П’ятниця, 17 Квітня, 2026
العربية简体中文NederlandsEnglishFrançaisDeutschItalianoPortuguêsРусскийEspañolУкраїнська
Home Blog Page 2

Лелеки знову вдома: українська родина відновила гніздо після пожежі

0
Фото - Суспільне Вінниця

Вогонь знищив лелече гніздо за лічені хвилини. Але історія на цьому не закінчилась — на Великдень птахи повернулися парою туди, де, здавалося, вже нічого не лишилося.

Про це розповідає “Суспільне. Вінниця”.

У місті Ямпіль, що на Вінниччині, подружжя Івана та Тетяни Загробських відновило лелече гніздо, яке згоріло через коротке замикання на електроопорі. І вже за тиждень після цього птахи повернулися — причому не поодинці, а парою.

Пожежа сталася наприкінці березня. Іван Загробський помітив дим на стовпі неподалік будинку та кинувся рятувати гніздо. Але зробити це було майже неможливо: конструкція швидко зайнялася, а сама опора перебувала під напругою.

“Гніздо було сухе і горіло дуже швидко. Викликали пожежну машину – приїхали швидко, але вже не було, що рятувати. Гніздо згоріло вщент”, — згадує чоловік.

Найбільше його вразив момент, коли лелека повернувся на місце згарища. “Коли побачив, як лелека прилетів до згорілого гнізда, на душі стало важко. Шкода його. Як наших людей, які залишилися без дому, який будували все життя”, — каже Іван.

Тетяна Загробська розповіла, що лелеки селяться біля їхнього дому не перший рік. “Ми бачимо цих лелек щороку, відколи тут живемо. Вони прилітали ще до війни. Вже як рідні стали”, — сказала жінка.

Птах ще деякий час намагався самостійно відбудувати житло: носив гілки, сідав на сусідні опори, шукав місце. Але вітер зносив конструкцію, і зрештою лелека зник майже на два тижні.

Тоді подружжя вирішило втрутитися. 4 квітня разом із комунальниками, електриками та зварювальником вони почали відновлювати гніздо.

На металевій основі закріпили конструкцію з арматури, вплели гілки верби, додали мох і сухе гілля. Частину роботи залишили самим птахам.

“Ми хотіли просто дати їм шанс. Щоб знати — зробили все, що могли”, — пояснює Іван.

У соцмережах їм писали, що лелеки нібито не повертаються на згорілі гнізда, писали про “погану прикмету”. Але вже 11 квітня один птах знову сів у нову домівку. А на Великдень — повернувся вдруге, вже з парою.

Тепер лелеки активно добудовують гніздо: носять гілки, укріплюють конструкцію, облаштовуються.

“Ця історія не про нас, а більше про них. Бо лелеки – це про віру. Ми раді, що це сталося, що все було недаремно. Радіємо, що вони повернулися до нас. Лелеки дають надію. Людям зараз дуже потрібна душевна радість. Це про віру, що все буде Україна. І що завжди треба залишатися людьми”, — каже Іван Загробський.

Подружжя загребських і лелече гніздо. Фото – Суспільне Вінниця

Подружжя вже планує облаштувати ще кілька гнізд поруч, адже нове місце зацікавило й інших птахів.

Як розповідав Анатолій Подобайло, науковий співробітник Національного природного парку “Пирятинський”, на прикладі відомих лелек-стрімерів – лелеки завжди повертаються до гнізда, яке вважають своєю власністю. “Для лелек головний ресурс – це гніздо: тільки там самка може відкласти яйця, і тільки в гнізді самець може виростити своїх дітей. Без гнізда життя нема”, – каже науковець.

Як розповідало BitukMedia, в одному з сіл Бучанського району Київщини місцеві жителі звернулися до енергетиків, аби врятувати лелече гніздо, яке опинилося просто над електромережами.

Нашестя динозаврів: університет встановив кумедний світовий рекорд (ВІДЕО)

0
Фото - ucalgary/ Richard Coffey (Dinos)

Коли університет святкує ювілей, це може виглядати як сцена з доісторичного фільму. У Канаді сотні “динозаврів” зібралися в одному місці — і це не жарт.

Про це розповідає портал UPI.

В Університеті Калгарі відсвяткували 60-річчя гучно — настільки, що це дійство потрапило до Книги рекордів Гіннеса. На території кампусу зібралися 682 людини в костюмах динозаврів і встановили новий світовий рекорд.

