Ще трохи — і вони вперше злетять із рідного гнізда, а згодом вирушать у далеку подорож до теплих країв. Але перед цим четверо лелеченят найвідомішої в Україні пташиної родини отримали власні “паспорти”, які допоможуть ученим стежити за їхньою долею протягом багатьох років.
Як розповіла модераторка ютуб-каналу “Лелека Грицько” Ірина Саражинська, 1 липня у селі Леляки на Полтавщині відбулася одна з найочікуваніших подій сезону для шанувальників ютуб-каналу “Лелека Грицько” — кільцювання чотирьох лелеченят Грицика та Одарки. За процедурою в прямому ефірі стежили 1117 глядачів.
Кільцювання провели науковці Віталій Казанник та Анатолій Подобайло разом зі студентами-практикантами. Спеціальні кільця отримали всі четверо пташенят — Лельович, Махаон, Мрія та Ніка.
На ліву ногу кожному пташеняті одягнули металеве кільце з індивідуальним номером, а на праву — зелене пластикове. Такі кільця вільно обертаються і дають змогу в майбутньому ідентифікувати птахів, якщо їх помітять в Україні чи за кордоном.
Для гнізда Грицика та Одарки це вже четверте кільцювання поспіль — пташенят тут мітять щороку з 2023-го. Кільця для дослідження надав орнітолог Андрій Бокотей.
Під час процедури науковці також зважили та виміряли кожного малюка.
Перше лелеченя отримало кільця Х1367 і Х0267. Його маса становить 3569 грамів, довжина дзьоба — 11,35 см, а крила — 36,2 см.
Друге пташеня, з кільцями Х1368 і Х0268, важить 3580 грамів. Його дзьоб має довжину 11,9 см, а крило — 39,9 см.
Третє лелеченя, позначене кільцями Х1369 і Х0269, важить 3590 грамів. Довжина його дзьоба становить 11,9 см, а крила — 41,2 см.
Найважчим виявилося четверте пташеня — 3610 грамів. Воно отримало кільця Х1370 і Х0270. Довжина дзьоба становить 12,23 см, а крила — 41 см.
Перед тим як повернути лелеченят до гнізда, фахівці також виміряли й саму домівку знаменитої пари. Висота гнізда становить 45 см, його діаметр — 150 на 155 см, а діаметр лотка — 105 на 118 см.
“Гніздо було порожнім упродовж усієї процедури кільцювання, клекіт Грицика та Одарки час від часу чувся поруч, але в гніздо вони не прилітали”, – пише Саражинська.
Кільцювання є важливою частиною орнітологічних досліджень. Воно допомагає дізнатися, куди мігрують птахи, скільки живуть, чи повертаються до рідних місць і навіть із ким створюють пари.
Тож тепер у чотирьох лелеченят Грицика та Одарки є власні номери й офіційний статус учасників великого наукового дослідження. А шанувальникам каналу залишається чекати їхнього першого польоту та, можливо, майбутнього повернення до рідного гнізда.
До речі, за кілька днів до кільцювання у гнізді Грицика та Одарки завершилася ще одна історія, за якою уважно стежили прихильники лелечої родини.
У неділю, 28 червня, в прямому ефірі “вибухнуло” п’яте яйце, з якого так і не вилупилося пташеня. За словами орнітолога та наукового співробітника Національного природного парку “Пирятинський” Анатолія Подобайла, називати це вибухом було б перебільшенням.
“Уламки шкаралупи розлетілися приблизно на двадцять сантиметрів, а жовтий вміст витік і просочився в підстилку”, — пояснив науковець.
У цей момент поруч із лелеченятами перебувала Одарка. Камера зафіксувала, як вона відкинула частину забрудненої підстилки до краю гнізда, а частину, ймовірно, проковтнула. Шкаралупа ж залишилася лелечентам.
Нагадаємо, йдеться про п’яте яйце, яке Одарка знесла в період із 13 до 21 квітня. Батьки більше місяця по черзі його висиджували, однак пташеня так і не з’явилося на світ. Після вилуплення інших малюків яйце ще понад місяць лежало в гнізді, час від часу перекочуючись з одного місця на інше.
Анатолій Подобайло припускає, що це могло бути останнє з відкладених яєць і ембріону, ймовірно, не вистачило поживних речовин для повноцінного розвитку. Однак це лише одна з наукових гіпотез, адже достеменно встановити причину загибелі зародка без спеціальних досліджень неможливо.
Вчені висловлювали думки, що бовтун може не витримати спеки й лопнути. Так і сталось. Критичною для нього виявилась температура +29 градусів.