Site icon Bituk Media

У кістці динозавра віком 115 млн років виявлено мінералізовані “еритроцити”

Художнє зображення аратазавра (Aratasaurus museunacionali), який помер у Бразилії 115 млн років тому і, можливо, залишив після себе скам'янілу кров. Зображення - Victor O. Leshyk

Палеонтологи зробили відкриття, яке ще донедавна вважали майже неможливим. У скам’янілих кістках динозавра віком 115 млн років дослідники виявили молекулярні компоненти крові. Це перший випадок, коли науковцям вдалося хімічно підтвердити наявність у рештках доісторичної тварини гему. Йдеться про сполуку, яка входить до складу гемоглобіну та допомагає переносити кисень.

Про це повідомляє Popular Science.

Знахідку зробили в рештках молодого динозавра виду Aratasaurus museunacionali, який жив у ранньому крейдяному періоді на території сучасної північно-східної Бразилії.

Скам’янілі кістки кінцівок цієї тварини знайшли ще 2008 року. За оцінками дослідників, цей аратазавр мав понад три метри завдовжки та важив близько 34 кг. Однак він був молодим, тому з віком міг вирости значно більшим.

Зазвичай палеонтологи знаходять скам’янілі кістки, відбитки лап, а іноді — навіть сліди шкіри чи пір’я динозаврів. Але збереження настільки дрібних структур, як клітинні компоненти, тривалий час вважали малоймовірним. Адже органічні молекули зазвичай руйнуються задовго до того, як рештки тварин перетворюються на скам’янілості.

Рештки стегнової кістки, великогомілкової кістки та стопи аратазавра, які були використані в дослідженні. Фото – Curtin University

Щоб дослідити знахідку, науковці вивчили тонкі зрізи викопних кісток. Всередині вони виявили мінералізовані компоненти червоних кров’яних клітин, а також гем — молекулу з атомом заліза, яка є важливою частиною гемоглобіну. Саме гем надає крові характерного червоного кольору та бере участь у перенесенні кисню.

Зберегти ці структури, ймовірно, допомогла особлива мінеральна сполука — гаусманіт, оксид марганцю. Вона могла захистити компоненти гему від руйнування. Дослідники також виявили інші молекулярні залишки, зокрема амінокислоти, пов’язані з колагеном — білком, який є важливою складовою кісток та інших тканин.

Автори роботи припускають, що для такого збереження динозавр мав бути швидко похований у середовищі з великою кількістю мікроорганізмів і водночас низьким вмістом кисню. Саме поєднання цих умов могло сприяти утворенню мінералів, які захистили крихкі молекулярні структури.

“Це справді знакове відкриття. Отримані результати ставлять під сумнів давні припущення про те, що певні біомолекули, зокрема гемоглобін, не можуть зберігатися протягом настільки тривалого часу”, — зазначила співавторка дослідження, хімікиня з австралійського Університету Кертіна Кліті Грайс.

На думку науковців, відкриття може розширити можливості дослідження давнього життя на молекулярному рівні. Подальші пошуки допоможуть краще зрозуміти, як розвивалася кров у тварин, яким був обмін речовин у динозаврів і наскільки активними вони могли бути.

Є в цієї знахідки й ширше значення. Якщо такі крихкі молекули здатні зберігатися мільйони років навіть у складних умовах, подібні сліди життя теоретично можна шукати й за межами Землі. Адже відкриття показує: біологічні молекули можуть залишати сліди набагато довше, ніж дослідники припускали раніше.

Що може розповісти одна кістка динозавра про події, які сталися 66 мільйонів років тому? Виявляється, дуже багато. Як розповідало BitukMedia, вчені дослідили ребро найбільшого з відомих Tyrannosaurus rex і знайшли в ньому слід останньої битви хижака. Ця травма могла стати причиною його смерті.