Неділя, 14 Грудня, 2025
العربية简体中文NederlandsEnglishFrançaisDeutschItalianoPortuguêsРусскийEspañolУкраїнська

Океанські зачепери: вчені зафільмували, як риби-прилипали подорожують на китах (ВІДЕО)

Важливо

Хто б міг подумати, що серед океанських мешканців є справжні “серфери”? Біля узбережжя Австралії вчені вперше зняли на відео рибу-причепу (прилипалу), яка катається на горбі гігантського горбатого кита — і робить це з точністю олімпійського гімнаста. Чому ця дружба не зовсім добровільна — і як влаштоване життя “пасажирів” на 40-тонному “круїзному лайнері”?

Про це розповідає агентство AP.

Вчені, які спостерігають за міграцією горбатих китів біля узбережжя Австралії, зафіксували рідкісні кадри унікальної поведінки. На відео видно, як цілі групи риб-прилипал (Remora remora) — їх ще називають реморами або риба-присоска— буквально катаються на китах, немов на величезних океанських серфбордах.

Ремори живуть, мігруючи разом із китами, чіпляючись до їхнього тіла за допомогою спеціальної присоски на голові. Ця “адгезивна пластина” створює вакуум і дозволяє рибі триматися на тварині вагою до 40 тонн.

Коли кіт готується до стрибка над водою (бріду), риби на мить від’єднуються, щоб не бути викинутими силою удару — і повертаються на те саме місце вже за секунди після занурення.

“Вони рухаються з неймовірною точністю. Складається враження, що риба точно знає, коли варто відпустити і коли знову “сісти” на кита”, — пояснює морський біолог Олаф Мейнеке.

Що це – взаємовигідна співпраця чи навʼязлива компанія? Прилипали харчуються відмерлою шкірою та паразитами на тілі китів. Довгий час вважалося, що це симбіоз: риба отримує їжу й транспорт, кит — очищення шкіри.

Але нові відео показують інше. “Іноді кити буквально намагаються позбутися ремор — постійно вистрибують із води, хоча поруч немає інших китів”, — каже Мейнеке. Тобто відносини можуть бути не такими вже мирними — риби-то користуються, а китові це не завжди до вподоби.

Куди прямують риби разом з китами – невідомо. Щороку приблизно 40 тисяч горбатих китів проходять “міграційним коридором” між Антарктидою та теплими водами Квінсленду. Це близько 10 тис. км.

Скільки цього шляху долають “пасажири” — вчені ще не встановили: “Вони живуть лишень близько двох років. Тож якщо не весь маршрут — то якусь частину точно. Але коли і де вони “сходять” — поки загадка”, — пояснює вчений. У перервах між міграціями риби чіпляються за манта-скатів, дельфінів і навіть… дайверів.

Океан — місце, де навіть звичне сусідство перетворюється на диво. І поки одні створіння вирішують глобальні міграційні завдання, інші просто ловлять хвилю — буквально.

Як розповідало BitukMedia, у водах біля української антарктичної станції “Академік Вернадський” вже помітили перших китів весняного сезону.

Останні новини

Читайте позитивні новини у нашому Telegram каналі