Дизайнерка Нері Оксман показала незвичайний спосіб фарбування тканини: замість звичних барвників вона використовує … бактерії. Мікроорганізми ростуть безпосередньо на шовку й залишають після себе кольорові сліди — приглушені відтінки індиго та рожевого. Як живі організми створюють візерунки на тканині?
Про це пише пише Dezeen.
Проєкт під назвою Vigils розробила студія Oxman. Його створили як експериментальну платформу для дизайнерів, художників та інших творчих фахівців, які хочуть досліджувати нові способи роботи з матеріалами.
Для експерименту команда використала шовкову тканину, виготовлену за допомогою 3D-в’язання. Нитки шовку тусса обробили спеціальними хімічними речовинами, чутливими до бактерій. Вони створюють середовище, в якому мікроорганізми можуть розвиватися та взаємодіяти з матеріалом.
Потім на тканину розпилюють розчин із бактеріями штаму BL21 кишкової палички (Escherichia coli). Цей штам широко використовують у біотехнологічних дослідженнях і синтетичній біології.
Після нанесення розчину тканину залишають на 24 години. За цей час бактерії починають розмножуватися, утворюючи живу культуру, яка може налічувати мільярди клітин. Мікроорганізми поширюються поверхнею матеріалу, залишаючи за собою амінокислоти, що й надають шовку кольору.
Малюнок залежить від того, як саме дизайнер спрямовує ріст бактеріальної культури: де наносить розчин і наскільки щільно його розпилює. Так можна керувати розташуванням кольорових ділянок і створювати різні візерунки.
Коли процес завершено, тканину перуть і висушують. Бактерії видаляються, а пігмент залишається на матеріалі.
У студії Oxman пояснюють, що мікроорганізми реагують на сигнали, пов’язані з властивостями тканини. Тому біологічні процеси тут стають не просто способом нанесення кольору, а частиною самого дизайну.
«Vigils — це дослідницький проєкт, присвячений вивченню біологічного забарвлення текстилю», — зазначає команда.
Щоб продемонструвати можливості технології, студія створила чотири накидки. На них можна побачити різні варіанти приглушених кольорів і візерунків, які виникли завдяки росту бактерій.
У студії вважають, що такий підхід може стати альтернативою традиційним промисловим способам фарбування, які потребують значних ресурсів. Водночас розробники наголошують: проєкт поки не є готовою технологією для масового виробництва. Його головна мета — дослідити, як синтетична біологія може взаємодіяти з матеріалами та відкривати нові можливості для дизайну.
До того ж екологічний ефект розробки ще належить оцінити. Команда не проводила повного аналізу життєвого циклу, який допоміг би визначити вплив процесу на довкілля. Тож поки що Vigils залишається на стадії прототипу.
Американо-ізраїльська дизайнерка Нері Оксман відома дослідженнями на перетині дизайну, технологій і природи. У 2024 році вона відкрила студію в Нью-Йорку, а також представила концепцію хмарочоса, створеного за допомогою штучного інтелекту. Її роботи досліджують, як природні процеси та сучасні технології можуть впливати на створення нових матеріалів.
Як розповідало BitukMedia, українська дизайнерка Даша Цапенко створила сукню з лляного мережива та міцелію. Сукня має неоднорідну фактуру та колір від молочного до бежево-коричневого: це залежить від того, наскільки щільно проріс гриб.