Масове збіговисько “динозаврів” відбулося біля будівлі бібліотеки. Учасники — студенти, викладачі та мешканці міста — прийшли в образах різних доісторичних істот, перетворивши подію на яскраве шоу.

 

 
 
 
 
 
Переглянути цей допис в Instagram
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

 

Допис, поширений University of Calgary Dinos (@ucalgarydinos)

Цим вони перевершили попередній рекорд — 468 людей у костюмах динозаврів, який торік встановив Cox Science Center and Aquarium у США.

Президент університету Ед МакКолі жартома прокоментував подію: мовляв, старий рекорд “вимер”. За його словами, це приклад того, як університетська спільнота може об’єднатися навколо спільної ідеї — навіть такої незвичної.

Досягнення офіційно підтвердив запрошений представник Книги Гіннеса.

Схоже, у Калгарі знайшли ідеальний спосіб поєднати науку, гумор і святкування — і зробили це по-справжньому доісторично масштабно.

Як розповідало BitukMedia, 1 273 фанати динозаврів влаштували танцювальну вечірку у тематичному парку Legoland California Resort у США. 

Біжи, Робік, біжи: роботи-гуманоїди випробують себе на дистанції півмарафону (ВІДЕО)

0
Гуманоїдний робот проводить нічні випробування в Пекіні 11 квітня 2026 року, готуючись до майбутнього півмарафону, що відбудеться в місті. Фото - VCG

Фініш — уже перемога: у Китаї готуються до забігу, де головне — не швидкість, а виживання. І бігтимуть не люди!

Про це розповідає EuroNews.

У Пекін готуються до незвичного півмарафону — цього разу дистанцію у 21 км долатимуть не люди, а гуманоїдні роботи. Участь у змаганні візьмуть понад 70 команд, які вже провели масштабний тестовий забіг напередодні основної події.

Випробування відбулося в технологічній зоні E-Town і тривало всю ніч. Інженери перевіряли не лише швидкість машин, а й їхню здатність орієнтуватися на маршруті, працювати автономно та реагувати на непередбачувані ситуації.

За даними Інституту електроніки Китаю, близько 40% команд вже використовують повністю автономну навігацію — без втручання людини. Це значно ускладнює завдання, адже роботам доводиться самостійно “приймати рішення” під час руху.

І навіть просто дістатися фінішу — вже виклик. Минулого року, під час першого такого забігу, лише 6 із 21 робота змогли подолати всю дистанцію.

Проблем вистачає: перегрів двигунів, швидке розрядження батарей і технічні збої змушують команди буквально “рятувати” свої машини прямо на трасі. Деякі роботи потребували охолодження під час заміни акумуляторів, інші — зупинялися через перевантаження систем.

Втім, для багатьох учасників це не стільки гонка за перемогою, скільки можливість протестувати технології в реальних умовах. Деякі команди навіть збирають своїх роботів у день забігу — і вже це вважають успіхом.

Інтерес до події стрімко зростає: кількість учасників за рік збільшилася майже вп’ятеро. Організатори вже додали нові номінації — зокрема за витривалість і… просто за фініш.

Основний забіг відбудеться 19 квітня. І хоча переможець буде лише один, справжнім досягненням стане кожен робот, який зможе пробігти ці 21 кілометри до кінця.

Як розповідало BitukMedia, у Китаї гуманоїдний робот AgiBot A2 успішно завершив безперервний 100-кілометровий крос-маршрут, отримавши звання рекордсмена за категорією “Найдовша дистанція, пройдена людиноподібним роботом”. Загальна дистанція склала 106,286 км, що офіційно підтвердив суддя Книги рекордів Гіннеса.

€100 проти €1 млн: запустили незвичний розіграш картини Пікассо (ВІДЕО)

0
Фото - Fondation Recherche Alzheimer

Картина за мільйон — за ціною вечері. Як вам така пропозиція? У Франції розіграють роботу Пікассо, і шанс є у кожного. Щоправда, є нюанс.

Про це розповідає The Guardian.

У Франції стартує благодійна лотерея, де головний приз — картина Пабло Пікассо вартістю близько €1 млн. Щоб спробувати удачу, достатньо придбати квиток за €100.

Йдеться про роботу Tête de Femme (“Голова жінки”), яку художник створив у 1941 році в техніці гуаші на папері. Кількість квитків обмежена — їх буде не більше 120 тисяч. Якщо всі продадуть, організатори зможуть зібрати до €12 млн.

€1 млн з виручених коштів отримає Opera Gallery, якій належить картина. Решта піде на підтримку досліджень хвороби Альцгеймера, адже благодійна ініціатива пов’язана з одним із провідних медичних закладів Парижа.

