Звичайне купання обернулося знахідкою з доісторичного минулого. У річці Стрий на Львівщині з намулу дістали майже цілий зуб мамонта. Він важкий, завдовжки 35 см і настільки добре збережений, що науковці називають знахідку унікальною.
Про це повідомляє “Суспільне Львів”.
У річці Стрий поблизу Жидачева знайшли майже цілий зуб мамонта. Знахідку 17 липня виявив військовослужбовець та випускник географічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка Володимир Проць.
Чоловік розповів, що того дня пішов плавати. На піщаній ділянці посеред річки він помітив у намулі предмет, який відрізнявся від усього навколо. “Він був не схожий на камінь. Я до нього підійшов, витягнув із намулу, почистив, подивився і одразу зрозумів, що це якась скам’янілість. Що конкретно — я не знав. Я дістав телефон, увімкнув Google-пошук і одразу зрозумів, що це зуб мамонта”, – розповів Володимир Проць.
Знахідку він передав географічному факультету ЛНУ імені Івана Франка. Там її оглянули фахівці й підтвердили, що зуб майже повністю зберігся. Його вага становить близько 7 кг 440 грамів, а довжина – приблизно 35 см.
Доцентка факультету Олена Томенюк пояснила, що саме умови, в яких зуб пролежав тисячі років, могли допомогти йому зберегтися.
Зазвичай рештки давніх тварин після вилучення із землі стикаються з повітрям і можуть швидко ставати крихкими та розсипатися. У цьому випадку зуб перебував у вологому середовищі на дні річки, фактично залишаючись законсервованим. “Стан збереженості говорить про унікальність знахідки”, — зазначила Олена Томенюк.
Попередньо науковці припускають, що зуб належав мамонту, який жив у пізньому плейстоцені (епоха, що почалася 1,8 млн років і закінчилася 11,5 тисяч років тому). Йдеться, ймовірно, про Mammuthus primigenius — мамонта кошлатого. Точний вік знахідки зможуть визначити лише після додаткових досліджень.
Знахідка цікава не стільки через сам факт виявлення решток мамонта, скільки через їхній стан. За словами професора факультету Андрія Богуцького, на заході України вже знаходили чимало решток цих тварин: зуби, кістки та бивні. У регіоні відомо багато палеолітичних стоянок.
Надалі зуб мамонта зберігатимуть у колекції географічного факультету ЛНУ імені Івана Франка. Його також планують використовувати як навчальний матеріал для студентів. “Особливо приємно, що майбутні географи матимуть можливість не лише вивчати плейстоценову природу регіону за підручниками, а й буквально “доторкнутися” до його давньої історії”, – йдеться у дописі Кафедри геоморфології і палеогеографії ЛНУ імені Івана Франка.
А остаточно встановити, скільки саме років пролежала ця знахідка у землі та воді, науковці зможуть після додаткового дослідження.
Як розповідало BitukMedia, у Запорізькому районі, на березі річки Дніпро, виявили численні кістки доісторичних тварин, зокрема фрагменти скелетів гігантського оленя, шерстистого носорога та мамонта.