Що відбувається з жиром після того, як організм починає використовувати його як джерело енергії? Виявляється, він не просто “згорає” — і більша частина його маси зрештою опиняється зовні завдяки … легеням.
Дослідники з Бірмінгемського університету пояснили цей процес у статті для The Conversation.
Жир, який ми отримуємо з їжею, потрапляє до травної системи, де розщеплюється на жирні кислоти. Частину з них організм використовує для важливих процесів — зокрема, для побудови клітин, регуляції гормонів і захисту органів.
Надлишок жирних кислот перетворюється на тригліцериди та відкладається у жирових клітинах як запас енергії.
Основні запаси жиру в організмі бувають двох типів. Підшкірний жир розташований безпосередньо під шкірою, а вісцеральний накопичується глибше — навколо внутрішніх органів.
Коли організм отримує менше енергії з їжі, ніж йому потрібно, виникає дефіцит калорій. Тоді гормональні та нервові сигнали стимулюють жирові клітини розщеплювати накопичені тригліцериди. Цей процес називається ліполізом.
Вивільнені жирні кислоти потрапляють до мітохондрій — структур усередині клітин, які часто називають їхніми “енергетичними станціями”. Там відбувається процес бета-окиснення, під час якого жирні кислоти розщеплюються та використовуються для отримання енергії.
У результаті цих реакцій утворюються два основні кінцеві продукти — вуглекислий газ і вода.
І саме тут ховається несподівана відповідь на запитання, куди зникає жир.
За розрахунками дослідників, близько 84% маси втраченого жиру перетворюється на вуглекислий газ, який ми видихаємо. Ще приблизно 16% перетворюється на воду, яка залишає організм із потом та іншими біологічними рідинами.
Тобто більша частина жиру буквально залишає тіло через легені.
Водночас ці цифри є оцінкою. За словами дослідників, точно виміряти всі продукти обміну речовин під час втрати жиру складно, тому співвідношення 84% і 16% не варто сприймати як універсальну точну величину для кожної людини.
Але чи означає це, що для схуднення достатньо просто частіше або швидше дихати? Ні.
Дихання лише виводить із організму вуглекислий газ, який утворився під час розщеплення жирових запасів. Саме по собі прискорене дихання не змушує організм спалювати більше жиру.
Ключовою умовою залишається дефіцит калорій — ситуація, коли організм витрачає більше енергії, ніж отримує з їжі. Тоді він починає використовувати накопичені запаси, зокрема жир.
Тож наступного разу, коли вага зменшується, можна сказати буквально: значна частина втраченої жирової маси зрештою залишає організм із кожним видихом.
Що, якби для боротьби із зайвим жиром не потрібно було знаходити час на тренування кілька разів на тиждень? Як розповідало BitukMedia, нове дослідження вчених з Гонконгу показало: одна інтенсивна сесія фізичної активності може дати майже такий самий ефект, як три тренування. Але є важлива умова.