Це вже не перший подібний проєкт. Раніше дві аналогічні лотереї з роботами Пікассо зібрали понад €10 млн для культурних програм у Лівані та гуманітарних проєктів в Африці.

У 2013 році переможцем першого розіграшу став звичайний працівник зі США — він виграв картину Man in the Opera Hat (1914). А у 2020-му інший шедевр —Nature Morte (1921) — дістався бухгалтерці з Італії: квиток їй подарував син на Різдво.

До слова, колекціонер Девід Нахмад переконаний, що сам Пікассо підтримав би таку ідею. За його словами, художник часто дарував свої роботи звичайним людям і хотів, щоб мистецтво було доступним не лише для багатіїв.

Перед розіграшем Tête de Femme виставлять у паризькому офісі аукціонного дому Christie’s. Саму лотерею проведуть там же.

Шанс — один на десятки тисяч. Але саме він може зробити когось власником справжнього шедевра.

Як розповідало BitukMedia, картина-“привид”, яку понад 400 років вважали втраченою, раптово “випливла” у стінах старовинного паризького маєтку. Тепер світ має нового “Рубенса” — і це відкриття вже називають сенсаційним.

Не моряк з народу: вчені припускають, що Колумб був аристократом

0
Можливий посмертний портрет Христофора Колумба пензля Себастьяно дель Пьомбо (1519). Метрополітен-музей (Нью-Йорк, США)

П’ять століть історії можуть перевернутися: вчені знайшли генетичний слід, який ставить під сумнів звичну біографію Христофора Колумба. І він веде зовсім не туди, де вчили в школі.

Про це розповідає EuroNews.

Нове дослідження генетиків та істориків може змінити уявлення про походження Христофора Колумба. Згідно з попередніми результатами, знаменитий мореплавець міг походити не з італійської Генуї, як вважалося століттями, а з іспанської знаті, зокрема з галісійського роду Сотомайор.

Дослідження провели фахівці лабораторії Citogen разом із вченими з Мадридського університету Комплутенсе (Complutense University of Madrid). Вони проаналізували ДНК останків 12 людей, похованих у родинній крипті в містечку Гельвес поблизу Севільї — серед них були нащадки Колумба.

Саме там і виникла загадка. Двоє людей, які за документами не мали родинного зв’язку, виявилися генетично спорідненими. Один із них — правнук Колумба, інша — представниця галісійської знаті XVII століття.

Єдине логічне пояснення — спільний предок, якого не зафіксували історичні джерела. Щоб знайти його, дослідники змоделювали родинні зв’язки на 16 поколінь назад. Результат виявився несподіваним: усі шляхи вели до Педро Альвареса де Сотомайор, відомого як Педро Мадруга.

Це впливовий галісійський феодал XV століття, який контролював значні території на півночі Іспанії, воював, укладав союзи і… загадково зник із документів приблизно у 1486 році. Саме тоді вперше в історії з’являється Колумб при дворі католицьких монархів.

Дослідники також застосували так звану техніку “віртуального виключення”: коли вони прибрали Сотомайора з родоводу, генетичний зв’язок між знайденими особами зник. Жоден інший предок такого ефекту не давав.

На користь цієї теорії вказують і непрямі факти. У текстах Колумба знаходять мовні конструкції, характерні для галісійсько-португальської мови. Його герб містить елементи, притаманні родині Сотомайор. А ставлення при дворі, за деякими версіями, більше відповідало людині з відомим походженням, а не іноземцю “з нізвідки”.

Втім, самі автори дослідження застерігають: їхні висновки — попередні. Робота ще не пройшла наукового рецензування, а аналіз базується не на ДНК самого Колумба, а його ймовірних нащадків.

До того ж існують і інші версії. Наприклад, команда з Університету градам (University of Granada) раніше припускала середземноморське, можливо сефардське походження мореплавця. А “італійська версія” досі лишається найпоширенішою — сам Колумб у заповіті 1498 року називав себе уродженцем Генуї.

Тож остаточної відповіді немає й досі. Але нове дослідження додає до цієї багатовікової загадки ще один вагомий аргумент — і ще більше інтриги.

Як розповідало BitukMedia, у місті Маастрихт (Нідерланди) під час ремонтних робіт у старій церкві знайшли скелет, який може належати легендарному мушкетеру д’Артаньяну — прототипу героя роману Александра Дюма “Три мушкетери”.

