Люди частіше ностальгують за морем, річками та озерами, ніж за зеленими луками, горами чи лісами. Такого висновку дійшли вчені Кембриджського університету, проаналізувавши понад тисячу розповідей мешканців США та Великої Британії про місця, які вони згадують з теплом у серці.
Про це розповідає Phys.
Дослідження було опубліковане в журналі Current Research in Ecological and Social Psychology. У ньому взяли участь понад 800 людей з США та близько 200 — з Великої Британії. Вік учасників: від 18 до 94 років.
Дослідники з Кембриджу виявили, що “сині місця” (узбережжя, річки та озера) мають значно більший емоційний вплив, ніж “зелені” ландшафти. У Великій Британії понад чверть ностальгічних спогадів (26%) пов’язані з морем, тоді як у США — кожен п’ятий (20%). Якщо додати річки та озера, цифри зростають до 35% у Британії та 30% у США.
Натомість поля, гори й ліси викликають ностальгію лише у 10% опитаних. Цікаво, що понад п’ята частина згаданих місць є міськими — ймовірно, через те, що більшість людей проживає в містах.
Авторка дослідження, докторка Елісабета Мілітару з Університету Амстердама, пояснює: “Ми очікували, що саме зелені краєвиди викликатимуть найбільше ностальгії, адже раніше саме вони асоціювалися з психологічним комфортом. Але виявилось, що “сині” місця мають ще потужніший ефект”.
За словами вчених, водойми мають унікальні візуальні характеристики — яскравість, контрастність, кольорову насиченість і навіть певну фрактальну структуру, що сприяє позитивному емоційному відгуку. Людей приваблює помірна складність пейзажу — як на узбережжі, де видно і небо, і горизонт, і рух води.
На опублікованих дослідниками мапах зображено, які регіони найчастіше згадували учасники. У Британії це Корнуолл, Девон і Північний Йоркшир, у США — Каліфорнія, Флорида та Нью-Йорк.
Вчені зазначають, що ностальгія — не лише приємне відчуття, а й важливий психологічний ресурс. Вона допомагає долати самотність, зміцнює самооцінку та відчуття автентичності. У роботі навіть йдеться про потенційну користь ностальгії для пацієнтів із деменцією. “Ностальгія повертає далекі місця в центр нашої уваги, пов’язуючи минуле “я” з теперішнім і майбутнім. Це потужний емоційний міст”, — каже Мілітару.
Дослідження пропонує новий погляд на урбаністику: враховувати емоційні зв’язки людей із конкретними місцями. Ностальгія може підказати, які місця слід зберігати, бо саме вони формують місцеву ідентичність. “Місцева громада має брати участь у плануванні, лише тоді ми зможемо виявити справжні емоційні орієнтири”, — підсумовує Мілітару.
Як розповідало BitukMedia, з огляду на те, як багато часу сучасна людина проводить в інтернеті, вченим вдалося виявити нову мову кохання. Це “пеблінг” – відправка веселих відео та мемів своєму партнеру. Термін було вигадано під час спостереження за поведінкою пінгвінів у шлюбний період.