Майже три мільйони смертей щороку — стільки, за оцінками науковців, можна було б відвернути завдяки одній зміні в харчуванні. Йдеться не про складну дієту чи дорогі ліки, а про продукт, який є практично на кожній кухні. Дослідники пояснили, чим його пропонують замінити.
Про це повідомляє EuroNews.
Звичайну кухонну сіль пропонують частково замінити на продукт із додаванням калію. Він має схожий смак і так само підходить для приготування їжі, але може допомогти знизити артеріальний тиск.
Дослідження провели науковці з австралійського Інституту глобального здоров’я Джорджа (The George Institute for Global Health). Вони оцінили можливий вплив переходу на збагачену калієм сіль у 193 країнах світу. За їхніми підрахунками, повна заміна звичайної солі могла б щороку запобігати приблизно 2,96 млн смертей і 10,17 млн нових випадків серцево-судинних захворювань та хронічних хвороб нирок.
Важливо, що йдеться саме про прогнозовану користь, розраховану за різними сценаріями, а не про вже зафіксоване скорочення смертності.
Чому звичайну сіль пропонують змінити? Вона містить багато натрію, надлишок якого сприяє підвищенню артеріального тиску. Нестача калію в раціоні також пов’язана з високим тиском. А він, своєю чергою, є одним із головних чинників ризику інсультів, інфарктів і захворювань нирок.
“Надмірне споживання натрію та недостатнє споживання калію — добре відомі причини високого артеріального тиску”, — пояснив Брюс Ніл, старший науковий співробітник Інституту Джорджа.
Альтернатива звичайній солі містить менше хлориду натрію, оскільки частину його замінюють хлоридом калію. Такий продукт зовні, на смак і за способом використання подібний до звичайної кухонної солі. Його перевага полягає в тому, що він одночасно допомагає зменшити споживання натрію та збільшити надходження калію.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, приблизно кожен третій дорослий віком від 30 до 79 років у світі має підвищений артеріальний тиск. Це близько 1,4 млрд людей. Серцево-судинні захворювання залишаються провідною причиною смертності та інвалідності у світі: лише у 2023 році вони забрали 19,2 млн життів.
Дослідники розглянули кілька сценаріїв переходу на нову сіль. Заміна тієї, яку використовують удома, могла б щороку запобігати 1,85 млн смертей і 6,19 млн нових випадків серцево-судинних та ниркових захворювань.
Інший сценарій передбачав заміну солі у готових продуктах і стравах закладів харчування. Це особливо важливо для Європи та Північної Америки, де понад 70% солі люди споживають саме з такою їжею, а не додають самостійно. “Щоб отримати максимальну користь, до переходу на збагачену калієм сіль має долучитися харчова промисловість”, — наголосив Брюс Ніл.
Найбільше життів така зміна могла б врятувати в країнах із великим населенням: в Китаї — близько 1,08 млн щороку, та Індії — майже 400 тис. Для Великої Британії прогнозують майже 13 тис. попереджених смертей і близько 60 тис. випадків серцево-судинних та ниркових захворювань менше на рік.
Однак така заміна підходить не всім. Люди з тяжкими захворюваннями нирок, а також ті, хто приймає певні ліки, що підвищують рівень калію в організмі, можуть зіткнутися з гіперкаліємією — надмірною концентрацією цього елемента в крові. Такий стан небезпечний для здоров’я.
Нефролог і старший науковий співробітник Інституту Джорджа в Індії Вівек Джа зазначив, що ризики для цих груп можна зменшити завдяки належному інформуванню пацієнтів, чіткому маркуванню продуктів і медичному нагляду.
У 2025 році ВООЗ підтримала використання солі, збагаченої калієм, як одного зі способів зниження артеріального тиску та ризику серцево-судинних захворювань.
Водночас запровадити таку заміну в усьому світі буде непросто: для цього потрібно значно наростити виробництво хлориду калію. Автори дослідження визнають, що глобальний перехід поки залишається амбітною метою. Проте вони вважають його перспективним способом профілактики захворювань, який потенційно може бути дешевшим за багато медикаментозних методів лікування.
Як розповідало BitukMedia, часте додавання солі до їжі може бути пов’язане з підвищеним ризиком втрати слуху, стверджують південнокорейські дослідники.

