саме такий його позивний — не вагався жодної хвилини: спакував речі та вирушив на Запорізький напрямок, до своїх побратимів.

17 липня 2022 року під час виконання бойового завдання боєць зазнав тяжкого поранення: під час налаштування безпілотника вибухнув ворожий артилерійський снаряд, що спричинив детонацію боєприпасу просто в руках військового. Захар втратив обидві руки, ногу, око, частину слуху та зазнав рваних ран обличчя, але не втратив головного — сили духу.

Українець не лише повернувся до життя, а й обрав нову місію. “Тепер обрана ним місія – підтримувати інших військових. Сходження на Говерлу 37-річний ветеран здійснив саме з цією метою: показати, що фізична сила піддається внутрішній волі. Як сказав Захар, “життя не закінчилося, все лише починається”, – написала Вєтрова на своїй сторінці у Facebook.

Попри всі випробування, ветеран продовжив свій шлях: нині він навчається в Університеті Григорія Сковороди у Переяславі за спеціальністю “психологія”, щоб допомагати іншим військовим. Сходження на Говерлу він здійснив саме з цією метою — показати, що фізичні межі не можуть спинити силу волі.

Як розповідало BitukMedia, у річницю загибелі 25-річного спецпризначенця з Кропивницького Ігоря Замоцького його родина, друзі та побратими здійснили те, про що він мріяв ще з дитинства — піднялися на найвищу вершину України. Захисник хотів підкорити Говерлу після чергового бойового завдання, але не встиг.

Професор з Кропивницького виборов срібло на Суперкубку Іспанії з дзюдо серед ветеранів

0
Фото - jose_cintas_photography

Що об’єднує університетську кафедру та татамі? Відповідь проста — сила духу. 70-річний професор Центральноукраїнського національного технічного університету Юрій Кулєшков став срібним призером Суперкубку Іспанії з дзюдо серед ветеранів в місті Кастельйон (Іспанія).

Про це повідомили в Кіровоградській обласній військовій адміністрації.

У турнірі, організованому клубом Koi Judo спільно з Валенсійською та Іспанською федераціями дзюдо, взяли участь понад 100 спортсменів з Іспанії, Франції, Андорри та України.

Юрій Кулєшков виступив у категорії М9 (70–74 роки) та вазі до 73 кг, ставши одним із найстарших учасників змагань — і при цьому піднявся на п’єдестал. Професор кафедри експлуатації та ремонту машин ЦНТУ виборов “срібло”. У У напружених поєдинках Юрій Володимирович продемонстрував високу техніку, витримку та спортивний характер.

Срібна медаль ветерана дзюдо — це не лише спортивне досягнення, а й яскравий приклад незламності українців, які перемагають у будь-якому віці й на будь-якому татамі світу.

Як розповідало BitukMedia, ветеран із Львівщини пробіг два марафони у США — на честь сина і всіх полеглих захисників.

Сучасна мазанка: українські “Дихальні стіни” переходять у серійне виробництво

0
"Дихальні стіни". Фото - MAKHNO STUDIO

Після гучної перемоги на Dezeen Awards 2024 у номінації “Найінноваційніший матеріал року” студія MAKHNO робить наступний крок — її “Дихальні стіни” переходять із експериментальної стадії в серійне виробництво. Глиняні панелі та блоки вже виготовляють вручну на українському виробництві студії. Вони забезпечують природну вентиляцію та регулюють вологість.

Про це йдеться на сайті Makhno Studio.

“Дихальні стіни” — це глиняні панелі нового покоління, створені з необпаленої глини та понад 50 натуральних компонентів: трав, соломи, льону, насіння, полови. Вони забезпечують природну вентиляцію, регулюють вологість і температуру, очищують повітря від пилу й мікроорганізмів.

“Мазанка завжди була гігроскопічною – її стіни дихали. Ми вирішили відродити цю властивість у сучасному форматі. Наш матеріал допомагає людині буквально дихати легше”, – пояснює засновник студії Сергій Махно.

Завдяки додаванню трав та адаптогенів, матеріал створює м’який ароматерапевтичний ефект, який позитивно впливає на нервову систему.

