“Прем’єр-ліга” моногамії: вчені порівняли людей з іншими ссавцями. До чого тут бобри?

Люди значно моногамніші за своїх найближчих родичів серед приматів, але все ж поступаються бобрам. Такого висновку дійшли науковці з Кембриджського університету, порівнявши структуру родин у людей і тварин за генетичними даними.

Про це розповідає CNN.

Команда дослідників з Університету Кембриджа проаналізувала співвідношення рідних братів і сестер (які мають обох спільних батьків) та зведених братів і сестер у різних видів ссавців, а також у людських спільнотах у різні історичні періоди. Чим більше у популяції повнорідних братів і сестер, тим вищим вважається рівень моногамії.

Результати дослідження, опубліковані в журналі Proceedings of the Royal Society B, показали:

• бобри мають найвищий показник моногамії — 72%,
• люди — 66%,
• сурикати — 60%.

Усі ці види дослідники віднесли до так званої “прем’єр-ліги моногамії”.

Натомість у дельфінів і шимпанзе рівень моногамії становить лише 4%, а у гірських горил — 6%, що свідчить про домінування полігамних або проміскуїтетних стратегій розмноження.

Керівник дослідження, еволюційний антрополог Марк Дайбл, зазначає, що це перше дослідження, яке безпосередньо порівнює рівень моногамії людей із широким колом інших ссавців за єдиною методикою. Для аналізу він використав генетичні дані з археологічних знахідок, а також етнографічну інформацію з 94 людських суспільств.

“Попри величезне різноманіття шлюбних і сімейних практик, якщо подивитися на людство як на вид, ми виявляємося значно більш моногамними, ніж більшість інших ссавців”, — пояснює Дайбл.

За його словами, навіть ті людські спільноти, де частка повнорідних братів і сестер є найнижчою (26%), все одно перевищують відповідні показники у найбільш “моногамних” немоногамних видів тварин.

Дослідники наголошують, що моногамія відіграла важливу роль у формуванні людської соціальної кооперації, але не є єдиним чинником нашого еволюційного успіху. Стійкі парні зв’язки доповнюються розгалуженими родинними мережами, культурними нормами та соціальними інститутами.

Як підсумувала біологиня з Ньюкаслського університету Ізабель Смоллеганж, яка не брала участі в дослідженні, успіх людства пояснюється не “ідеальною моногамією”, а поєднанням різних соціальних стратегій.

Люди — не взірець абсолютної вірності в тваринному світі, але й далеко не його аутсайдери. І, схоже, саме баланс між близькістю, вибором і культурою зробив нас тим видом, яким ми є.

Як розповідало BitukMedia, птахи можуть “розлучитися” через безладне статеве статеве життя або тривалу розлуку. Орнітологи кажуть, що моногамні пернаті змінюють партнерів з причин, схожих на людські.