Вийшов з дому 27 років тому і досі не повернувся: що зрозумів чоловік, який обійшов планету

Він вийшов з дому з 500 доларами в кишені й пообіцяв не повертатися, доки не обійде світ пішки. Через 27 років пригод Карл Бушбі каже: найважчим у цій подорожі було не виживання, а любов.

Про це пише Make It.

Карлу Бушбі було 29, коли він залишив рідне місто Гал у Великій Британії та вирушив у пригоду, якої до нього не здійснював ніхто. Чоловік мав на здійснити безперервний маршрут навколо світу, не користуючись жодним видом транспорту.

Експедиція під назвою “Голіаф” (Goliath Expedition) стартувала у 1998 році в місті Пунта-Аренас на півдні Чилі. Відтоді Бушбі пройшов обидві Америки, Азію та Європу й нині перебуває на фінальному етапі шляху — з наміром повернутися до Великої Британії вже наступного року.

“Мета була проста — дістатися додому без будь-якої допомоги транспорту”, — розповів він CNBC Make It.

Протягом усієї подорожі Бушбі дотримується двох жорстких правил: пересуватися лише пішки або вплав і не повертатися додому, доки весь шлях не буде пройдено суходолом.

За його словами, ці правила звучали просто лише на папері. На практиці вони означали постійні проблеми з візами, кордонами, урядами та небезпечними регіонами. Попри це, він щодня проходив у середньому близько 30 кілометрів.

Бушбі виріс у родині військових, у 16 років вступив до британської армії й прослужив у парашутному полку близько 12 років. Саме там, у період відносного миру, йому стало нудно і тоді народилась ідея великої подорожі.

“Я почав малювати лінії на мапах і мріяти про далекі горизонти!, — згадує він. Одного дня ця лінія простягнулася від Великої Британії через Європу, Сибір, Берингову протоку, Північну Америку — аж до півдня Південної Америки. Після цього, каже Бушбі, шляху назад вже не було.

За плечима 56-річного екстремала понад 36 тис. миль. Свій шлях він починав лише з 500 доларами в кишені та мінімальним спорядженням. За 27 років мандрів пережив чимало екстремальних ситуацій: перетнув Дар’єнський розрив, був затриманий російськими спецслужбами, сидів у в’язниці в Панамі, ледь не замерз на Алясці та 31 день плив через Каспійське море.

Йому доводилося днями залишатися без їжі, покладатися на допомогу незнайомців і ночувати в наметі просто обіч дороги. Він описує голод як стан, що змінює психіку: їжа починає ввижатися всюди — у камінні, тінях і мареннях.

Втім, головний урок цієї подорожі, за його словами, не про фізичний біль. “Найважчим було втрачати жінок, яких я кохав. Це складніше за холод, біль чи страждання”, — зізнається Бушбі.

Водночас саме стосунки він називає найщасливішими моментами свого життя. Ще одне відкриття — люди в усьому світі значно добріші, ніж здається. “Незнайомці годували мене, лікували, давали прихисток — без спільної мови, просто з усмішкою”, – каже він.

За словами Бушбі, ця подорож довела йому одне: світ набагато дружніший і людяніший, ніж ми звикли думати.

Зараз Карл Бушбі активно прямує через європейський континент до Великої Британії, де вже у 2026 році сподівається поставити фінальну крапку в своїй багаторічній пригоді.

У 2005 році вийшла книга Бушбі “Кроки гіганта” (Giant Steps) про його подорож; друге видання книги опубліковано у 2007 році та охоплює період до перетину Берингової протоки. В інтерв’ю 2015 Бушбі повідомив також, що він знімає документальний фільм на замовлення телеканалу National Geographic.

Як розповідало BitukMedia, 44-річний данець завершив свою епічну навколосвітню подорож тривалістю у десятиліття. Тепер Тор Педерсен стверджує, що став першим мандрівником, який зумів відвідати кожну країну світу і при цьому діставався туди як завгодно, але не в літаках.