Названо лауреата Нобелівської премії з літератури 2025 року

Нобелівську премію з літератури 2025 отримає угорський письменник Ласло Краснохоркаї. За формулюванням Нобелівського комітету – “за його захопливу та далекоглядну творчість, яка посеред апокаліптичного жаху підтверджує силу мистецтва”. Краснагоркаї – письменник-романіст та сценарист, чиї твори часто відносять до жанру антиутопії.

Про це повідомляє офіційний сайт премії.

Ласло Краснохоркаї (Krasznahorkai László) 71 рік. Як письменник угорець дебютував у 1977 році. Він є автором антиутопічних притч про існування людей у ​​повному абсурді світі, ізольованому від зовнішніх зв’язків та позбавленому осмислених перспектив.

2015-го Краснохоркаї отримав Міжнародну Букерівську премію “за життєвий внесок у літературу”, а саме романи “Сатанинське танго” (1985), “Меланхолія опору” (1989) та “Сі Ван Му тут, внизу” (2008). Книги письменника перекладено на основні європейські мови і навіть японську.

Українською книги нобелівського лауреата поки не видавалися. Втім, видавництво “Комора” планує випустити переклад “Меланхолії опору” – одного зі знакових текстів Краснагоркаї.

Ласло Краснохоркаї вважається живим класиком угорської літератури. Його творчість відрізняється переплетенням фантасмагорії, реальності, соціальних проблем та гумору.

Стиль Краснохоркаї часто порівнюють із Кафкою, Музілем і Беккетом, але критики наголошують — це абсолютно унікальний “голос”, який поєднує містичне, трагічне й абсурдне у візіях світу, що котиться до руйнації.

Письменник рідко дає інтерв’ю, живе усамітнено й вважає, що література — “останній притулок думки в добу шуму”. Натомість він активно співпрацює з кінорежисером Бела Тарр, який поставив за його романами, новелами і сценаріями кілька фільмів, що мали міжнародний успіх.

У нещодавньому інтерв’ю Ласло Краснохоркаї висловив підтримку Україні. На запитання про війну, адже Україна згадується в його оповідання “Ангел пройшов над нами”, він сказав, що ця війна викликає в нього абсолютний жах.

ЦИТАТИ

Ласло Краснохоркаї про війну в Україні в інтерв’ю Харі Кунзру (Hari Kunzru):

“Перша світова війна повторюється?! Що я думаю?! Це наповнює мене жахом. Угорщина — сусідня з Україною країна, а режим Орбана займає безпрецедентну позицію — майже нечувану в історії Угорщини. Частково тому, що досі ми завжди були тими, на кого нападали і хто програвав. Але я ніколи не міг уявити, що угорське політичне керівництво говоритиме про так званий нейтралітет у цій ситуації!

Як країна може бути нейтральною, коли росіяни вторгаються до сусідньої держави? І хіба вони вже не вбивають українців майже три роки? Що означає це — “внутрішня слов’янська справа”?! — як каже угорський прем’єр. Як це може бути внутрішньою справою, коли людей убивають? І це говорить керівник країни, яку протягом історії не раз окуповували. У тому числі — росіяни. І ці росіяни тепер ті самі росіяни.

Цей угорський режим — клінічний випадок. За ним стоїть нелюдська логіка: “Можливо, вони вже вбили мою доньку, але я готовий змиритися з цим, аби тільки не зачепили мою матір.” Але ж зачеплять. Вони вб’ють обох. Хіба це так важко зрозуміти?”

“Перед моїми очима розгортається брудна, гнила війна. І світ починає до неї звикати. А я — ні. Я не здатен прийняти те, що люди вбивають людей. Можливо, я — клінічний випадок”.

“Поки точиться війна, за своєю суттю типово двадцятого століття, хтось говорить про те, що ми незабаром полетимо на Марс. Я лише сподіваюся, що Путін і всі його симпатики стануть першими пасажирами цього рейсу.”

Нобелівську премію з літератури було присуджено 118 разів 122 лауреатам.

Нагадаємо, торік лауреатом Нобелівської премії з літератури стала корейська письменниця Хан Кан, найвідоміша як авторка книги “Вегетаріанка”. Їй вручили нагороду “за насичену поетичну прозу, яка протистоїть історичним травмам та оголює крихкість людського життя”.

У 2023 році премією відзначили норвезького письменника та драматурга Йона Фоссе – за “новаторські п’єси та прозу, які висловлюють невимовне”.

У 2022 році премія дісталася француженці Анні Ерно, роком раніше – уродженцю Танзанії прозаїку Абдулразаку Гурні.