Музей волосся з локонами Мерилін Монро закривається: що буде з пасмами знаменитостей?

Волосся Мерилін Монро, американських президентів і навіть, як стверджували, Ісуса Христа. Усе це зберігалося в маленькому музеї у передмісті Канзас-Сіті. Але тепер двері двері цієї химерної святині зачиняються. Що буде з її дивовижною колекцією? 

Про це розповідає New York Post.

Музей волосся Лейли (Leila’s Hair Museum) в американському місті Індепенденс, що неподалік Канзас-Сіті, за три десятиліття свого існування перетворився на місце паломництва для колекціонерів дивини, істориків і навіть рок-зірок — серед відвідувачів був Оззі Осборн.

Тепер же цей унікальний заклад закривається — після смерті своєї засновниці, 92-річної Лейли Кугун, яка померла торік у листопаді.

Її внучка Ліндсі Еванс розпочала процес “переселення” понад 3000 експонатів — до музеїв по всій країні. Частина з них вирушить до Метрополітен-музею мистецтв у Нью-Йорку, інші — до Національного музею жінок у мистецтві у Вашингтоні.

“Кожного разу, коли я сюди приходжу, відчуваю, що вона тут. Це місце — її душа. І переселення колекції допомагає мені пережити втрату”, — розповіла Еванс журналістам.

Історія музею бере початок у 1956 році. Лейла, перукарка за фахом, шукала туфлі до Великодня, але в антикварній крамниці натрапила на рамку, заповнену волоссям, скрученим у формі квітів. “Вона тоді сказала: забудьмо про ті туфлі”, — пригадує внучка. — “Дідусь завжди жартував, що це був найдорожчий експонат музею, бо саме з нього все почалося”. Цю найпершу рамку бабусі онука вирішила залишити собі.

“Волоссяне мистецтво” набуло популярності в середині XIX століття. Жінки плели з пасом померлих родичів прикраси або створювали вінки, в які вплітали локони всіх членів родини. До 1940-х років традиція зникла — фотографії замінили фізичні спогади.

“Це мистецтво не визнавали серйозним, бо його переважно створювали жінки”, – пояснює Еванс. – “У великих музеях таких робіт майже немає”.

Її бабуся Лейла врятувала чимало таких експонатів від смітника, написала книжку й навіть відкрила курси, де навчала нових майстринь цієї техніки.

З часом Лейла мала вже цілу мережу антикварів, які телефонували їй, щойно знаходили щось пов’язане з волоссям. “Якщо десь було волосся – вона його знаходила”, – сміється Еванс.

Серед найцікавіших експонатів Лейли Кугун — вінок з волосся усіх жінок Ліги виборців штату Вермонт 1865 року, парні вінки у формі півмісяців із волосся двох сестер, які пішли до монастиря, та навіть кілька робіт із елементами таксидермії.

Колекція займала спочатку її дім і перукарську школу, а згодом — будівлю колишнього автосалону між закладом швидкого харчування та автомийкою.

У вітринах музею можна було побачити пасма, що, за словами засновниці, належали Мерилін Монро, президентам США і навіть Ісусу Христу. Комедіантка Філліс Діллер подарувала родинний вінок із волосся, а телеведучий Майк Роу знімав тут епізод своєї програми Somebody’s Gotta Do It.

Під час візиту Оззі Осборна Лейла, як жартують, відрізала кілька його пасом — але внучка досі не знайшла, в якій саме рамці вони тепер.

Хоча Лейла ніколи не розповідала, скільки витратила на колекцію, її внучка оцінює її в понад мільйон доларів.

Очільниця Національного музею похоронної історії в Х’юстоні Дженев’єв Кіні, яка забрала частину експонатів, зазначила: “Я завжди вважала важливим навчати людей приймати смерть. Наше суспільство неправильно до цього ставиться — ми уникаємо розмови про справжні емоції, які вона викликає”.

Для Ліндсі Еванс прощання з бабусиною колекцією стало особистим ритуалом втрати. “Вона хотіла, щоб люди бачили все це. І я теж цього хочу. Але коли ця зала спорожніє — моє серце розіб’ється”, — каже вона.

Як розповідало BitukMedia, нідерландський стартап Human Material Loop навчився створювати одяг із людського волосся. Вже розробили пальто, джемпери та піджаки.