Верхи на пінгвіні: українські полярники долучилися до важливого дослідження Антарктиди (ВІДЕО)

Пінгвін із GPS-трекером і мінікамерою на спині — це не екзотика і не забаганка вчених. Так науковці збирають ключові докази, які можуть вирішити долю морських заповідників Антарктиди. До цього міжнародного дослідження долучилися й українські полярники.

Про це розповіли в Національному антарктичному науковому центрі.

Норвезькі науковці з Полярного інституту розпочали масштабні спостереження за пінгвінами в Антарктиці в межах проєкту Predator monitoring on the Antarctic Peninsula. Дослідження проводять для Комісії зі збереження морських живих ресурсів Антарктики (CCAMLR), яка розглядає створення нових природоохоронних морських територій.

Антарктичний півострів — один із ключових регіонів для життя морських тварин. Тут зосереджені великі скупчення крилю — основної їжі для китів, пінгвінів і тюленів. Багато з цих районів досі відкриті для судноплавства та іншої людської діяльності, що становить ризик для екосистеми.

Щоб надати таким акваторіям охоронний статус, потрібні наукові докази: що ці місця є життєво важливими для тварин, а не лише зонами їх тимчасового перебування. Саме тому вчені детально вивчають поведінку антарктичних хижаків, використовуючи сучасні цифрові технології.

У цьому сезоні норвезьким дослідникам допомагають українські біологи. Разом вони тимчасово встановлюють на пінгвінів два типи сенсорів.

GPS-трекери фіксують маршрути птахів і глибину їхніх занурень. Пристрої кріплять приблизно на три тижні. Навіть якщо трекер згодом губиться, частина даних встигає потрапити до науковців.

Мінікамери встановлюють лише на одну добу, щоб мінімізувати будь-який вплив на тварин. Відео дозволяє зрозуміти, що саме робить пінгвін — полює, відпочиває чи просто пересувається, а також перевірити коректність даних GPS.

Регіон поблизу “Академіка Вернадського” вважають ключовим для життя та харчування багатьох видів тварин.

На фото, опублікованому полярниками, — один із пінгвінів, за яким ведуть спостереження. Науковці жартома назвали його Пінгвінчуком. Трохи згодом було опубліковано й відео з його “бодікамери”.

“Так-так, це реальне відео з підводного життя пінгвінів. Дружнє попередження: якщо у вас дуже чутливий вестибулярний апарат, краще присісти. Запис дуже динамічний і може трохи “захитати”, – пишуть у НАНЦ.

Важливо: жодних прискорень чи монтажних трюків на відео немає. На ньому зафіксована реальна швидкість руху пінгвінів під водою. Йдеться про субантарктичних пінгвінів — найшвидших серед усіх видів, які можуть розганятися до 36 км/год.

На кадрах добре видно, як пінгвіни полюють на криль, що збивається у щільні скупчення. Подекуди він буквально “згортається” у смугу, в яку птахи влітають на великій швидкості. Видовище виглядає ефектно і водночас показово для науки.

Також на відео можна спостерігати:

• як пінгвіни випускають повітря з-під пір’я для кращого ковзання у воді;
• як вони рухаються під водою, махаючи крилами, наче птахи в польоті;
• як чистять пір’я, перевертаючись з боку на бік — догляд за ним критично важливий для теплоізоляції та швидкості плавання.

У Національному антарктичному науковому центрі наголошують: сенсори не шкодять пінгвінам. Їх встановлюють виключно в період гніздування, коли птахи гарантовано повертаються до своїх гнізд, що дає змогу безпечно зняти обладнання.

Наводять полярники й цікавий факт про датчики. GPS-трекер і камеру закріплюють на спині птаха — вона має велику площу, постійну кривизну й майже не рухається. Завдяки цьому обладнання надійно фіксують спеціальною стрічкою та клеєм. Камеру знімають уже через добу, трекер — приблизно через три тижні, за процедурою, яка не шкодить пір’ю та є повністю безпечною для тварин.

Зібрані дані допоможуть ученим аргументовано довести необхідність захисту антарктичних морських екосистем — попри спротив окремих країн, зокрема росії та Китаю, які виступають проти створення нових заповідних територій.

Іноді саме маршрут одного пінгвіна та кілька хвилин відео можуть стати вагомим аргументом у глобальній боротьбі за збереження Антарктики.

Як розповідало BitukMedia, український криголам “Ноосфера” вперше перетнув полярне коло.