Перезапуск імунітету: жінка з трьома смертельними хворобами отримала другий шанс

0
Ілюстрація - bmtinfonet.org

Вона жила між переливаннями крові та постійною загрозою — а тепер повертається до нормального життя. У Німеччині медики заявили про прорив, який може змінити підхід до лікування аутоімунних хвороб. Вперше у світі імунну систему пацієнтки “перезавантажили” — і це спрацювало.

Про це розповідає The Guardian.

Жінка, яка понад десять років жила одразу з трьома небезпечними аутоімунними захворюваннями, змогла повернутися до майже нормального життя після експериментальної клітинної терапії. Лікарі називають цей випадок унікальним.

Пацієнтці 47 років. До цього вона пройшла дев’ять різних курсів лікування, але жоден не дав тривалого ефекту. Стан був критичним: щоденні переливання крові та постійний прийом препаратів для її розрідження були необхідністю, без якої вона не могла жити.

Лікування провели в Університетській лікарні Ерлангена. Медики застосували CAR-T терапію — метод, який раніше вже показав проривні результати у боротьбі з деякими видами раку, але майже не використовувався для аутоімунних захворювань.

Суть методу — у “переналаштуванні” імунної системи. У пацієнтки взяли її власні імунні клітини (Т-клітини), генетично модифікували їх так, щоб вони могли розпізнавати й знищувати “помилкові” клітини (B-клітини), які атакували організм. Після цього клітини повернули назад у тіло.

Результат вразив навіть лікарів. Уже за кілька тижнів усі три хвороби почали відступати. Через тиждень після процедури жінці більше не знадобилися переливання крові, а ще за два — вона змогла повернутися до повсякденного життя.

Йдеться про рідкісне і небезпечне захворювання — аутоімунну гемолітичну анемію, при якому імунна система помилково виробляє антитіла, що руйнують власні еритроцити швидше, ніж їх виробляє кістковий мозок. Крім того, у пацієнтки були імунна тромбоцитопенія (зниження тромбоцитів і ризик кровотеч) та антифосфоліпідний синдром (навпаки — підвищений ризик тромбів). Усі три стани були спричинені збоєм у роботі імунної системи.

Станом на зараз жінка вже 14 місяців перебуває у ремісії без лікування. Її імунна система, за словами лікарів, ніби “перезавантажилася” і перестала атакувати власний організм.

Втім, науковці наголошують: це лише один випадок. Попереду — клінічні дослідження, які мають показати, наскільки тривалим є ефект і чи можна застосовувати метод для інших аутоімунних хвороб.

Попри обережність у висновках, цей результат уже називають одним із найобнадійливіших сигналів у сучасній медицині — там, де раніше не залишалося жодних варіантів.

Як розповідало BitukMedia, науковці вперше заявили, що їм вдалося частково “омолодити” людські яйцеклітини — відкриття, яке може суттєво підвищити шанси на успішне ЕКЗ для жінок старшого репродуктивного віку.

Щоб повернулися: на Бучанщині лелекам встановили безпечне гніздо (ВІДЕО)

0
Фото - ілюстративне/ ДТЕК Київські регіональні електромережі

Гніздо, яке роками було домівкою для лелек, раптом стало небезпечним — і для самих птахів, і для людей. Але його не знищили, а… врятували.

Про це розповідають у ДТЕК Київські регіональні електромережі.

В одному з сіл Бучанського району Київщини місцеві жителі звернулися до енергетиків, аби врятувати лелече гніздо, яке опинилося просто над електромережами.

Домівка птахів багато років розташовувалася на опорі, але з часом конструкція обвисла і стала небезпечною. Гніздо могло пошкодити лінії електропередач, а самі лелеки — постраждати від струму.

Фахівці компанії ДТЕК вирішили проблему без шкоди для птахів. Вони обережно зняли старе гніздо і встановили спеціальну захисну платформу на тій самій опорі, але на безпечній відстані від дротів.

Після цього гніздо перенесли на нову основу, зберігши його структуру і звичне місце для лелек.

Тепер птахи зможуть щороку повертатися до свого дому без ризику, а електромережі — працювати без перебоїв.

Дивіться відео тут.

З 2021 року енергетики переносять гнізда лелек на металеві платформи в рамках еколого-просвітницького проєкту #Лелеченьки, започаткованого ДТЕК Мережі. В такий спосіб вони хочуть допомогти зберегти в Україні популяцію білого лелеки та привернути увагу суспільства до важливої теми — дбайливого ставлення до живої природи.

