Собаки, які живуть біля ЧАЕС, мають генетичні особливості, яких не виявили в інших ізольованих популяціях цих тварин. Причому йдеться не про випадкові мутації. Нове дослідження показало ознаки природного відбору, який міг допомогти тваринам виживати в незвичайних умовах.
Про це свідчать результати дослідження науковців з Північнокаролінського державного університету, опублікованого в журналі Genes, повідомляє PHYS.
Раніше науковці порівняли собак із двох місць: безпосередньо біля Чорнобильської АЕС та з міста Чорнобиль, розташованого приблизно за 16 км від станції. Виявилося, що генетично міські собаки дуже схожі на тварин із Польщі, Росії та інших сусідніх регіонів. Натомість у собак із території АЕС знайшли помітні відмінності, зокрема в ділянках геному, пов’язаних із відновленням ДНК.
У новій роботі дослідники вирішили з’ясувати, чому виникли ці відмінності: через природний відбір чи випадкові зміни генів, які з часом накопичуються в невеликих ізольованих популяціях.
Для цього генетичні дані чорнобильських собак порівняли з даними вільно розмножуваних собак зі Східної Європи та ізольованої популяції з Галапагоських островів.
Результати не підтвердили, що головною причиною відмінностей стало випадкове накопичення генетичних змін. Хоча популяція собак біля АЕС невелика, вона не демонструвала характерного для такого процесу зменшення генетичного різноманіття.
Натомість аналіз виявив ознаки так званого спрямованого природного відбору. Це процес, за якого певні спадкові особливості, що можуть давати перевагу в конкретних умовах, поступово стають поширенішими серед тварин.
Загалом дослідники знайшли понад 100 ділянок геному собак біля АЕС із характерними ознаками такого відбору. Розташовані поруч гени пов’язані з розвитком раку, копіюванням і відновленням ДНК, роботою клітин та імунної системи.
Особливу увагу дослідників привернули гени, пов’язані із захистом від раку та відновленням ДНК. Науковці припускають, що певні спадкові особливості могли допомогти частині собак уникнути розвитку онкологічних захворювань у молодому віці. Інші генетичні варіанти, можливо, сприяли кращому захисту ДНК від пошкоджень, які можуть спричиняти шкідливі речовини в довкіллі. Також виявлені ділянки геному пов’язані з роботою імунної системи.
Втім, це поки що гіпотези. Дослідники не перевіряли, чи справді чорнобильські собаки рідше хворіють на рак або мають ефективнішу систему відновлення ДНК. Вони виявили генетичні особливості, які можуть бути пов’язані з такими захисними механізмами.
«Можливо, тварини, які змогли пережити перше зіткнення з несприятливими умовами, вже мали певне генетичне різноманіття та спадкові особливості, що давали їм більше шансів на виживання», — пояснив професор Меттью Брін із Коледжу ветеринарної медицини Університету штату Північна Кароліна.
За його словами, це лише припущення, а не доведений механізм. Вчені виявили генетичні ознаки, характерні для природного відбору, але поки не встановили, які саме умови могли сприяти їх появі.
Як розповідало BitukMedia, дослідники з британського геномного центра Інститут Сенгера Wellcome (Wellcome Sanger Institute) з’ясували: певні онкологічні захворювання у домашніх котів розвиваються через генетичні мутації, дуже схожі на ті, що фіксують у людей і собак.