Як зазначають розробники на своєму сайті, “Дихальні стіни” — це екологічний матеріал без токсинів і відходів, який: має живу, мінливу текстуру; відзначається високою міцністю та морозостійкістю; створює природний ароматичний фон; відповідає принципам wellness-архітектури, тобто створюють простір, в якому людині легко дихати, комфортно жити й спокійно відновлюватися. Це архітектура, що дбає про здоров’я, гармонію й добробут так само, як про естетику.

Розробка тривала понад сім років і стала підсумком двадцятирічних досліджень Сергія Махна у сфері глини та етнічних матеріалів.

“Коли мені було шість, я місив глину ногами, а бабуся додавала в неї трави. Той запах і дотик залишилися у пам’яті. Ми шукали старовинні рецепти, які зберігали майстри, й адаптували їх до сучасного будівництва. Найцінніше було залишити глину максимально живою — без випалу, але стійкою у часі”, згадує Махно.

Вперше матеріал використали у знаковому проєкті студії — Shkrub House, а тепер він готовий до глобального ринку.

Сергій Махно – дизайнер, архітектор, кераміст та засновник студії Sergey Makhno Architects. Він створює сучасний український дизайн використовуючи традиційні матеріали та техніки.  Значний вплив на роботи дизайнера має захоплення Японією та філософією вабі-сабі, що знаходить красу та гармонію в неідеальному. 

Як розповідало BitukMedia, вчені з чотирьох країн створили фарбу нового покоління, яка здатна знижувати температуру поверхонь у спеку на 5–20°C. Її розробили за допомогою штучного інтелекту. Новинка може суттєво зменшити потребу в кондиціонуванні в умовах глобального потепління.

Над ТОТ Херсонщини піднявся український прапор (ВІДЕО)

0
Фото - Херсонська міська військова адміністрація - Херсонська міська рада

У післядень третьої річниці звільнення Херсона українці знову побачили символ своєї незламності — синьо-жовтий прапор. Запущений у небо він перетнув Дніпро й піднявся над тимчасово окупованим лівим берегом.

Про це повідомив голова Херсонської МВА Ярослав Шанько.

“Польоти українських прапорів над окупованими територіями — це знак для ворога, що Збройні Сили України поруч, і послання для наших людей на лівому березі — ми пам’ятаємо, ми поруч, і вся Херсонщина обов’язково буде вільною, як і Херсон три роки тому”, – йдеться у дописі під відео.

“Там, де є український прапор — там живе надія, сила і незламний дух наших людей”, – наголосили організатори акції.

Підняття прапорів стало можливим завдяки спільним зусиллям Global Empowerment Mission (GEM), громадської організації “Об’єднанні любов’ю до дітей”, Благодійного товариства “Центр суспільних програм” та, передусім, захисникам і захисницям України.

Три роки тому Херсон повернувся додому. І сьогодні цей символ нагадує: боротьба триває, але вся Херсонщина буде вільною.

Як розповідало BitukMedia, українські прикордонники висловили подяку Анджеліні Джолі за її гуманітарну підтримку України та постійні заклики до світу допомагати людям, постраждалим від війни. Голівудська зірка відвідала Миколаїв і Херсон.

374 волинки, AC/DC і світовий рекорд: як Мельбурн загримів роком (ВІДЕО)

0
Фото - Fed Square/ Facebook

На центральній площі Мельбурна (Австралія) 374 волинкарі одночасно заграли культову пісню AC/DC It’s a Long Way to the Top (If You Wanna Rock’n’Roll) — і встановили світовий рекорд.

Про це розповідає видання Bluntmag.

Подія під назвою The Great Melbourne Bagpipe Bash (“Велике волинкове шоу в Мельбурні”) зібрала музикантів з усієї Австралії, а також з Нової Зеландії. Вони виконали легендарну рокову композицію просто за кілька кварталів від місця, де у 1976-му знімали оригінальний кліп AC/DC з вже покійним вокалістом Боном Скоттом. Тоді останній грав разом із трьома учасниками мельбурнського гурту Rats of Tobruk Pipe Band. На знак поваги двоє учасників Rats of Tobruk, Кевін Конлон та Лес Кенфілд, були присутні на шоу та брали участь у спробі рекорду.