Як розповідав Анатолій Подобайло, науковий співробітник Національного природного парку “Пирятинський”, на прикладі відомих лелек-стрімерів – лелеки завжди повертаються до гнізда, яке вважають своєю власністю. “І самці, і самки б’ються не за партнера, а за гніздо. Для лелек головний ресурс – це гніздо: тільки там самка може відкласти яйця, і тільки в гнізді самець може виростити своїх дітей. Без гнізда життя нема”, – каже Подобайло.

Як розповідало BitukMedia, у центрі Чорнобиля зафіксували несподівану і знакову подію — до міста повернулися білі лелеки.

Захистити їжака: тихі газонокосарки виявилися небезпечними для нічних тварин

0
Фото - gardening.org

Вони виходять у садки, коли темніє. Але саме в цей час на них чекає небезпека, яку складно навіть помітити — тихі роботи з гострими лезами.

Про це розповідає The Guardian.

Мери німецьких міст закликають запровадити загальнонаціональну заборону на використання роботизованих газонокосарок у нічний час. Причина — зростаюча загроза для їжаків та інших нічних тварин.

За словами представниці об’єднання міст, мера Люнебурга Клаудія Каліш, саме в темну пору доби в садах активізується більшість дрібних тварин. І вони дедалі частіше гинуть або отримують травми від автоматичних косарок.

Проблема в тому, що їжаки, на відміну від інших тварин, не тікають від небезпеки. Вони інстинктивно згортаються в клубок — і стають практично “невидимими” для сенсорів техніки.

Дослідження показують: леза таких пристроїв можуть завдати серйозних травм. Часто постраждалих тварин знаходять лише через кілька днів або навіть тижнів після інциденту.

Ситуацію ускладнює те, що природні ареали скорочуються, і міста стають для їжаків альтернативним домом. Саме тому, кажуть посадовці, захист у межах житлових районів критично важливий.

Їжаки вже внесені до списку видів, близьких до загрози зникнення, за даними Міжнародного союзу охорони природи. За останнє десятиліття їхня чисельність у Європі скоротилася щонайменше на 30%.

Окремі міста, зокрема Кельн, Лейпциг та Мюнхен, вже запровадили нічні обмеження для роботів-газонокосарок. Але на загальнонаціональному рівні рішення поки що не ухвалене.

Паралельно вчені шукають технологічні рішення. Як розповідало BitukMedia, дослідження Оксфордського університету показало, що їжаки чують ультразвук — і це може допомогти створити системи, які відлякуватимуть їх від небезпечних зон.

Поки ж дискусія триває, експерти наголошують: навіть звичайні садові роботи можуть мати серйозний вплив на дику природу — особливо тоді, коли люди цього не помічають.

Піднятися і… купити: рідкісний артефакт Ейфелевої вежі йде з молотка

0
Фото - ARTCURIAL

Колись цими сходами піднімалися перші відвідувачі однієї з найвідоміших споруд світу. Тепер — їх може купити будь-хто, якщо вистачить грошей. У Парижі на аукціон виставлять рідкісний фрагмент Ейфелевої вежі.

Про це розповідає EuroNews.

Частина оригінальних гвинтових сходів, якими користувалися перші відвідувачі Ейфелевої вежі ще наприкінці XIX століття, піде з молотка у столиці Франції.

Йдеться про секцію, що колись з’єднувала другий і третій рівні вежі. Саме цими сходами піднімалися люди під час відкриття споруди у 1889 році на Всесвітній виставці.

Тепер цей артефакт продасть аукціонний дім Artcurial. Торги заплановані на 21 травня, а стартова оцінка лота — від 120 до 150 тис. євро.

Сходи демонтували ще у 1983 році під час масштабної реконструкції, коли вежу оснастили ліфтами. Тоді конструкцію розділили приблизно на 20 частин: частина з них потрапила до музеїв, інші — у приватні колекції.

Сьогодні ці фрагменти можна побачити, зокрема, в Музей Орсе, Містечку науки та індустрії (Cité des Sciences et de l’Industrie), а також у Японії та навіть поблизу Статуї Свободи у США.

Інтерес до таких артефактів лише зростає. Наприклад, у 2016 році схожу секцію сходів продали за понад 500 тис. євро — значно вище очікувань.

Тож новий лот має всі шанси перевершити оцінку. Адже йдеться не просто про металеві сходи, а про частину історії, яка понад століття тому відкривала людям шлях до одного з найвідоміших символів світу.

