244 проти 51: як рідкісний папуга виграв битву за виживання (ВІДЕО)

Какапо повертається з межі зникнення! Ще у 1990-х на всій планеті залишалося лише 51 особина цього нелітаючого нічного папуги з Нової Зеландії. Сьогодні – 244 птахи! Какапо досі не літає, але його історія – приклад того, як наука, технології та наполегливість можуть врятувати навіть найрідкісніший вид.

Про це розповідає Focusing on Wildlife.

У середині 1990-х років майбутнє какапо (Strigops habroptilus) здавалося безнадійним. У природі залишалося лише 51 особина, і всі вони походили від невеликої групи предків, що загрожувало генетичній різноманітності. Ці птахи з глухих куточків Нової Зеландії колись процвітали – вони не мали природних ворогів. Але їхні захисні механізми – завмирання при небезпеці, гніздування на землі та сильний запах – зіграли проти них, коли люди завезли на острови котів, щурів та горностаїв.

Проте виживання какапо стало одним із найбільш ретельно керованих прикладів відновлення виду у світі. Кожен птах має ім’я, за ним стежать за допомогою смарт-датчиків. Розмноження какапо – складний процес: воно відбувається лише в ті роки, коли дерева дають багато плодів. Вчені допомагають птахам, використовуючи штучне запліднення та ретельно підбираючи раціон. Дрони доставляють сперму між заповідниками за лічені хвилини, а раніше на це йшли години. Кожен рух, зміни ваги та спарювання записуються в даталогери.

Результати дають обережні надії. Станом на 2024 рік відомо про 244 какапо, усі вони мешкають на островах, вільних від хижаків, а кілька птахів навіть повернули на материкову частину Нової Зеландії – за ними уважно стежать. Вчені навіть секвенували геном кожного дорослого какапо, щоб правильно підбирати пари та уникати ризику інбридингу (родинного схрещування).

Проте загроза зникнення ще не минула. Генетична різноманітність залишається низькою, що впливає на плодючість (фертильність). Але успіхи у збереженні какапо вже надихають інші природоохоронні проєкти. Їхня історія показує, як технології, наука та завзятість можуть врятувати вид від вимирання.

• Технології масштабують охорону: смарт-трансмітери, автоматичні годівниці та дрони дозволяють відстежувати та доглядати птахів у віддалених районах у реальному часі,
• Генетика має значення: секвенування кожного птаха допомагає уникати інбридингу та покращує підбір пар у малих популяціях,
• Контроль хижаків необхідний: усунення інвазивних ссавців залишається основою будь-якої програми відновлення видів на островах,
• Розведення вимагає точності: штучне запліднення та спеціальне харчування підвищують шанси на успішне потомство навіть у “неохочих” птахів,
• Наполегливість окупається: відновлення какапо тривало десятиліттями, вимагаючи терпіння, проб і помилок, а також постійного фінансування.

Мало які види зазнали такого критичного зниження чисельності і так ефективно повернулися. Какапо досі не вміє літати, але тепер його майбутнє більше не здається приреченим.

Як розповідало BitukMedia, барвисті деревні равлики-поліміти зі сходу Куби опинилися на межі зникнення саме через свої неймовірно яскраві мушлі. Їх колекціонують, продають і… майже винищили. Тепер міжнародна команда науковців вирушила у справжню “рятувальну місію”, аби не лише зберегти вид, а й розгадати генетичну загадку їхньої краси.