А щоб здобути його, потрібно було перевершити попереднє досягнення — 333 волинкарі заграли у Болгарії в 2012 році. Австралійці “переграли” з великим запасом — 374 учасники!

У натовпі — гравці зі шкільних оркестрів, ветерани сцени й навіть 98-річний музикант, який дістав окремі овації.

Фото – Fed Square/ Facebook

Серед присутніх був актор Джерард Батлер, якому волинкарі навіть заспівали Happy Birthday.

“Це справжнє шоу і рідкісний момент навіть для нас, волинкарів. Ми вшанували AC/DC так, як цього заслуговує легендарна група” — сказав Кемпбелл Вілсон, керівник оркестру City of Melbourne Highland Pipe Band.

 

 
 
 
 
 
Переглянути цей допис в Instagram
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

 

Допис, поширений Fed Square (@fed.square)

Пісня, що стала гімном рок-н-ролу, знову об’єднала покоління — від школярів до ветеранів — довівши: іноді найгучніший шлях до вершини починається з волинки.

Як розповідало BitukMedia, біографічний фільм “Океан Ельзи: Спостереження Шторму” стартував в українському прокаті з потужними результатами. За перший вікенд документальна стрічка зібрала понад 4 млн гривень. З них 632 607 гривень передадуть на реабілітацію військових у львівському центрі UNBROKEN. 

Турист з неволі: пенсіонер їхав до лікаря… майже через пів Європи

0
Фото - LP/Alexis Bisson

Хотів до лікаря, а доїхав до Адріатики! 85-річний француз проїхав понад 20 годин, не розуміючи, куди їде. Він подолав майже 1900 км, бонадто довірливий?

Про це розповідає Le Figaro.

У Франції — неймовірна, але щаслива історія. 85-річний чоловік із містечка Шатійон-сюр-Туе (департамент Де-Севр) збирався поїхати лише на прийом до лікаря, що за 25 км від дому. Але докермував аж до Хорватії, провівши в дорозі понад 20 годин!

Коли пенсіонер не з’явився на зустріч в асоціації, де він є членом, і не відповідав на дзвінки, його стривожені друзі звернулися до поліції. Рятувальники прибули додому до чоловіка і виявили будинок порожнім.

Після кількох годин пошуків гвардійці відстежили сигнал його мобільного — у хорватському курортному містечку Брела, на березі Адріатики.

“Я просто їхав до лікаря в Ерво за GPS… і не розумію, як це сталося”, — розповів цілком спантеличений турист з неволі.

За словами правоохоронців, до цього інциденту француз не мав жодних проблем із пам’яттю чи орієнтацією. Його здоров’я в нормі, і тепер родина вже вирушила забрати його додому.

Французькі ЗМІ жартують, що цей випадок — найдовша дорога до лікаря в історії.

Як розповідало BitukMedia, 77-річний велосипедист із Франції вижив після падіння з висоти 40 м. Чоловік дочекався на допомогу завдяки червоному вину.

Культурна дипломатія: презентували унікальний гастрономічний рушник “ЕНЕЇДА”

0
Фото - Міжнародний жіночий рух "За сімейні цінності"

Вишивка, кулінарія й культурна дипломатія — усе в одному проєкті. В Україні створили гастрономічний рушник “ЕНЕЇДА”. Він поєднав традиційну українську вишивку, гастрономічну спадщину та сучасні технології.

Про це повідомляється на Facebook-сторінці Міжнародного жіночого руху “За сімейні цінності”.

Рушник стане новим символом культурної дипломатії України — вже цьогоріч і наступного року його презентують у понад 15 країнах світу, серед яких Польща, Німеччина, США, Канада, Франція, Австралія та інші.

Унікальний рушник створили в межах співпраці Міжнародного жіночого руху “За сімейні цінності” та Благодійного фонду “МХП-Громаді”. Його орнамент — символ єдності поколінь, любові, сили життя та безперервності українських традицій.