Як розповідало BitukMedia, на аукціоні Propstore у Лос-Анджелесі продали голову дроїда C-3PO з фільму “Зоряні війни: Епізод 5 – Імперія завдає удару у відповідь” за рекордну суму. Іноді шматок кіно — це не просто реквізит, а справжня реліквія, за яку фанати готові платити як за витвір мистецтва.

Усе життя в багажнику: як у Києві допомогли переселенцю, який тікав від війни (ВІДЕО)

0
Фото - скрін соцмережі

Він умістив усе своє життя в старенький автомобіль — і рушив у невідомість. Але шлях обірвався просто посеред столиці. Небайдужі допомогли літньому переселенцю, в якого під час переїзду зламалася машина.

Про це розповіли в Патрульній поліції Києва.

У столиці патрульні допомогли 70-річному чоловікові, який тікав від війни і віз із собою все, що залишилося від його життя — буквально в одному автомобілі.

Його історія почалася ще на Донбасі. Рятуючись від бойових дій, він разом із дружиною переїхав в Чернігівську область. Але війна наздогнала і там. Під час ворожої атаки жінка загинула.

Залишившись сам, чоловік зібрав найцінніше, що мав: речі, техніку, 18 курей і собаку — і вирушив у безпечніше місце на старенькому ВАЗі.

Та дорога виявилася надто важкою — автівка не витримала і зламалася вже у столиці. Розгубленого чоловіка помітив небайдужий перехожий і звернувся по допомогу.

На виклик відгукнулися патрульні — Аліна Яцюк, Іван Гавриленко, Артур Чайка та Олег Задерей. Вони поспілкувалися з чоловіком, підтримали його та допомогли вирішити проблему: разом відбуксирували авто до автосервісу, щоб він міг відремонтувати машину і продовжити шлях.

У патрульній поліції зазначають: саме з таких простих, але важливих вчинків і починається справжня людяність — коли чужа біда не лишається непоміченою.

“Уявіть на хвилинку, лінія фронту стрімко наближається до вашого будинку, спочатку на Донеччині, а згодом і на Чернігівщині… Місця, в якому можливо виросли ви та ваші діти. Місце, де кожен клаптик землі нагадує про родину, теплі вечори та затишок. Таких людей занадто багато нині… Герою нашої їсторії і уявляти таке не потрібно”, – розповіли в поліції.

У соцмережах на історію 70-річного переселенця з Донеччини натрапив український бізнесмен Олег Гороховський. Співзасновник Monobank пообіцяв подарувати чоловіку пікап.

Два малюки за весну: у заповіднику знову народився рідкісний білий носоріг

0
Фото - The Wilds/ Facebook

Ще не встигли вигадати ім’я першому малюку — як з’явився другий. У заповіднику в США справжній “бебі-бум” білих носорогів.

Про це розповідає портал UPI.

У природоохоронному центрі The Wilds в американському штаті Огайо народилося друге за кілька тижнів дитинча південного білого носорога.

Самка з’явилася на світ 28 березня. Її мама — 12-річна Калі, яка, до речі, також народилася у цьому ж центрі. Для неї це вже третє потомство.

Батько – самець Бернард. Він багатодітний, адже новонароджена – вже 17-те його дитинча.

Це поповнення сталося всього за кілька тижнів після народження ще одного малюка — самця від іншої самки. У центрі кажуть, що поки що малюків не знайомили: кожен із них залишається поруч зі своєю мамою.

Фото – The Wilds

Знайомство відкладуть до моменту, коли носороги підростуть, почнуть активніше досліджувати світ і проявляти характер.

У The Wilds наголошують: такі народження — результат спеціальної програми збереження видів, яка допомагає підтримувати генетичне різноманіття тварин під опікою людини.

З 2004 року тут уже народилося 35 дитинчат південного білого носорога. Новонароджена самка стала ще одним кроком у збереженні виду, який у дикій природі залишається під загрозою.

Як розповідало BitukMedia, у британському зоопарку вперше показали публіці дитинча однієї з найрідкісніших тварин планети — малюка окапі на ім’я Нео.

Скинула 36 кг — і вдягнула їх назад: історія одного символічного забігу (ВІДЕО)

0
Фото - Книга рекордів Гіннеса

Вона бігла, ніби несла на собі ціле життя — шар за шаром. Але фініш цієї дистанції став не просто рекордом, а дуже особистою перемогою. Американка Мередіт Сміт пробігла півмарафон у 55 футболках одночасно.

Про це розповідає сайт Книги рекордів Гіннеса.

