Не лише граматика й слова: вчені назвали ще одну важливу навичку для вивчення мов

Чому одні люди швидко починають говорити іноземною мовою майже без акценту, а інші роками борються з вимовою? Вчені знайшли можливе пояснення — і воно пов’язане не зі знанням граматики чи кількістю вивчених слів. Важливу роль може відігравати те, наскільки добре людина чує незнайомі звуки.

Про це пише The Guardian з посиланням на дослідження науковців Університетського коледжу Лондона (UCL) та японського Університету Тохоку.

Дослідники вивчили, як мозок обробляє незнайомі звуки в людей, які вивчають іноземну мову. В експерименті взяли участь 67 японців, які вивчали англійську.

Спочатку учасникам запропонували визначити незначні відмінності між звуками, які не були мовленням, зокрема зміни висоти, тривалості й тону. Потім за допомогою функціональної магнітно-резонансної томографії науковці дослідили активність їхнього мозку під час розрізнення англійських голосних, яким немає точних відповідників в японській мові.

З’ясувалося, що учасники з вищою слуховою точністю краще розрізняли незнайомі звуки й точніше опановували нову вимову. Водночас під час обробки іншомовного мовлення вони менше покладалися на ліву сенсомоторну систему мозку, залучену до мовленнєвих процесів.

Натомість активність їхнього мозку більше нагадувала ту, що виникає під час сприйняття немовленнєвих звуків. Це може означати, що вони спочатку аналізують акустичні особливості незнайомого звуку, а не намагаються одразу співвіднести його зі звичними мовними моделями.

У людей із нижчою слуховою точністю спостерігали іншу картину: вони частіше покладалися на вже знайомі моделі вимови рідної мови. Через це їм могло бути складніше розпізнавати звуки, які не мають звичних для них відповідників.

Провідний автор дослідження, професор Кадзуя Сайто-ван Петерен з UCL, наголосив, що здібності до вивчення мов не варто пояснювати біологічними особливостями цілих народів. Зокрема, він не вважає, що британці від природи гірше опановують іноземні мови. На його думку, значно важливішими можуть бути недостатній контакт із мовою та методи навчання, які не завжди допомагають розвивати слухове сприйняття.

За словами науковця, коли людина чує й використовує іноземну мову лише кілька годин на тиждень, здатність помічати тонкі відмінності між звуками може мати особливо велике значення. Людям із точнішим слухом може вистачати меншої кількості мовного матеріалу, тоді як іншим потрібні додаткові повторення та більше практики.

Дослідники вважають, що під час вивчення іноземних мов варто приділяти більше уваги не лише граматиці й словниковому запасу, а й тренуванню слуху. Йдеться про вправи, які допомагають розрізняти тонкі акустичні відмінності та чути особливості незнайомої вимови.

Професор когнітивних наук Ланкастерського університету Падрейк Монаган, коментуючи результати, також наголосив на важливості слухового сприйняття. За його словами, люди відрізняються за чутливістю до нових звуків, особливо на початкових етапах навчання, а природне засвоєння мови значною мірою відбувається завдяки контакту з нею.

Водночас дослідження стосувалося японців, які вивчали англійську, тому його результати не означають, що слухові здібності самі по собі визначають успіх у вивченні будь-якої іноземної мови. Вони радше вказують на те, що вміння розрізняти звуки може бути одним із чинників, які допомагають опановувати іншомовну вимову.

Як розповідало BitukMedia, спостереження за птахами може стати приводом для розмови людини, якій після інсульту важко добирати слова. Дослідники з Університету Монтани у США включили бьордвотчинг до програми реабілітації, щоб створити для учасників більше можливостей для спілкування поза межами терапевтичного кабінету.