“Це не просто мистецький витвір – рушник стане новим елементом культурної дипломатії України. Символіка рушника уособлює шлях людини від земного до духовного, єдність поколінь і коду, гармонію чоловічого й жіночого начал, силу життя, любові та безперервність українських традицій”, – йдеться у повідомленні.

На звороті рушника вишито імена всіх, хто долучився до проєкту. Перші примірники вже передали Національній бібліотеці України та “Укрінформу”, а десять рушників отримає Перша леді Олена Зеленська — для культурних місій за кордоном. Решта рушників дістануться тим, хто долучається до програм відновлення й допомоги родинам українських захисників.

Авторка рушника, майстриня Леся Чернюк, вмонтувала у візерунки QR-коди, що ведуть до рецептів традиційних українських страв з проєкту “Старосвітська кухня України“.

В межах цього проєкту також видано ілюстровану книжку з автентичними та осучасненими рецептами й знято 12 відеосерій “Смакуй з Енеїдою” з покроковим приготуванням страв, згаданих у творі Івана Котляревського.

“Ми передаємо українську спадщину у світовий культурний простір. Це не просто рушник — це історія, яку можна побачити, відчути й навіть скуштувати”, — зазначив Володимир Панченко, представник фонду “МХП-Громаді”.

На додаток до оригінального рушника ручної роботи команда проєкту створила 100 копій із використанням машинної вишивки. Ці вироби покликані стати символом культурної дипломатії та сувеніром для посольств України в різних країнах. Презентації рушника заплановані у Польщі, Німеччині, Швейцарії, Австрії, Туреччині, Канаді, Великій Британії, США, Австралії, Португалії, Данії, Ірландії, Франції, Іспанії та ще низці держав світу.

Фото – Міжнародний жіночий рух “За сімейні цінності”

Як розповідало BitukMedia, львіські волонтери створюють унікальні шеврони-обереги для військових. Їх роблять у формі областей України і вишивають традиційними орнаментами.

Вижила крізь віки: у горах Тибету росте найстаріша виноградна лоза світу (ВІДЕО)

0
Фото - сайт Книги рекордів Гіннеса

У горах східного Тибету, на висоті понад дві тисячі метрів, росте рослина, що бачила більше, ніж будь-хто з нас. Її вік — 416 років, і вона щойно потрапила до Книги рекордів Гіннесса як найстаріша дика виноградна лоза у світі.

Про це розповідає сайт Книги світових рекордів.

Дивовижна рослина з села Цзуоба здіймається на 8 м, має обхват стовбура в основі 209 см і діаметр 67 см. Її коріння вплелося в кам’янистий ґрунт високогірного плато, переживши віки вітрів і морозів.

“Знайти дику виноградну лозу віком понад чотири століття на висоті 2400 метрів — це справжнє свідчення життєвої сили природи”, — наголосив доктор Ван Хайбо з Китайської академії сільськогосподарських наук.

Лозу-рекордсменку виявили під час масштабного дослідження старовинних дерев. Потім фахівці з Науково-дослідної лабораторії деревини Південно-Західного лісового університету в Китаї підтвердили її вік — для цього вчені використали аналіз річних кілець та точні фізичні виміри.

Для порівняння: попередня рекордсменка зі словенського Марибора на момент дослідження 1972 року мала вік 350–400 років. Точніші дані встановити не вдалося, тому що центральна частина її ствола давно зітліла.

Більшість культурних виноградних лоз рідко живе понад 50 років. Столітні рослини вважаються величезною рідкістю. Однак у повіті Цзоган, де зростає унікальна лоза, збереглися 64 інші виноградні рослини, старші за 100 років.

Це місце ще з давніх часів вважають колискою виноробства Китаю — згадки про місцевий виноград трапляються навіть у стародавньому епосі про царя Гесера. У 2004 році Цзоган отримав офіційне звання “Батьківщина китайського дикого червоного винограду”.

Як розповідало BitukMedia, знайдено дерева, які не бояться удару блискавки.