Незвичайне досягнення Мередіт Сміт показала під час забігу у Форт-Сміті, штат Арканзас. Вона подолала дистанцію менш ніж за три з половиною години, перевершивши попереднє досягнення іншої американки — Дженніфер Романо, яке та встановила 30 травня минулого року.

Забіг став для Мередіт особливим не лише через рекорд. Кожна з 55 футболок символізувала її власний шлях — жінка схудла більш ніж на 36 кг відтоді, як почала бігати у 2013 році.

Щоб підготуватися, вона тренувалася у ще більш екстремальних умовах — іноді одягала до 80 футболок одночасно. Саме ця цифра для неї знакова: приблизно стільки фунтів ваги вона втратила.

Колись Мередіт ненавиділа біг і навіть не могла уявити, що подолає бодай милю. У дитинстві біг асоціювався для неї з покаранням і розчаруванням. Але в дорослому віці вона відкрила для себе інший бік — підтримку, інклюзивність і задоволення від руху.

На старті вона з’явилася, буквально “запакована” у десятки шарів одягу. А на фініші — після майже чотирьох годин зусиль — перетнула лінію, несучи на собі цей незвичний вантаж.

Після забігу жінка зняла всі футболки — як символ того, скільки вже залишила позаду. І водночас як нагадування: цей рекорд був не лише про швидкість чи витривалість, а про шлях, який змінює людину зсередини.

 

 
 
 
 
 
Переглянути цей допис в Instagram
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

 

Допис, поширений Guinness World Records (@guinnessworldrecords)

Як розповідало BitukMedia, американець Девід Раш пробіг півмарафон у 137 футболках – і повернув собі рекорд Гіннеса.

“Медсестра” на гусеницях: новий український робот допомагатиме піхоті під вогнем (ВІДЕО)

0
Фото - скрін Ratel Robotics

У бою — без людей, але з рятівною місією. Українські розробники презентували нового наземного робота, який може витягувати поранених із-під обстрілів і водночас виконувати небезпечні завдання, на які раніше відправляли бійців.

Про це розповідає Defender Media.

Українська компанія Ratel Robotics запустила у виробництво новий гусеничний наземний роботизований комплекс Nurse TB. Його головне завдання — допомога піхоті: від доставки вантажів до евакуації поранених прямо з поля бою.

Компактний робот важить 120 кг, але може перевозити до 150 кг корисного навантаження. Це можуть бути боєприпаси, вода чи навіть шість протитанкових мін. Водночас одна з ключових функцій — встановлення медичних нош, що дозволяє вивозити поранених без ризику для інших військових.

Nurse TB розробили як універсальну платформу. Його можна використовувати для дистанційного мінування, логістики або евакуації. За словами виробника, робот здатен працювати в складних умовах і має підвищену живучість на полі бою.

Комплекс оснащений трьома змінними акумуляторами. Дальність керування становить до 7 км без ретранслятора і до 10 км із ним. Якщо ж використовувати оптоволоконний зв’язок, радіус роботи зростає до 20 км.

Одна з найцікавіших функцій — follow me (“йди за мною”). Завдяки камері та системі захоплення цілі робот може автоматично рухатися за військовим, спрощуючи транспортування вантажів або евакуацію.

У компанії зазначають, що Nurse TB поступово замінить попередню розробку — робота-камікадзе Ratel S, від підтримки якого відмовляються. Натомість новий комплекс орієнтований на збереження життя та виконання допоміжних, але критично важливих завдань на фронті.

Розробка є частиною ширшого напрямку, в межах якого українські інженери створюють як наземні роботи, так і безпілотники — від розвідників до ударних дронів.

Як розповідало BitukMedia, українська компанія Armolab представила прототип важкого наземного роботизованого комплексу Mamont, призначеного для логістики та евакуації на фронті.

Знімок з Києва, який побачив світ: фотограф Євген Малолєтка — серед переможців World Press Photo

0
Фото - Sasha Maslov, Valentyn Kuzan

Світ знову побачив війну в Україні — очима фотографа, який опинився поруч у момент трагедії. Робота українця Євгена Малолєтки потрапила до числа найсильніших знімків року World Press Photo.

На сайті організації повідомили імена найкращих.

Робота українського фотографа Євгена Малолєтки увійшла до числа переможців міжнародного конкурсу World Press Photo 2026.

Йдеться про знімок “Російська атака по Києву”, зроблений після одного з найсмертоносніших ударів по столиці з початку повномасштабного вторгнення.

На фото — 65-річна Валерія Синюк біля свого сильно пошкодженого будинку. Вона спала, коли російська ракета зруйнувала будівлю навпроти.

