Стара радянська мотоколяска, яку колись називали “інвалідкою”, отримала друге життя — тепер вона їздить на електриці, розвиває швидкість до 70 км/год і може долати до 120 км без підзарядки. У Бердичеві 56-річний Юрій Гаврилюк майже три роки власноруч перетворював стареньке авто на сучасніший електромобіль. Своєму творінню чоловік дав незвичайне ім’я — “Елік”.
Про саморобний електрокар винахідник розповів “Суспільному Житомир”.
За освітою Юрій Гаврилюк — електромонтер промислового електрообладнання. Інтерес до техніки з’явився в нього ще в дитинстві, коли разом із батьком ремонтував автомобіль. Тож згодом чоловік вирішив втілити власну автомобільну ідею.
За основу він узяв радянську мотоколяску С-3Д, яку придбав у Житомирській області. У заводській комплектації ця машина мала бензиновий двигун від мотоцикла “Іж”. У народі її називали “інвалідкою”.
Спочатку Юрій узявся не за метал, а за картон. Із нього виготовив деталі майбутнього автомобіля, склеїв їх і перевірив, який вигляд матиме конструкція. Лише після цього переніс задум на метал.
Роботу над електромобілем чоловік розпочав у 2023 році. Працював після основної роботи та у вихідні, однак завершити задум за один підхід не вдалося. Паралельно він займався іншим автомобілем, який потрібно було переобладнати на електротягу та офіційно зареєструвати. Оскільки термін дії документів для цієї процедури обмежувався одним роком, довелося тимчасово відкласти власний проєкт.
Коли з іншим автомобілем було завершено всі необхідні роботи та оформлення, бердичівець повернувся до своєї мотоколяски.
За словами винахідника, найбільше часу йому знадобилося не стільки на технічну частину, скільки на пошук вдалого дизайну та компонування всіх елементів. Потрібно було підібрати деталі й розмістити їх так, щоб вони не лише працювали разом, а й мали гармонійний вигляд.
“Створити автомобіль, щоб він був гарний. Не просто був зліплений, а щоб виглядав файно, щоб не було соромно виїхати в місто і показати людям”, — пояснив Юрій Гаврилюк.
На створення «Еліка» чоловік витратив близько трьох тисяч доларів. Найбільші витрати припали на акумуляторну батарею та електродвигун. Також довелося заплатити за обшивку й фарбування автомобіля.
Червоний колір для свого електрокара Юрій обрав не випадково. Оскільки машина невелика, він хотів зробити її яскравою та помітною на дорозі, щоб інші водії краще бачили її під час руху. На думку власника, темне забарвлення маленькому автомобілю пасувало б менше.
Назва “Елік” теж має своє пояснення. Вона поєднує зовнішню схожість машини з автомобілями “Гелік” та електричний двигун, який тепер приводить її в рух.
Максимальна швидкість саморобного електромобіля становить 70 км/год. Улітку на одному заряді акумулятора він може проїхати до 120 км, а взимку запас ходу дещо скорочується. Повне заряджання батареї триває до восьми годин.
“Елік” для свого власника — не просто експериментальний проєкт. Чоловік користується ним практично щодня. За час експлуатації автомобіль уже подолав понад 12 тис. кілометрів.
Серед переваг електротяги Юрій називає відсутність потреби прогрівати двигун, регулярно міняти моторне мастило та фільтри. Обслуговування коробки передач також потрібне, але, за словами власника, за умови використання якісного мастила його можна проводити лише раз на кілька років — залежно від пробігу.
Наразі винахідник ще завершує облаштування салону та планує усунути недоліки з боковими вікнами. Коли всі роботи будуть готові, хоче показати свій електрокар на виставках саморобної та ретротехніки.
Зокрема, Юрій Гаврилюк розглядає можливість поїхати на таку виставку до Києва. Сподівається, що зможе представити «Елік» уже навесні або наступного року.
Як розповідало BitukMedia, майстер з Дніпра Андрій Воловицький вирішив не повертати старому ЗАЗ-968 заводський вигляд, а фактично побудував на його основі новий автомобіль. У результаті вийшла незвичайна машина з трубчастою рамою, саморобним кузовом і характерною брутальною зовнішністю.