Символ надії: в європейському зоопарку на світ з’явився малюк білого носорога (ВІДЕО)

0
Фото - bioparcvalencia/ Instagram

У зоопарку Валенсії (Іспанія) — поповнення, на яке чекали роками. Після тривалої підготовки тут народився малюк південного білого носорога. Новонароджений і мама почуваються добре, а подія вже стала важливим внеском у збереження одного з найрідкісніших видів на планеті.

Про це розповідає портал UPI.

У зоопарку Валенсії — справжнє диво: вперше в історії закладу народився південний білий носоріг. Малюк, який з’явився на світ 4 листопада, — хлопчик. Він активно п’є молоко та міцно тримається біля своєї мами – самки на ім’я Кванза.

 

 
 
 
 
 
Переглянути цей допис в Instagram
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

 

Допис, поширений BIOPARC Valencia (@bioparcvalencia)

“Мама чудово відновлюється, а маленький носоріг вже бігає по вольєру з тією незграбною грацією, яка властива лише дитинчатам”, — повідомили в Bioparc Valencia.

Працівники зоопарку спостерігають за парою без втручання, щоб дати їм час на відновлення і встановлення природного зв’язку. Поки що носороги більшість часу проводять у теплому внутрішньому приміщенні, але вже виходять на великі прогулянки надворі.

Тато новонародженого, Мартін, а також дві самки Номбулла та Амі вже познайомилися з малюком. Їхня реакція була “дуже позитивною”: старші особини з цікавістю спостерігають за новачком.

Народження цього носорога — важлива подія для Європейської програми збереження південного білого носорога, адже цей підвид занесений до Червоної книги Міжнародного союзу охорони природи.

У світі залишилося трохи більше 10 тис. південних білих носорогів, переважна більшість з яких – у зоопарках.

Як розповідало BitukMedia, Сільверіо – на честь католицького святого, в день якого він народився – назвали дитинча південного білого носорога. Йдеться про вид, що перебуває під загрозою зникнення. Малюк зʼявився у зоопарку Буїн у Чилі.

“Сюди варто прийти”: лондонський ресторан української кухні потрапив до мішленівського путівника

0
Фото - sinorestaurant/ Instagram

Ресторан української кухні Sino в Лондоні потрапив до гастрономічного путівника Michelin. Це одна з найвищих відзнак у світі кулінарії. Вона означає, що заклад пройшов сувору та анонімну оцінку інспекторів Michelin і відповідає міжнародним стандартам якості.

“Гарну новину” повідомив у Facebook ресторатор та кулінар Євген Клопотенко.

“Страви, від яких хочеться мовчати і пробувати: копчену картоплю з ікрою щуки, сома-гриль у вишневій глазурі, вареники з воловим хвостом і домашній грибний гарум”, – написав Клопотенко.

За його словами, українська кухня продовжує дивувати і завойовувати світ. Він привітав команду та шеф-кухаря Sino Євгена Корольова з цим досягненням.

Як пише “Інтерфакс-Україна“, ресторан української кухні Sino (7 All Saints Road, London W11 1HA) відкрився в червні 2025 року завдяки українцям Поліні Сичовій та шеф-кухарю Євгену Корольову, який раніше працював у європейських ресторанах із зірками Michelin (Vendôme біля Кельна, Atelier Amaro у Польщі та Benoit у Парижі). Авторкою коктейльної карти стала українська міксологиня Анна Резнік.

 
 
 
 
 
Переглянути цей допис в Instagram
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Допис, поширений The Nudge | London (@thenudgelondon)

Що означає на практиці для ресторана потрапити до гастрономічного путівника Michelin:

🔸 Визнання світового рівня. Ресторан автоматично потрапляє у світовий гастрономічний контекст — його бачать не лише українські, а й міжнародні гурмани, критики, шефи, туристи.

🔸 Знак довіри для гостей. Навіть без мішленівських зірок сам факт згадки в путівнику свідчить, що кухня, сервіс і атмосфера на високому рівні. Це сигнал: “сюди варто прийти”.

