Іноді речі з минулого повертаються буквально з горища. У Британії пенсіонер повернув історичні артефакти, які забрав ще дитиною — і зберігав майже 60 років у коробці з-під цукерок. То чому ж так зраділи історики?
Про це розповідає The Guardian.
Йдеться про три фрагменти середньовічної підлогової плитки з монастиря Венлок (Wenlock Priory) в англійському графстві Шропшир. Їх ще у 1960-х роках узяв дев’ятирічний хлопчик під час сімейної поїздки.
Цим хлопчиком був Саймон Вайт. Сьогодні йому 68 років, він на пенсії — і саме під час переїзду випадково натрапив на стару бляшанку з-під ірисок, в якій і лежали плитки. “Я пам’ятаю той день. Батько стояв на варті. Хто знає, що було б, якби нас спіймали”, — згадує Вайт, додаючи, що все життя відчував через це легкий неспокій.
З роками плитки пережили кілька переїздів і сімейних змін, але зрештою “спливли” на горищі. Вайт вирішив розібратися, звідки вони — допомогли старі сімейні записи. Зрозумівши, що це саме Wenlock Priory, він звернувся до організації English Heritage. Ця благодійна організація у Великій Британії управляє понад 400 історичними пам’ятками, будівлями та місцями. Вона зберігає культурну спадщину Англії, роблячи її доступною для громадськості через музеї, реконструкції та освітні програми.
Фахівці підтвердили: плитки справді походять звідти. Подібні візерунки виявляли лише у трьох місцях регіону, але саме цей монастир найбільше відповідає походженню артефактів.
Повернення артефактів стало справжнім святом для істориків. Помічник куратора Метті Кембридж зазначила, що ці фрагменти відносяться до кінця XIII — початку XIV століття. Серед знахідок — особливо цінний фрагмент із зображенням дракона, який раніше не був відомий дослідникам цього об’єкта. Інший шматок, ймовірно, зображає лева або гримасу обличчя.
Вайт особисто приїхав до монастиря, щоб повернути плитки. В English Heritage кажуть: жодних образ — лише вдячність. “Йому було дев’ять років, і тоді це сприймалося як сувенір. Ми дуже вдячні, що він вирішив повернути їх”, — зазначають представники організації.
Тепер плитки не повертатимуть на підлогу — їх передадуть до археологічного фонду для дослідження.
Сам Вайт каже: після виходу на пенсію зацікавився археологією і зрозумів, що зробив неправильно.
В English Heritage сподіваються: ця історія нагадає іншим, що навіть дитячі “сувеніри” мають справжню цінність — і їм місце там, де їхня історія почалася.
Як розповідало BitukMedia, до Ліверпулю через 47 років повернулася табличка з Пенні-Лейн — вулиці, що згадується в пісні The Beatles. У 1970-х роках знаменитий вуличний знак викрали. А тепер він дивним чином з’явився знов і буде виставлений у музеї The Beatles Story.