Іспанські та італійські науковці досліджують феноменальну фізичну форму 82-річного ультрамарафонця Хуана Лопеса Гарсії. Вони прагнуть зрозуміти, як людський організм може зберігати здоров’я та витривалість у похилому віці.
Про це розповідає у The Washington Post.
Хуан Лопес Гарсія — чинний світовий рекордсмен у віковій категорії 80–84 роки на дистанції 50 км. У 2024 році він також виграв чемпіонат світу з марафону у своїй віковій групі, показавши результат 3:39:10 і встановивши європейський рекорд.
Його історія вражає ще більше з огляду на те, що до 66 років Хуан ніколи серйозно не займався спортом. Все життя він працював автомеханіком у Толедо, а біг уперше спробував уже після виходу на пенсію. Першу милю тоді він навіть не зміг подолати.
Відтоді він підсів і зараз, у 82 роки, все ще бігає зі темпом, який вражає наукову спільноту. Хуан бігає заради задоволення, заради відповідальності та заради любові: його дружина з інвалідністю потребує його піклування, і чим він здоровіший, тим більше він може їй допомогти.
Сьогодні ж науковці називають його прикладом “успішного старіння”. Результати дослідження, опубліковані в січні 2026 року в журналі Frontiers in Physiology, показали: аеробна витривалість Лопеса Гарсії відповідає рівню здорових чоловіків 20–30 років. Його показник VO₂ max, ключовий індикатор роботи серцево-судинної системи, є найвищим з усіх, коли-небудь зафіксованих у людей віком за 80 років.
Вчені також встановили, що його м’язи надзвичайно ефективно засвоюють і використовують кисень, що дозволяє тривалий час підтримувати високий темп бігу. Під час рекордного ультразабігу він утримував середній темп 5 хвилин 44 секунди на кілометр.
Водночас інші параметри — біомеханіка руху, економічність бігу, поріг лактату — виявилися цілком типовими для добре тренованих спортсменів старшого віку. Це, за словами дослідників, свідчить про те, що феномен не є “біологічною аномалією”.
Лопес Гарсія пробігає 65 км на тиждень у звичайний період і майже вдвічі більше перед змаганнями. Основу складають тривалі помірні пробіжки, інтервальні тренування та силові вправи з власною вагою. Харчується він звичайною середземноморською їжею і працює з професійним тренером.
Сам спортсмен зізнається: його початкова мета була значно скромнішою — “просто трохи підтримати здоров’я”.
Дослідники переконані: хоча генетика відіграє роль, приклад Хуана Лопеса Гарсії показує, що високий рівень фізичної форми у старшому віці — не виняток, а реальна можливість.
“Ще не так давно вважалося, що серйозні фізичні навантаження для літніх людей — це небезпечно або марно. Це хибне уявлення”, — зазначають автори дослідження.
Сам Лопес радить починати повільно: зі швидкої ходи, а згодом — бігу.
“Ніколи не пізно”, — повторюють і вчені, які продовжують вивчати його феномен і готують нові публікації.
У свої 82 Хуан каже, що не відчуває себе старим і зупинятися не збирається.
Як розповідало BitukМedia, 78-річний бігун на довгі дистанції з Нової Зеландії Мейнард Вільямс довів, що справжня витривалість не має віку. Він став найстарішим чоловіком, який виконав черевну планку — і тримав її не три, як вимагалося, а понад 30 хвилин! Його рекорд офіційно зафіксували у Книзі рекордів Гіннеса.