Атака сталася 24 квітня 2025 року — лише за кілька годин після чергового зриву міжнародних переговорів. Того дня ракети та дрони влучили щонайменше у п’ять житлових районів Києва. Загинули 13 людей, ще 90 дістали поранення.

“Цей удар став одним із найтрагічніших для цивільного населення. За даними, оприлюдненими наприкінці 2025 року, з початку вторгнення загинули щонайменше 14 775 мирних жителів. Квітень 2025-го став найгіршим місяцем за кількістю постраждалих дітей за останні три роки”, – зазначає сайт премії.

Фото – Євген Малолєтка

“Це зображення відображає шок і вразливість людини, яка вижила в Києві, Україна. Глибокі тіні, що контрастують з одним джерелом світла, привертають увагу до вражаючих деталей — втраченого погляду жінки та її чистого, вільного взуття — що підкреслюють раптовість і людські втрати від триваючих атак росії”,— прокоментувало світлину Євгена Малолєтки журі WPP.

Про фотографа

Євген Малолєтка — один із найвідоміших українських фотожурналістів, який документує війну в Україні з 2014 року .

Він також висвітлював Євромайдан, протести в Білорусі, війну в Нагірному Карабаху та пандемію COVID-19 в Україні.

Родом з Берднська, Малолєтка закінчив Київський політехнічний інститут у 2010 році. У 2009 році він почав працювати штатним фотографом в українських ЗМІ, а потім працював фрілансером, співпрацюючи з Associated Press, Al Jazeera, Der Spiegel та іншими.

Його робота під час облоги Маріуполя у 2022 році була відзначена Міжнародною журналістською премією Найта, премією Visa d’or News Award та премією Prix Bayeux Calvados-Normandie. Він також отримав нагороди від Італії, Німеччини, Норвегії та Сполучених Штатів.

У 2023 році Малолєтка отримав нагороду “Фотографія року в галузі преси” та дві Пулітцерівські премії за соціальну службу та новинну фотографію. У 2024 році Євген Малолєтка був серед творців документального фільму “20 днів у Маріуполі”, який отримав одні з найпрестижніших нагород у кіноіндустрії, включаючи премію “Оскар”.

Про премію

World Press Photo 2026 — один із найпрестижніших конкурсів у сфері фотожурналістики. Цього року незалежне журі розглянуло понад 57 тисяч знімків від 3747 фотографів зі 141 країни.

До списку переможців увійшли 42 автори. Їхні роботи охоплюють найгостріші теми сучасності — від воєн і гуманітарних криз до особистих історій людей, які переживають ці події.

Організатори закликають не просто дивитися ці фото, а “дати їм час — щоб відчути, поставити запитання і дозволити їм вплинути”.

Як розповідало BitukMedia, українські полярники та полярниці здобули рекордну кількість перемог у конкурсі наукових зображень для Вікіпедії WikiScience Contest. Цього року вони вибороли одразу три перших місця та одне третє — найкращий результат за всю історію участі України.

Монета з тисячолітньою історією: який артефакт несподівано поповнив музей у Глухові

0
Фото - Національний заповідник «Глухів»

Іноді справжні історичні відкриття приходять не з археологічних експедицій, а від людей, які просто не проходять повз знахідки. Цього разу унікальний артефакт XI століття передав до музейного фонду заповідника на Сумщині військовий.

Про це повідомили в пресслужбі Національного заповідника “Глухів”.

До фондів заповідника надійшов унікальний історичний артефакт — візантійська мідна монета XI століття. Її передав хорунжий Третьої окремої штурмової бригади ЗСУ Олександр Мірошниченко.

Експонат є провінційним наслідуванням візантійського ауреуса. На одному боці монети зображене погруддя імператора, на іншому — Ісус Христос, який сидить на троні. Саму монету виготовлено з міді та вкрито позолотою.

Цікавий нюанс: над зображенням Христа збереглося невелике вушко. Це може свідчити, що попередній власник носив монету як натільну іконку.

У заповіднику зазначають, що такі знахідки на території Глухівщини — велика рідкість. Вони допомагають дослідникам точніше датувати історичні періоди та свідчать про торговельні зв’язки часів Давньої Русі.

Зокрема, ця знахідка ще раз підтверджує: місто Глухів могло бути засноване не раніше XI століття.

У заповіднику подякували військовому за передачу артефакту, наголосивши, що такі вчинки допомагають зберігати історичну спадщину України.

Як розповідало BitukMedia, батько з донькою випадково знайшли рідкісний меч часів Київської Русі і віддали музею.