🔸 Потужний маркетинговий ефект. Після включення до гіда потік відвідувачів зазвичай зростає, зокрема за рахунок гастротуристів, які подорожують спеціально “за зірками Michelin“.

🔸 Можливість отримати зірки. Потрапляння до путівника — перший крок. Наступним може бути присудження однієї, двох або трьох зірок, або ж відзнак Bib Gourmand чи “Зеленої зірки” за сталий підхід.

🔸 Зобов’язання підтримувати рівень. Інспектори Michelin перевіряють заклади щороку, тому включення до гіда — це не лише престиж, а й постійна відповідальність за якість кожної страви.

Гід Michelin – престижне міжнародне видання, яке оцінює ресторани та готелі по всьому світу. Вперше гід був випущений французькою компанією у 1900 році. 

Як розповідало BitukMedia, десерти та коктейлі на основі “мурашиного йогурту” – не вигадка. У Копенгагені (Данія) двічі відзначений зірками Michelin ресторан Alchemist здивував світ новою гастрономічною ідеєю. Як мурахи потрапили до меню і що спільного між червоними лісовими комахами, молоком, наукою та дорогими ресторанними стравами?

Океанські зачепери: вчені зафільмували, як риби-прилипали подорожують на китах (ВІДЕО)

0
Художня версія, згенерована Chat GPT5

Хто б міг подумати, що серед океанських мешканців є справжні “серфери”? Біля узбережжя Австралії вчені вперше зняли на відео рибу-причепу (прилипалу), яка катається на горбі гігантського горбатого кита — і робить це з точністю олімпійського гімнаста. Чому ця дружба не зовсім добровільна — і як влаштоване життя “пасажирів” на 40-тонному “круїзному лайнері”?

Про це розповідає агентство AP.

Вчені, які спостерігають за міграцією горбатих китів біля узбережжя Австралії, зафіксували рідкісні кадри унікальної поведінки. На відео видно, як цілі групи риб-прилипал (Remora remora) — їх ще називають реморами або риба-присоска— буквально катаються на китах, немов на величезних океанських серфбордах.

Ремори живуть, мігруючи разом із китами, чіпляючись до їхнього тіла за допомогою спеціальної присоски на голові. Ця “адгезивна пластина” створює вакуум і дозволяє рибі триматися на тварині вагою до 40 тонн.

Коли кіт готується до стрибка над водою (бріду), риби на мить від’єднуються, щоб не бути викинутими силою удару — і повертаються на те саме місце вже за секунди після занурення.

“Вони рухаються з неймовірною точністю. Складається враження, що риба точно знає, коли варто відпустити і коли знову “сісти” на кита”, — пояснює морський біолог Олаф Мейнеке.

Що це – взаємовигідна співпраця чи навʼязлива компанія? Прилипали харчуються відмерлою шкірою та паразитами на тілі китів. Довгий час вважалося, що це симбіоз: риба отримує їжу й транспорт, кит — очищення шкіри.

Але нові відео показують інше. “Іноді кити буквально намагаються позбутися ремор — постійно вистрибують із води, хоча поруч немає інших китів”, — каже Мейнеке. Тобто відносини можуть бути не такими вже мирними — риби-то користуються, а китові це не завжди до вподоби.

Куди прямують риби разом з китами – невідомо. Щороку приблизно 40 тисяч горбатих китів проходять “міграційним коридором” між Антарктидою та теплими водами Квінсленду. Це близько 10 тис. км.

Скільки цього шляху долають “пасажири” — вчені ще не встановили: “Вони живуть лишень близько двох років. Тож якщо не весь маршрут — то якусь частину точно. Але коли і де вони “сходять” — поки загадка”, — пояснює вчений. У перервах між міграціями риби чіпляються за манта-скатів, дельфінів і навіть… дайверів.

Океан — місце, де навіть звичне сусідство перетворюється на диво. І поки одні створіння вирішують глобальні міграційні завдання, інші просто ловлять хвилю — буквально.

Як розповідало BitukMedia, у водах біля української антарктичної станції “Академік Вернадський” вже помітили перших китів весняного сезону.