Рогаті динозаври, яких десятиліттями вважали відсутніми в Європі, насправді весь цей час були поруч — просто ховалися під чужими назвами. Нове дослідження показало, що європейські скам’янілості масово помилково зараховували до інших груп, тоді як вони належать до цератопсів — родичів легендарного трицератопса.
Про це розповідає IFLScience.
Попри поширену думку, що рогаті динозаври майже не мешкали на території сучасної Європи, нове палеонтологічне дослідження свідчить про протилежне. Вчені дійшли висновку, що на континенті існувало значно більше видів цератопсів — просто їх десятиліттями помилково відносили до інших груп динозаврів.
Цератопси — це велика група травоїдних динозаврів, найвідомішим представником якої є трицератопс. Їхні скам’янілості добре відомі в Північній Америці та Азії, тоді як у Європі вони вважалися рідкісними або майже відсутніми. Така прогалина довгий час залишалася інтригою для науковців, зважаючи на те, що в пізньому юрському та крейдяному періодах міграція цератопсів до Північної Америки, імовірно, відбувалася саме через Європу.
Ключовим прикладом став Ajkaceratops kozmai — вид, описаний на основі обмежених фрагментів черепа. Через нестачу матеріалу частина дослідників вважала його представником іншої групи травоїдних динозаврів — ігуанодонтів. Ситуація змінилася після виявлення нового, більш повного зразка черепа та проведення комп’ютерної томографії.
Команда під керівництвом професорки Сюзанни Мейдмент з Лондонського музею природознавства дійшла висновку, що Ajkaceratops справді є цератопсом. Більше того, дослідники встановили, що інший вид — Mochlodon vorosi, який раніше вважали представником родини рабдодонтид, насправді є тим самим Ajkaceratops, а не окремим видом.
Подальший аналіз привів учених до ще одного перегляду класифікації. Вид, відомий як Zalmoxes shqiperorum, також було переосмислено як представника цератопсів і перейменовано на Ferenceratops shqiperorum. Ще один вид роду Zalmoxes може належати до тієї ж групи, однак для остаточних висновків наразі бракує доказів.
Науковці пояснюють тривалу плутанину еволюційною спорідненістю між цератопсами та ігуанодонтами. Обидві групи походять від спільного предка й незалежно набули схожих ознак — чотириногої ходи, складного жувального апарату та великого розміру тіла. Через це окремі елементи скелета, зокрема зуби й кінцівки, можуть виглядати дуже подібно, що ускладнює ідентифікацію за фрагментарними рештками.
Дослідники також зазначають, що у крейдяному періоді Європа являла собою архіпелаг островів, розділених мілководними морями. Такі умови сприяли формуванню ізольованих популяцій і високому видовому різноманіттю, тож існування кількох європейських видів цератопсів є цілком логічним.
“Рогаті динозаври на кшталт трицератопса є одними з найвідоміших у світі, але майже всі вони походять із Північної Америки. Тепер ми бачимо, що в Європі вони весь цей час були присутні — просто ховалися на видноті, помилково зараховані до інших груп”, — зазначив палеонтолог Единбурзького університету Стів Бруссатт.
Автори дослідження додають, що перегляд класифікації може мати наслідки й для інших груп європейських динозаврів.
Як розповідало BitukMedia, палеонтологи десятиліттями ламали голову над тим, як відрізнити “його” від “неї” серед викопних кісток. І тепер з’явилася гучна підказка: у динозаврів на хребцях хвоста виявили повторювані загоєні травми. Нове дослідження стверджує: це — “мітки” від спарювання. І вони можуть належати саме самицям.

